5. Поняття інформаційного ресурсу

Параметром опису інформаційних ресурсів є їхній обсяг. У самому понятті, «інформаційний ресурс», закладене внутрішнє уявлення про наявність методики, що забезпечує можливість оцінювати ве­личину цього ресурсу. Можна визначити такі особливості інформаційного ресурсу: на відміну від матеріальних ресурсів, він є практично невичерпним, в процесі розвитку суспільства та зростання використання інтелектуальних продуктів їхні запаси не зменшуються, а збільшуються; по мірі використання він не зникає, а зберігається і навіть зростає. Згідно з науковим інформаційним підходом, під застосуванням інформації у виробництві слід розуміти єдиний, загальний і всеосяжний фактор її суспільного виробництва та використання. Тобто, інформація, що втілюється у традиційних трудових, сировинних, матеріальних, енергетичних, природних, фінансових, технологічних, організаційних та інших ресурсах, підіймає їх на якісно новий рівень – резонансно-узгоджених найсучасніших ресурсів. Тим самим, інформаційний ресурс має двоїстий характер: з одного боку, він – тільки інформаційний ресурс, з іншого – виступає у перетвореній і перевтіленій формах і мета-формах різного роду економічного потенціалу. Інформаційну продукцію купують для використання через обмін її на гроші. Мірилом обміну є ціна, в якій відбивається собівартість та цінова вартість продукції. На продаж та використання інформації впливають певні інформаційні обмеження. Можна виділити дев’ять груп показників-обмежень, що виступають регуляторами руху інформації, які подано у таблиці 1. Здійснення інформаційної діяльності обумовлює необхідність визначення характеристик інформації і вимог, яким вона повинна відповідати. Доцільно виділити три групи показників, які характеризують інформацію.

Таблиця 1. Обмежники, що регулюють рух інформації

Група інформаційних показників-обмежників	Характеристика властивостей показників, обмежуючих рух інформації
Економічні	Перевищення ріння ціни інформації над рівнем її споживчої вартості
Географічні (транспортні)	Недосяжність через значну відстань у просторі
Історичні	Недопустимість внаслідок великої відстані у часі, при цьому, як правило, чим епоха віддаленіша, тим складнішим виявляється процес отримання інформації і тим більшою назначається ціна за таку інформацію
Фірмові	Небажання передавати власну інформацію у користу­вання і розпорядження іншим особам або організаціям
Державні	Наявність прикордонних і митних обмежень
Забезпечуючі національну безпеку	Державні обмеження, які накладаються на інформацію стратегічного призначення
Культурні	Труднощі використання інформації (низький рівень культури, освіти, кваліфікації)
Мовні	Труднощі сприйняття інформації через мовні (національні, професійні) особливості
Психологічні	Небажання отримувати інформацію з психологічних мотивів (наприклад, антипатія до джерела інформації, етичні міркування тощо)

Дослідження економічної ролі інформації допо­могло дійти висновку, що в сучасних умовах сформувалася двоїстість ролі інформації як виробничого ресурсу в умовах становлення інформаційного суспільства. З одного боку, вона є безпосе­реднім ресурсом у виробничій діяльності господарських одиниць інформаційного сектора, а з іншого, опосередкованим ресурсом діяльності всіх інших господарських одиниць.

Таблиця 2. Показники, що характеризують інформацію

Група показників	Критерій характеристики	Сутність критерію
Якісні	Актуальність	Своєчасність і цінність інформації у сукупності
	Адекватність	Відповідність інформації відображеному об’єктові
	Цілковита певність	Відсутність прихованих помилок
	Об’єктивність	Захист інформації від неминучих перекручувань у процесі її передавання, а також від наслідків її суб’єктивного розуміння
	Однозначність	Відсутність інших тлумачень
	Новизна	Уперше отримана інформація
	Корисність	Відповідність інформації певній меті
	Доступність	Можливість отримання інформації
	Своєчасність	Отримання інформації в межах часу, коли вона придатна для прийняття рішення
	Точність	Відношення релевантної інформації до загальної сукупності релевантної та не релевантної інформації
	Релевантність	Відношення значеннєвої близькості між змістом інформації та запитом користувача
	Пертинентність	Відповідність змісту інформації потребам користувача
	Ергомічність	Зручність форми та обсягу інформації
	Фасціація	Привабливість інформації
	Живучість	Здатність інформації зберігати свої характеристики у часі
	Захищеність	Неможливість несанкціонованого використання інформації
	Перевіряємість	Досяжність джерела для підтвердження істинності інформації
Кількісні	Повнота	Співвідношення між наявною інформацією та інформацією, яка досяжна
	Достатність	Можливість досягти мети при наявній інформації
	Обсяг	Загальна кількість інформації
Ціннісні	Цінність (значимість)	Важливість, потрібність інформації при прийнятті рішення
	Вартість	Уречевлена у продукті (фіксованій інформації) суспільна праця

1. Якісні:

• вірогідність – наближеність інформації до першоджерела або точність її передавання (відсутність випадкових або умисних спотворень інформації);

• об’єктивність – інформація, «очищена» від неминучих спотворень, які виникли при її передаванні, а також від суб’єктивних спотворень психологічного плану;

• однозначність – навіть достовірна й об’єктивна інформація повинна підлягати повторній перевірці;

• своєчасність – інформація потрібна у потрібний час і у потрібному місці;

• релевантність – характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, змісту інформаційного запиту;

• пертинентність – характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, ІП, вираженій в інформаційному запиті;

• актуальність – важливість інформації у даний конкретний момент часу у прийняття конкретного рішення.

2. Кількісні:

• повнота – необхідна і достатня кількість інформації для прийняття рішення;

• достатність – кількість інформації, достатня для вирішення поставленого вузького завдання.

3. Ціннісні:

• значущість;

• вартість – всі видатки за фактом отримання інформації.