106. Судовий захист прав суб*єктів підприємницької діяльності.

Найбільш важливою формою захисту є право на звернення за судовим захистом. Носієм цього права є кожен учасник правовідносин, будь-яка заінтересована особа. Його зміст становить не тільки право подання до суду позову чи заяви (скарги), а й можливість подання зустрічного позову чи заперечення проти позову.

Одним з важливих і поширених засобів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності є визнання судом або господарським судом виданого державним або іншим органом незаконного акта недійсним (повністю або в частині).

Право на судовий захист в судовому процесі реалізується перш за все через право на позов. Для того, щоб він виконав цю важливу функцію, необхідно подати його до господарського суду для розгляду в передбаченому законом порядку, оскільки господарське судочинство ці питання вирішує тільки у порядку позовного провадження, за винятком справ про банкрутство.

Гарантією задоволення законних вимог позивача є забезпечення позову. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Захист прав суб’єктів підприємницької діяльності в господарському суді може здійснюватися за умови порушення їх прав і охоронюваних законом інтересів і лише за особистою участю зацікавлених суб’єктів, що володіють необхідною правосуб’єктністю.

Конституційною гарантією захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності є перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, а також перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України.

Інститут захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності має свої особливості й специфіку. Під захистом розуміють сукупність способів (заходів), які застосовуються до порушників господарських правовідносин. У матеріально-правовому розумінні – це норми господарського права, що визначають форми, способи і терміни відновлення порушених прав та інтересів, огородження їх від порушень у майбутньому. У процесуально-правовому значенні це – діяльність, за допомогою якої досягається необхідний ефект щодо реалізації прав і обов’язків: відновлення можливості учасника відносин діяти в межах його правосуб’єктності; володіти, користуватися, розпоряджатися майном; вступати у відносини і реалізовувати права, що випливають з них тощо .

Зміст процесуальної сторони інституту захисту права складає правозастосовча діяльність, здійснювана у формах і способами, встановленими законом, з метою відновлення порушеного права та інтересу, впливу на правопорушника і попередження правопорушень у майбутньому. Діючи на підставі матеріальних норм права, суб’єкт самостійно або за допомогою компетен-тних органів установлює власні права і кореспондуючі їм обов’язки суб’єктів господарських відносин, які не визнають або порушують його права та законні інтереси. Таким чином, діяльність із захисту права відрізняється від матеріально-правового інституту захисту за способом реалізації: зміст першої складає застосування права як особливий вид реалізації, у той час як матеріальні норми з захисту передбачають використання прав, виконання обов’язків і додержання заборон.

Форми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності можна розподілити на три види: досудова, позасудова, судова. Судова може виступати і як самостійна форма захисту прав, і як гарантія законності винесення рішення іншими органами. У науковій юридичній літературі виділяють кілька способів захисту прав, під якими звичайно розуміють заходи, спрямовані на припинення правопорушення та усунення його негативних наслідків. Кожна з форм використовує один чи декілька способів захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності, до яких відносять: встановлення факту наявності прав (відсутності обов’язків); відновлення становища, яке існувало до правопорушення; припинення правопорушення; спонука порушника до виконання обов’язків у натурі; стягнення збитків і штрафних санкцій на користь потерпілої сторони або бюджету. Підстави і порядок використання кожної із зазначених форм і способів захисту встановлюються законодавством або угодою сторін.

Загальнодоступною, гарантованою Конституцією України формою відстоювання власних прав є звернення до суду. При цьому можливості звернення до суду суб’єкта підприємницької діяльності, чиї права порушені, не обмежуються національною судовою системою, він має право звертатися до міжнародних судових установ або до відповідних органів міжнародних організацій.

119.Загальна характеристика договору про закупівлю.

Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про здійснення державних закупівель (ст.1) м. Київ, 1 червня 2010 року N 2289-VІ

Договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника — переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу.

Договір про закупівлю, укладений в період зупинення процедури закупівлі у зв''язку з поданням скарги, визнається недійсним відповідно до закону.

Істотними умовами договору про закупівлю є: - предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);- кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;- порядок здійснення оплати;- ціна договору;- термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;- строк дії договору;- права та обов’язки сторін;- зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;- відповідальність сторін.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

118.Основні процедури здійснення державних закупівель.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з

таких процедур:

відкриті торги;

двоступеневі торги;

запит цінових пропозицій;

попередня кваліфікація учасників;

закупівля в одного учасника.

Відповідальність за вибір та застосування процедур

закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника -

члени комітету з конкурсних торгів персонально.

ПРОЦЕДУРА ВІДКРИТИХ ТОРГІВ

Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції

конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Оголошення про проведення процедури відкритих торгів

безоплатно публікується в державному офіційному друкованому

виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується

на веб-порталі Уповноваженого органу

Строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може

бути меншим, ніж 30 днів з дня опублікування оголошення про

проведення процедури відкритих торгів у державному офіційному

друкованому виданні з питань державних закупівель.

У разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продукції

харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного

призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може

бути скорочено до 15 днів (далі - скорочена процедура). Причиною

скорочення строку не може бути бездіяльність замовника щодо

проведення відповідних процедур закупівель.

Після оприлюднення оголошення про проведення процедури

закупівлі кожна фізична/юридична особа має право безоплатно

отримати документацію конкурсних торгів, яка надсилається або

надається замовником протягом трьох робочих днів з дня отримання

від фізичної/юридичної особи відповідного запиту.

Учасник, який отримав від замовника документацію

конкурсних торгів, має право не пізніше ніж за 10 днів до

закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися

до замовника за роз'ясненнями щодо документації конкурсних торгів.

Замовник повинен надати роз'яснення на запит протягом трьох днів з

дня його отримання всім особам, яким було надано документацію

конкурсних торгів.

Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в документації конкурсних торгів вимоги щодо надання забезпечення пропозиції конкурсних торгів. Розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів у грошовому виразі не може перевищувати 1 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 5 відсотків - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах,визначених документацією конкурсних торгів.

Пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника.Кожен учасник має право подати тільки одну пропозицію конкурсних торгів

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.

Розкриття пропозицій конкурсних торгів здійснюється в деньзакінчення строку їх подання у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

голошення про результати проведення процедури закупівлі безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу

ПРОЦЕДУРА ДВОСТУПЕНЕВИХ ТОРГІВ

Умови застосування і проведення процедури двоступеневих торгів

замовник не може визначити необхідні технічні, якісні

характеристики (специфікації) товарів (робіт) або визначити вид

послуг та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю

необхідно провести попередні переговори з учасниками;

предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень,

експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських,

будівельних робіт.

Двоступеневі торги проводяться в два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни. Документація конкурсних торгів при цьому може передбачати лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікацій ним критеріям. Строк подання учасниками попередніх пропозицій конкурсних торгів становить не менше 30 днів з дня опублікування оголошення про проведення двоступеневих торгів у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. На другому етапі замовник запрошує до участі учасників, попередні пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не менше ніж двох. На другому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції конкурсних торгів із зазначенням ціни. Строк подання пропозицій конкурсних торгів на другому етапі становить не менше 15 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу.

РОЦЕДУРА ЗАПИТУ ЦІНОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ

Умови застосування і проведення процедури запиту цінових пропозицій

Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень.

Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Запит цінових пропозицій безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється

замовником, але не може бути меншим, ніж 10 робочих днів з дня

публікації запиту цінових пропозицій у державному офіційному

друкованому виданні з питань державних закупівель

Цінові пропозиції розкриваються у встановлений замовником час. До участі у процедурі розкриття цінових пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції.

Переможцем процедури запиту цінових пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну.

Інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій оприлюднюється

ПРОЦЕДУРА ПОПЕРЕДНЬОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Умови застосування процедури попередньої кваліфікації

у разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника.

У разі проведення попередньої кваліфікації учасників до подальшої участі у торгах (конкурсних торгах) допускаються всі учасники попередньої кваліфікації, які пройшли таку кваліфікацію, але не менше двох. Для проведення попередньої кваліфікації учасників має бути не менше двох учасників.

Інформація про проведення попередньої кваліфікації учасників публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель та розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу

Строк подання кваліфікаційних пропозицій не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня опублікування оголошення.

До участі у розкритті кваліфікаційних пропозицій замовником допускаються всі учасники, що подали кваліфікаційні пропозиції, або їх уповноважені представники.

Замовник у строк, що не повинен перевищувати 10 днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій, повідомляє кожного учасника про результати попередньої кваліфікації.

ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ В ОДНОГО УЧАСНИКА

Умови застосування процедури закупівлі в одного учасника

Закупівля в одного учасника - це процедура, відповідно до

якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після

проведення з ним переговорів.

Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника

подання ним підтвердженої документально інформації про

відповідність учасника кваліфікаційним вимогам.

Замовник протягом трьох робочих днів з моменту прийняття

рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника

забезпечує публікацію у державному офіційному друкованому виданні

з питань державних закупівель та розміщення на веб-порталі

Уповноваженого органу.Для застосування процедури закупівлі в одного учасника замовник подає до Уповноваженого органу документи, визначені Порядком погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Уповноважений орган у строк, що не повинен перевищувати 15 робочих днів з дня надходження документів до Уповноваженого органу, приймає рішення про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника. 2. Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі: 1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; 2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи; 3) виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, в тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути; 4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників. 3. Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника.

117.Умови здійснення державних закупівель.

Замовник безоплатно оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про закупівлю.

Оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, відомості щодо рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі обов'язково безоплатно публікуються в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель.

До складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п'яти осіб. Керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; закупівля в одного учасника.

Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально.

Замовник укладає договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі,

Подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється у письмовій формі. Замовник протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої учасниками

Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно усі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову.

Замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності).

Складається про результати проведення процедури закупівлі, який оприлюднюється замовником

116. Оскарження порушень у сфері державних закупівель до Антимонопольного комітету України.

Органом оскарження процедур закупівлі є Антимонопольний комітет України. Це визначено п.19 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" вiд 01.06.2010

  1. Скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження в письмовій формі, повинна бути підписана особою, яка її подає, та містити таку інформацію:  найменування органу оскарження;   ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;   найменування, місцезнаходження, поштова адреса замовника, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;   підстави, через які подається скарга, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дата, коли суб'єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність;   вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.

  До скарги додаються документи (у разі наявності), що  підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність  рішень, дій або бездіяльності замовника. 

  2. Скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель. 

  3. Замовник повинен повідомити всіх зацікавлених осіб про рішення, прийняті за розглядом звернення. У разі подання скарги щодо тієї ж процедури закупівлі, якої стосується звернення, замовник повідомляє орган оскарження про вжиті за цим зверненням заходи.   Рішення замовника, прийняте за розглядом звернення, може бути оскаржене до органу оскарження або протягом 30 днів з дня його прийняття до суду. Цей строк не може бути поновлено. 

  4. Скарги подаються до органу оскарження не пізніше 14 днів з дня отримання суб'єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує права чи законні інтереси суб'єкта скарження, або з дня, коли суб'єкту оскарження стало відомо про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до моменту укладення договору про закупівлю. Скарги, які стосуються документації конкурсних торгів, можуть подаватися у будь-який строк після публікації повідомлення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів. 

  Датою отримання скарги органом оскарження вважається дата її реєстрації органом оскарження.   Орган оскарження повинен у строк, що не перевищує трьох днів після отримання скарги, повідомити суб'єкта оскарження та замовника про час і місце розгляду скарги. Зазначені особи мають право взяти участь у розгляді скарги. 

  Орган оскарження повертає скаргу без розгляду у випадках,  коли:   суб'єкт оскарження висуває скаргу щодо того самого порушення,  в тій самій процедурі закупівлі і з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;  скарга не відповідає вимогам частини першої цієї статті;  суб'єктом оскарження не внесено плату, передбачену абзацом п'ятим цієї частини;   замовник відповідно до цього Закону визнав та усунув порушення, зазначені в скарзі, про що було надано документальне підтвердження.

  Орган оскарження має право за власною ініціативою або за заявою суб'єкта оскарження прийняти рішення про призупинення процедури закупівлі на строк до винесення рішення за скаргою.  Впродовж одного робочого дня орган оскарження повідомляє про призупинення процедури закупівлі Державне казначейство України, редакцію державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, замовника та суб'єкта оскарження. 

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право:   прийняти рішення про встановлення або відсутність порушення процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, усунути будь-які дискримінаційні умови або, у разі неможливості виправити допущені порушення, відмінити процедуру закупівлі;   у випадках, передбачених законами України, передавати рішення, документи та матеріали щодо здійснення закупівель до правоохоронних, контролюючих та інших органів.    Рішення про розгляд скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. 

  Орган оскарження приймає протягом 30 робочих днів з дня отримання скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:   висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;   висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково;   у разі коли скаргу не задоволено, - підстави та обґрунтування прийняття такого рішення;   у разі коли скаргу задоволено повністю або частково, - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі  та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

  Рішення органу оскарження оформлюється у письмовій формі   Примірник рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження протягом трьох днів з дня його прийняття надсилає суб'єкту оскарження, замовнику, Державному казначейству України та редакції державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель. 

115.Державне регулювання процедури державних закупівель.

Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.Уповноваженим органом є Міністерство економіки України.Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень Державне казначейство України: до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках: - відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених цим Законом;- відміни процедури закупівлі;- набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;- на період призупинення процедури закупівлі;- наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідомляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження. Банкам під час оплати за договорами про закупівлю замовником разом із платіжним дорученням надаються документи щодо державних закупівель відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". У разі їх невідповідності вимогам цього Закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. 114.Поняття та принципи державних закупівель

Державна закупівля- придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому Законом “про здійснення державних закупівель”.

Принципи здійснення закупівель :добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

113.Юридична відповідальність за порушення законодавства про рекламу

1. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. 2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

4. Спеціально уповноважений ЦОВв у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в АРК, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

6. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

8. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

9. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

10. Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

11. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

112.Державний контроль і саморегулювання у сфері реклами

Відповідно до ст. 26 Закону “Про рекламу” контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким є Держкомітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), – щодо захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України – щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Нацрада України з питань телебачення i радіомовлення – щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Мінфін України – щодо реклами державних цінних паперів; Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку – щодо реклами на фондовому ринку. Для забезпечення координації діяльності міністерств, інших центральних i місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів рекламного ринку Кабінетом Міністрів України створено Раду з питань реклами, до складу якої входять представники органів державної влади, об'єднань громадян, об'єднань підприємств у галузі реклами, які працюють у ній на громадських засадах. Відповідно до Положення про Раду з питань реклами, затвердженого постановою N 2016, одним із основних завдань Ради є вжиття заходів для забезпечення органів виконавчої влади, до повноважень яких належить: здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, необхідною та об'єктивною інформацією; координація дій органів виконавчої влади щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу; сприяння організації взаємодії між замовниками, виробниками реклами, розповсюджувачами рекламної продукції та органами виконавчої влади. Об'єднання громадян та об'єднання підприємств у галузі реклами відповідно до ст. 29 Закону N 270/96-ВР також мають право: здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам i розповсюджувачам реклами; звертатися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу; звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством; представляти своїх членів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Про саморегулювання не знайшли!

111.Правова характеристика змісту і поширення реклами

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару

Законодавство України про рекламу складається з Закону “Про рекламу” та ін НПА, які регулюють відносини у сфері реклами.

Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

У рекламі забороняється: поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом; вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб; використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами; використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, розповсюджувати рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства,порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності.

Характеристики засобів поширення реклами

Засіб поширення реклами	Рекламна аудиторія	Рекламодавець	Переваги	Недоліки
Щоденні газети	Широка аудиторія, індивідуальні споживачі	Роздрібна торгівля; роздрібна торгівля, розташована у визначеній місцевості; сфера обслуговування	Своєчасність; велике охоплення місцевого ринку; високий ступінь сприйняття; визначеність за місцем розташування	Короткочасність (незначна кількість вторинних читачів); невибіркова аудиторія; низька якість відтворення рекламного повідомлення; обмежене коло читачів
Журнали	Широка аудиторія індивідуальних споживачів; посередницькі організації; ті чи інші фахівці	Роздрібна торгівля; виробники товарів широкого вжитку; виробники товарів і послуг для фахівців	Висока якість відтворення реклами; значна кількість вторинних читачів; висока вибірковість аудиторії	Висока вартість розміщення реклами; тривалий часовий розрив між подачею рекламної інформації та її появою в журналі
Телефонні довідники	Широка аудиторія, яка проживає на визначеній території	Роздрібна торгівля; сфера обслуговування	Близькість рекламодавця до споживача	Низький ступінь впливу на потенційного споживача
Поштова реклама	Аудиторія, що за складом і кількістю контролюється рекламодавцем	Роздрібна торгівля; сфера обслугову­вання; виробники товарів широкого вжитку і промислового призначення	Персональне звертання до аудиторії; своєчасність; можливість передати більш повну інформацію про даний товар чи послуги; ефективна для нового бізнесу, що розвивається	Високі витрати на 1000 рекламних контактів
Радіо	Аудиторія, що знаходиться в зо­ні роботи радіостанції	Роздрібна торгівля; сфера обслугову­вання; суспільні й політичні організації	Масовість; високе демографічне охоплення; невисока вартість	Невисокий ступінь вибірковості; представлено тільки звуковими засобами; невисокий ступінь залучення уваги
Телебачення	Широка аудиторія	Роздрібна торгівля; сфера обслугову­вання; суспільні й політичні організації; виробники товарів широкого вжитку	Широта охоплення; високий ступінь залучення уваги; висока якість відтворення рекламного звертання з ви­користанням зображення, звуку, руху	Висока вартість виробництва й розміщення ре­клами; короткочасність рекламного контакту; невисока вибірковість аудиторії; насиченість ре­кламою

110.Поняття, значення і нормативно-правова основа реклами

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару

Особливо великим є значення реклами в областях економіки і суспільного життя. Позаекономічна роль реклами реалізується в тому, що вона забезпечує налагодження зв'язків між суб'єктами господарювання, між виробниками і споживачами товарів. Тим самим реклама сприяє зростанню ділової активності, підвищенню об'ємів капіталовкладень і числа робочих місць суспільного виробництва. Наслідком цього є загальне розширення суспільного виробництва.

Широке застосування в цьому плані отримала соціальна реклама. Вона виходить за рамки економічних завдань і направлена на досягнення гармонійніших відносин в суспільстві; популяризацію здорового способу життя; на підтримку незахищених верств населення; на боротьбу з бідністю, злочинністю, забрудненням навколишнього середовища; на популяризацію численних громадських організацій і фондів і багато інших не менш важливих цілей.

ЗУ “Про рекламу”

109.Правове регулювання претензійного порядку захисту господарських прав.

3. Претензійний порядок врегулювання спорів.

Однією із умов захисту прав і законних інтересів суб’єктів гос­подарювання є дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спорів. Як правило, спор може бути переданий на розгляд господарському суду лише після прийняття сторонами за­ходів безпосереднього врегулювання конфлікту.

Чинне законодавство вимагає від підприємств та організацій, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання гос­подарських спорів з іншою стороною.

Досудове врегулювання господарських спорів – це сукупність заходів, що підлягають здійсненню господарюючими суб’єктами, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили май­нові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.

Виходячи зі змісту чинного законодавства, можна виділити: загальний порядок досудового врегулювання господарських спорів (він регламентований нормами ст.ст. 5–11 Господарсько­го процесуального кодексу України) та спеціальний порядок досудового врегулювання господарських спорів (визначається нор­мами інших нормативних актів), який застосовується щодо пред’явлення і розгляду претензій до органів транспорту.

Враховуючи, що порядок укладання господарських дого­ворів раніше вже було висвітлено, схематично досудове врегулю­вання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розір­ванні договорів, можна подати так:

а) підприємство, що одержало проект договору, за наявності заперечень щодо його умов, складає протокол розбіжнос­тей і в двадцятиденний строк разом з підписаним догово­ром (із застереженням) надсилає його автору проекту дого­вору. Підприємство, що одержало протокол розбіжностей, зобов’язане протягом 20 днів розглянути його, вжити за­ходів з врегулювання розбіжностей, а неврегульовані роз­біжності передати на розгляд господарського суду;

б) підприємство, яке вважає за необхідне змінити чи розір­вати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні договору. Сторона, яка одержала пропозицію, повинна відповісти на неї в двадцятиденний строк. Досудове врегулювання спору, що виник внаслідок порушення прав і законних інтересів підприємства, здійснюється шляхом пред’явлення підприємством, що зазнало збитків, пре­тензії до підприємства-порушника. Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання. Відповідно до вимог ст. 222 Господарського кодексу Украї­ни в претензії повинні обов’язково вказуватись: – вимоги заявника;– сума претензії і її розрахунок (якщо вона стосується гро­шової форми); – обставини, на яких базуються вимоги; – докази, які підтверджують законність вимог; – перелік документів, які додаються до претензії. Претензія може відправлятись цінним листом, телеграфом, телетайпом, а також вручатися під розписку особисто відповіда­чу. Термін її розгляду рівняється 30 дням з дня отримання, і ре­зультати повинні повідомлятись заявнику у письмовій формі. У випадку відмови в задоволенні претензійних вимог це повинно мотивуватись.

Про результати розгляду претензії її заявник повідомляєть­ся в письмовій формі (так звана відповідь на претензію). Надси­лання відповіді є обов’язковим незалежно від того, задовольня­ються чи ні вимоги заявника.

Разом з тим слід мати на увазі таке:– справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимо­нопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів (ст. 5 Господарського процесуального кодексу Ук­раїни);

– вимоги щодо досудового врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів дер­жавних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та інте­реси, які охороняються законом, підприємств і органі­зацій, спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, а також на спори про звер­нення стягнення на заставлене майно;

108.Вирішення спорів між суб’єктами підприємницької діяльності третейськими судами.

Підприємства та організації мають право передати підвідомчий господарським судам спір на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру та спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, заснованих на державному замовленні.

третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, за умови наявності між сторонами третейської угоди.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

107/Загальна характеристика розгляду спорів господарськими судами.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

• підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

• державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

• прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

• Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником

Господарський суд, приймаючи рішення, має право:1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому законодавством або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;6) відстрочити або розстрочити виконання рішення