- •§ 1. Функціональна схема системи управління.
- •§ 2. Автоматичні регулятори.
- •§ 3. Структура автоматичного регулятора.
- •§ 4. Класифікація промислових автоматичних регуляторів.
- •§5. Універсальні регулятори загально-промислового призначення.
- •§6. Розробники та виробники промислових регуляторів.
- •Глава 3
- •§1.Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання.
- •§2. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм пропорційної дії.
- •§3. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм постійної швидкості (метод послідовної корекції).
- •§4. Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання.
- •§5. Реалізація п-закону регулювання методом паралельної корекції.
- •§6. Реалізація лінійного пі-закону регулювання регулятором з вм постійної швидкості.
- •§7. Реалізація лінійного під-закону регулювання.
- •§8. Реалізація під-закону регулювання з не коливальною баластною ланкою.
- •§9.Промислові регулятори з нелінійними елементами.
- •§10 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості.
- •§11 Електричні засоби автоматичного регулювання.
- •§12. Загальні відомості про електричні системи тза.
- •§13. Функціональна схема електричних систем тза.
- •§14. Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання під назвою "Каскад".
- •§15. Операційні підсилювачі системи "Каскад".
- •§16. Реалізація безпоштовхового перемикання із ручного в автоматичний режим.
- •§17 Регулюючи прилади системи "Каскад2"
§4. Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання.
Цей метод завадостійкий.
В методі паралельної корекції використовується негативний зворотній зв'язок, за допомогою якого формуються потрібні властивості еквівалентного з’єднання ланок, в тому числі і потрібний закон регулювання.
Запишемо еквівалентну передаточну функцію:
,
, при
Якщо коефіцієнт передачі прямої ланки нескінченно великий, то передаточна функція прямує до виразу, т. ч. потрібний закон регулювання формується у ланці зворотного зв’язку. Таки системи називаються граничними.
Граничною системою називається паралельно-зустрічне з’єднання прямої ланки і ланки зворотного зв’язку , в якій (в прямій ланці) використовується підсилювач з нескінченно великим коефіцієнтом передачі, внаслідок чого еквівалентні властивості з’єднання формуються в ланці зворотного зв’язку.
, при , формула граничної системи.
§5. Реалізація п-закону регулювання методом паралельної корекції.
а) з охопленням ланки зворотного зв’язку ВМ:
Передаточна функція П-регулятора: , , звідси
Висновок: для формування П-закону, в зворотному зв’язку необхідно використати пропорційну ланку з коефіцієнтом передачі КЗЗ, але це було б дуже просто, тому в реальних регуляторах К1≠∞=const, тому виконуємо дослідження, який насправді закон формує реальний промисловий регулятор.
Запишемо еквівалентну передаточну функцію такого з’єднання:
Ми виділили П закон, винесемо за дужки і поділимо на К1,КЗЗ, КВМ
, таким чином таке з’єднання формує не лише закон регулювання, а і його спотворення.
- передаточна функція ідеального регулятора, залишок, що утворився називається баластною ланкою.
Визначимо властивості баластної ланки:
Висновок 1: баластна ланка не змінює амплітуду вихідного сигналу регулятора.
Запишемо вираз для постійної часу баластної ланки
Висновок 2: постійна часу баластної ланки є функцією від параметру настройки регулятора КР, параметрів ВМ (ТВМ, КВМ) і від якості операційного підсилювача прямої ланки – коефіцієнту К1.
Висновок 3: оскільки баластна ланка має властивості інерційної ланки першого порядку, то в разі, коли її постійна часу ТБАЛ наближається до 0, баластна ланка перетворюється в П-ланку з одиничним коефіцієнтом передачі.
Коли постійна часу баластної ланки конечна величина, то замість П-ланки, реальний регулятор формує аперіодичний закон. У сучасних промислових регуляторах використовують операційний підсилювач з К1>1000.
б) без охоплення зворотнім зв’язком ВМ сталої швидкості:
Тут використовується комбінований принцип: перша половина схеми використовує метод паралельної корекції, а друга половина (регулятор) – за методом послідовної корекції.
1 крок: запишемо передаточну функцію ідеального випадку П-регулятора і визначимо тип ланки зворотного зв’язку.
Еквівалентна передаточна функція повинна бути такою ж, як і передаточна функція ідеального регулятора:
,
Враховуючи, що в граничній системі → 0, залишиться , таким чином передаточна функція ланки зворотного зв’язку має вираз .
В разі, коли ЗЗ охоплює лише операційний підсилювач, ланка ЗЗ повинна мати властивості інтегратора і враховувати тим самим інтегральні властивості і параметри ВМ (КВМ,ТВМ), що вона і робить.
2 крок: дослідження реального регулятора для випадку коли К1≠∞, тобто реальне число.
Примітка: з цієї передаточної функції відокремлюємо передаточну функцію ідеального регулятора, а залишок формули наз. баластною ланкою.
Примітка 2: приведемо залишок формули до вигляду інерційної ланки першого порядку, для цього чисельник і знаменник ділимо на К1КВМ , т.ч. еквівалентна передаточна функція – це послідовно включена ідеальна ланка.
Т.ч. реальний регулятор – представляє собою послідовно ввімкнені П ідеальна ланка і інерційна ланка першого порядку (аперіодична).
Т.ч. баластна ланка, як і в попередньому випадку є інерційною ланкою першого порядку з одиничним коефіцієнтом передачі, постійна часу якої наближається до 0 в граничній системі, тобто при К1→ ∞.
Всі три висновки для випадку а) вірні і для випадку б).