- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
корисних копалин
Підприємства, установи та організації, що здійснюють промислове чи громадське будівництво, розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, а також проводять інші роботи, які викликають порушення ґрунтового покриву (забруднення, затоплення, механічні порушення), зобов’язані знімати і транспортувати до місця укладання (або тимчасового збереження) родючий шар ґрунту і наносити його на відновлювані землі або малопродуктивні угіддя.
Гірничотехнічна рекультивація земель, порушених гірськими роботами, починається із зняття родючого шару ґрунту на всіх площах, відведених під виробничі об'єкти підприємства.
Зняття шару ґрунту з використанням бульдозерів різних моделей є найбільш розповсюдженим. Його знімають послідовними заходками і створюють тимчасовий ґрунтовий штабель. Навантаження ґрунту в транспортні засоби проводять екскаваторами або навантажувачами. Ширина заходки встановлюється із врахуванням вимоги щодо створення ґрунтового штабеля за дві заходки. Це забезпечує повне завантаження ковша за одне черпання. При роботі машина зрізує і переміщує шар ґрунту в штабель на відстань, не більше 50 м, після чого повертається у вихідне положення і повторює цикл.
Б
Рис. 6.1. Знімання
родючого шару ґрунту бульдозером із
наступним навантаженням його у
залізничний транспорт
Рис. 6.2. Знімання
родючого шару ґрунту з потенційно
родючих ґрунтів бульдозером і
екскаватором
П
Рис. 6.3. Селективна
розробка розкривного уступу драглайном
Знімання родю-чого шару ґрунту про-водиться окремими ділянками довжиною 30–40 м, шириною 10–12 м. З кожної ділянки, залежно від потуж-ності гумусового шару, знімається 150–240 м3 родючого ґрунту.
При проведенні розкривних робіт необхідно враховувати дані агрохімічного аналізу, що дає можливість здійснювати селективне виймання ґрунтів, придатних для послідуючої рекультивації. На рис. 6.2 показана розробка уступу, який складається з родючого шару і потенційно-родючих ґрунтів. Родючий шар знімається бульдозером і скидається на робочу ділянку в навал, а потенційно родючі ґрунти витягуються механічною лопатою. Після цього родючий шар і потенційно родючі ґрунти навантажуються екскаватором у залізничний транспорт.
Під час проведення розробки розкривного уступу драглайном родючий шар ґрунту знімається і складується у штабель вздовж залізничної колії. Після цього навантажується у транспорт (рис. 6.3). Недолік цієї технологічної схеми полягає у тому, що драглайн можна використовувати лише для знімання шару ґрунту потужністю не менше 0,5м.
Д
Рис. 6.4. Знімання
родючого шару ґрунту з наступним
навантаженням в автотранспорт
Застосування скрепера в період проведення гірни-чотехнічної ре-культивації дає можливість виконати ряд послідовних операцій однією машиною: зняття, навантаження і транспортування родючого шару ґрунту на ділянку, що рекультивується, або в тимчасові відвали. При роботі скрепера родючий шар ґрунту зрізується по прямій. Довжина ділянки вибирається з урахуванням забезпечення повного заповнення ковша скрепера за один прохід. Доцільно зрізати шар потужністю 10–15 см і шириною 1/3 – 1/2 довжини ковша. Родючий шар ґрунту транспортується на відстань, що не перевищує 2 км. Привезений ґрунт розван-тажується машинним способом шарами заданої потужності. Для збільшення продуктивності ґрунти, що знімаються (родючий шар), рихлять плугом або розрихлювачем.