- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
Виходячи з того, що Україна розташована в межах 12-ти гідрогеологічних структур, які різняться між собою як за умовами живлення підземних вод, так і за колекторними властивостями гірських порід, що їх складають, ресурси підземних вод по території країни розподілені досить нерівномірно. Основна частина (понад 60%) ресурсів підземних вод зосереджена в північних областях України (Чернігівська, Київська, Полтавська, Харківська, Рівненська, Сумська, Львівська). Найменш забезпечені ресурсами підземних вод (362-758 тис.м3/добу) Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська, Івано-Франківська, Житомирська й Одеська області. Загальна кількість підземних водних ресурсів держави оцінюється в 57,2 млн.м3/добу (21 км3/рік). Із розрахунку на одного жителя найбільша кількість ресурсів (5,54 м3/добу) припадає на Чернігівську область, а мінімальна (0,28-0,43 м3/добу) – на Дніпропетровську, Одеську, Кіровоградську, Донецьку, Миколаївську, Житомирську та Вінницьку області при середній забезпеченості по Україні 1,13 м3/добу. Більша частина цих ресурсів (60%) належить до басейну Дніпра (35,3 млн. м3/добу).
Експлуатаційні запаси підземних вод, які характеризують розвіданість ресурсів підземних вод, дорівнюють 15,7 млн. м3 добу, а їх розподіл також має нерівномірний характер. Найбільшою розвіданістю експлуатаційних запасів підземних вод характеризуються області Донбасу (58-63%), Дніпропетровська область (69%) та АР Крим (90%).
Найбільшу кількість родовищ підземних вод (202) із запасами 4,92 млн. м3/добу розвідано у Дніпровському артезіанському басейні, мінімальну - в гірсько-складчастих областях України. У південних районах України, які характеризуються порівняно невеликими ресурсами підземних вод і великою потребою в них, розвідано від 26% (Причорноморський артезіанський басейн) до 100% (Азово-Кубанський артезіанський басейн). У північній частині України розвідано від 19% (Волино-Подільський артезіанський басейн) до 20% (Дніпровський артезіанський басейн) запасів підземних вод.
До важливих складових водних ресурсів України належать мінеральні лікувальні води – природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів. На Україні виявлено досить значні ресурси різних типів мінеральних лікувальних вод. В таблиці 2.8 наведено перелік родовищ мінеральних підземних вод за категоріями.
На південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті поширені переважно вуглекислі води. За складом вони бувають гідрокарбонатні кальцієві, з загальною мінералізацією до 1,5 г/л (типу нарзан), гідрокарбонатні натрієві з загальною мінералізацією 6-7 г/л (типу “Єсентуки”), хлоридні натрієві з загальною мінералізацією 12-97 г/л (типу “Арені”). Подекуди в них спостерігається підвищений вміст миш’яку, заліза, кремнекислоти тощо. Джерела вуглекислих вод типу “Єсентуки” і “Арені” є також на Керченському півострові. Найбільші родовища сульфідних мінеральних лікувальних вод наявні на південному заході Поділля, перспективними для пошуків цих вод є Причорномор’я і Кримський півострів. Такі води мають різноманітний хімічний склад, мінералізацію на рівні 0,6-35 г/л, вміст сірководню 0,01-0,6 г/л. На правобережжі Дніпра, на Побужжі та в Приазов’ї поширені радонові води різноманітного хімічного складу із вмістом радону від 50 до 1500-200 Бк/л та загальною мінералізацією 0,3-75 г/л. Йодні, бромні та йодно-бромні води переважно хлоридного натрієвого складу є в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор’ї, на Кримському півострові, південному заході і південному сході України. Вміст йоду в них коливається в межах 0,01-0,1 г/л, брому - 0,02-1,5 г/л, мінералізація води становить 99-300 г/л. Кременисті води з мінералізацією 0,2-1,4 г/л відомі на Поділлі, Закарпатті, у межиріччі Сіверський Донець – Ворскла. Всесвітньо відомими є родовища прісних мінеральних лікувальних вод з підвищеним вмістом органічних речовин (0,01-0,03 г/л) типу “Нафтуся” Широко використовуються й мінеральні лікувальні води без вмісту специфічних компонентів різноманітного хімічного складу, з мінералізацією від 2 до 350 г/л. Крім того, обмежене поширення і місцеве значення мають залізисті, миш’яковисті та інші мінеральні води.
Таблиця 2.8. Перелік родовищ мінеральних підземних вод України за категоріями
Назва родовища |
Регіон, область |
Категорія родовища |
Голубинське (Луганське) |
Закарпатська |
І |
Зайчиківське |
Хмельницька |
І |
Збручанське |
Хмельницька |
І |
Келечинське |
Закарпатська |
І |
Моршинське |
Львівська |
І |
Новозбручанське |
Тернопільська |
І |
Новополянське |
Закарпатська |
І |
Полянське |
Закарпатська |
І |
Слов’яногірське |
Донецька |
І |
Східницьке |
Львівська |
І |
Трускавецьке (Нафтуся) |
Львівська |
І |
Шаянське |
Закарпатська |
І |
Березівське |
Харківська |
ІІ |
Броварське |
Київська |
ІІ |
Золочиське |
Хмельницька |
ІІ |
Курилівське |
Запорізька |
ІІ |
Куяльницьке |
Одеська |
ІІ |
Маківське |
Хмельницька |
ІІ |
Миргородське |
Полтавська |
ІІ |
Плосківське |
Закарпатська |
ІІ |
Реґіна (Мурованокуриловицьке) |
Вінницька |
ІІ |
Сойминське |
Закарпатська |
ІІ |
Степанське |
Рівненська |
ІІ |
Феодосійське |
АР Крим |
ІІ |
Всі інші родовища |
|
ІІІ |
І – родовища унікальних мінеральних підземних вод; ІІ – родовища рідкісних мінеральних підземних вод; ІІІ – всі інші родовища мінеральних підземних вод
Ще однією складовою водних ресурсів є термальні води (терми) – підземні води з температурою понад +20˚С. При температурі понад +37˚С терми називаються абсолютними. На території України термальні води виявлено у всіх гідрогеологічних областях, крім Українського щита. Найсприятливіші гідрогеологічні умови Закарпатського, Рівнинно-Кримського, Азово-Кубанського і південної частини Причорноморського артезіанських басейнів. Перспективними для промислового освоєння гідротермальних ресурсів для потреб теплоенергетики є південний район (рівнинна частина АР Крим і південь Херсонської області) і західні райони (низовинна частина Закарпатської області), а для бальнеологічних потреб – Закарпатська область.
У південному районі температура води на глибині до 1 км становить від +45 до +50˚С, на глибині 1 км – від +50 до +60˚С, 2 км – від +70 до +80˚С, 2,5 км і глибше – від +80 до +100˚С. Згідно з оцінкою прогнозних ресурсів термальних вод, продуктивність їх водозабору (розміри 1х2 км) – 2-3 тис. м3 за добу (в окремих випадках – до 9 тис. м3 за добу), теплоенергетичний потенціал – 60-120 тис. МДж за рік. У західному районі температура води на глибині до 1 км становить від +50 до +70˚С, на глибині 1,5 км – від +60 до +80˚С, 2 км – до +100˚С. Дебіт окремих свердловин – від кількох сотень до 1 тис. м3 за добу, їхній теплоенергетичний потенціал – від сотень до 12-20 тис. МДж на рік. Термальні води в Україні використовують обмежено (Закарпатська область, АР Крим), переважно для лікувальних цілей. Перспективним є їх використання для обігрівання теплиць.