Табу в лексиці германських мов

Табуюванню піддаються насамперед такі поняття, як "поганий", "лівий", "хворий", позначення деяких фізіологічних процесів, назв тварин або рослин, що можуть принести нещастя, та інші явища й предмети.

Розглянемо деякі з найхарактерніших прикладів табуйованих по­нять у германських мовах.

Змія. Змія займала особливе місце в міфології, у ритуально-магічних уяв­леннях індоєвропейців, де вона з'являється у вигляді головної фігури нижнього царства - Змія, з яким ведуть постійну боротьбу божества або герої. Тому назва змії піддавалася табуюванню: змінювався фонетичний вигляд слова або відбувалася його заміна іншими назвами. Спільноін-доєвропейською назвою змії був, мабуть, корінь *angh-/egh-/ogh- (nop. дінд. ähi- "змій", лат. anguis "змія", рос. уж, прус, angis). У герм, мовах релікти цього іє. кореня зберігаються у назві їжака (є припущення, що їжак спочатку мислився як "пожиратель змій": н. Igel "їжак", двн. igil, да. її, igil, де. igil, дісл. igull; < герм. *ед-/ід- "їжак", "змія" // гр. echis "змія", echinos "їжак", вірм. iz "гадю­ка", лит. ezys "їжак", укр. їжак, псл. *ezb/jezb; < іє. *eghi- "змія, їжак".

Однак табуїстичні заміни іє. позначень змії зумовили появу у герм. мовах інших слів зі значенням "змія". До них відносилося слово *wurm-, що поєднувало значення "змія" й "черв'як":

a. worm "черв'як", да. wyrm "черв'як, змія", н. Wurm "черв'як", де. wurm, дісл. ormr "змій, черв'як", гот. waurms "черв'як, змія" < герм. *wurmi-/ wurmaz "змій, черв'як" ("той, що звивається") // гр. rhömos (< *Fromos) "земляний черв'як", лат. vermis "черв'як", дпрус. wormyan "червоний" (nop. укр. червоний), рос. вермье "черв'яки, сарана"; < іє. *uer- "крутити, вити, обертати" (> іє. *urmis/urmos "черв'як"). Розви­ток значення "кольору черв'яка > червоний" характерно й для герм, мов: двн. gi-uurmot "пофарбований у червоні кольори" (тобто у кольо­ри черв'яка); да. wurma "фарба, пурпур".

Крім того, у герм. мовах утворюються інші евфемістичні назви змії, пов'язані з поняттям "витися, ізвиватися".

н. Natter "вуж", двн. nät(a)ra "змія", де. nädra, да. nsed(d)re, дісл. пабг, гот. nadrs "змія"; < герм. *naeör-/naör- "змія" // лат. natrix "водяна змія", дірл. nathir "змія"; можл., < іє. *(s)ne-/ns- "сплітати, зв'язувати; витися" (> *ne-tr-/n9-tr- "той, що звивається, змія"). Герм. - італо-кельт. ізоглоса.

Від поняття "витися, звиватися" походить також двн., де. slango, н. Schlange "змія" (пор. укр. лука "вигин", лит. sliñkti "повзти"), a. snake "змія", да. snaca, дісл. snäkr, snökr "змія", н. Schnecke "равлик" - пор. двн. snahhan "повзти", дірл. snaighim "повзу", a. sneak "крастися". За подібною моделлю утворене укр. змія, псл. *zbrrtbja (< "повзуча по землі").

Крім повної заміни табуйованої назви іншим словом, розповсюдже­ним типом табу була своєрідна звукова "шифровка" позначення того або іншого табуйованого предмета. Такі звукові перекручування можна ви­явити у позначенні понять "бджола", "гнида", "воша", "блоха".

Бджола:

a. bee "бджола", да. bëo, bï, н. Biene "т. с. ", двн. bini, де. bina, bïa, норв. bia, шв., датськ. bi, дісл. by-(fluga) "бджола"; < герм. *bï-ni-/bij-ôn // дірл. bech "бджола", лит. bité "т. с. "; рос. пчела, укр. бджола, псл. *Ььсе1а; < іє. *bhei-/bhi- (з формативами n, k, t).

Наведені вище форми важко звести до одного архетипу. Коливання у звуковому оформленні назви бджоли в різних іє. мовах пояснюється дією табу. Цікавий фонетичний розвиток псл. *Ььсе1а у рос. й укр. мовах: у російській - регресивна асиміляція (b > р під впли­вом глухого с), в українській - прогресивна асиміляція (с > dz під впли­вом дзвінкого Ь). Замічено, що в псл. *Ььсе1а - ті самі складові частини, що й у тюрк. *ci-bin "муха". Не виключено, що, крім табуїстичих при­чин, на звукове оформлення слова впливало звуконаслідування.

Оскільки у стел, зафіксовані дві форми - Ььсеїа й Ььсеїа, які допус­кають відповідно іє. *bhei- і *bheu-, до перерахованих вище проблем додається ще одна: чи співвідноситься псл. назва бджоли з герм, й ін. формами (< *bhei-), чи воно стоїть в одному ряді з лат. fucus "бджола", да. bêaw "ґедзь", нн. bau "т. с", укр. бучати, стел, bucati "гудіти", укр. бик (< "стугонливий")? У світлі висловленої нами гіпотези про аномаль­ний аблаут еі-/еу- проблема могла б знайти про­сте й задовільне рішення: іє. корінь виступав у двох варіантах - bhei- і bheu-, а сам цей корінь може бути віднесений до серії коренів зі звуко-зображувальним значенням.

У деяких мовах відбувалася повна заміна давнього позначення но­вими назвами-найчастіше з внутрішньою формою "медова муха".

До табуйованих слів відносились також назви блохи (да. flüah, двн. flöh, дісл. flö; < герм. *flauh- "блоха" // лат. рйіех "блоха", укр. блоха), гниди (да. hnitu, двн. hniz, дісл. gnit; < герм. *hnit-), воші (да., двн., дісл. lus) та інших подібних комах.

До табуйованих понять у багатьох мовах відноситься понят­тя "труп". У герм, мовах воно позначається евфемізмом "тіло"; пор.: н. Leiche "труп", двн. lïh(h) "тіло", да. lie "тіло, труп", дісл. lik "тіло, труп", гот. leik "тіло"; < герм. *1іка- "тіло" (походження цього кореня розглянуто вище). Іє. позначення поняття "поганий" *dus- зберігається в герм, мовах у реліктових формах (як дієслівний префікс зі значенням "розривати, відокремлювати" - н. zer-, двн. zur-, да. tor-, гот. tuz-) і за­міняється новими словами: a. bad невідомого походження; н. schlecht (< герм. *slihtaz "гладкий, рівний"; в англійській мові слово того само­го кореня slight означає "незначний, легкий, тонкий, тендітний").

Ще одним яскравим прикладом дії табу у зміні лексичного складу мови є заміна позначення руки. Помічено, що іє. позначення ноги (іє. *ped-/pod-/ pod-) добре зберігається у більшості іє. мов (пор. гот. fötus, лат. pês, хет. pata), у той час як назву руки (гр. cheir, лат. manus, укр. рука, гот. handus) замінено майже у всіх групах іє. мов. Це поясню­ється особовою роллю руки у житті людини: у руках тримали зброю та інструменти, руками збирали, хапали, утримували предмети; різні частини руки правили за еталони виміру (пор. старовинні міри - a. ell "лікоть, міра довжини"). Звідси - "зашифровані" назви руки, покликані вберегти цей важливий орган тіла від псування: "та, що хапає" (гот. handus < іє. *kent- "хапати"), "та, що збирає" (гр. agostos < *agorstos), "та, що вимірює" (лат. manus < іє. *тб- "міряти"), "вигнута" (укр. рука, псл. *roka < іє. *urenk- "гнути"), "плоска, плеската" (двн. folma "до­лоня, рука" < іє. *plm- "торкатися"). Але слід зауважити, що далеко не всі лінгвісти вважають, що причиною заміни одних назв іншими є табу. Так, Я. де Фріс цілком обгрунтовано вважає, що в основі зміни назв руки особливу роль міг відігравати емоційно-експресивний чинник. Навпаки, О. М. Трубачов пояснює виникнення метафо­ричності споконвічною дією табу. Якщо врахувати, що вплив табу на розвиток лексичного складу мови найбільшою мірою проявляється на давніх етапах розвитку мови, а зміна й оновлення лексики будь-якої мови відбувається постійно, слід зробити висновок, що не табу, а емо­ційно-експресивний чинник є головною причиною зміни лексики, і це виявляється перш за все у метафоричності найменувань, які викорис­товуються у мові.