2.Діагностика динаміки інтелектуального розвитку. Методика солсо

Цель: продиагностировать степень адаптированности личности подростка в системе наиболее важньп* для его развития отношений

Инструкция "Прочитай, пожалуйста, утверждения-, при-веденные ниже и обведи кружочком ответы, которые соответствует твое-му мнению».

Висновок:

   Оптимальні умови для розвитку особистості складаються тоді, коли набуття знань стає для підлітка суб'єктивно необхідним і важливим. Саме в цьому віці з'являються нові мотиви навчання, пов'язані з формуванням ідеалу, життєвої перспективи, професійних намірів і самосвідомості. Далекі і близькі цілі організовують і скеровують самостійну діяльність дитини. Завдяки виконанню пізнавальних і продуктивно-творчих завдань навчання набуває особистісного сенсу, перетворюється на самоосвіту, стимулює самовдосконалення підлітка. Незадоволення собою і прагнення реалізувати задумане живлять його пізнавальну активність.

Провівши дану методику, нами було виділено дітей, які мають низький рівень соціальної адаптованості – це:

• Наконечна Дар’я - 95 балів;

• Шевченко Ліна – 85 балів;

Ці діти були внесені до корекційної групи, з якими в подальшому проводилася корекційна робота.

4 Тиждень

Мета: Діагностично-корекційна робота за старшими підлітками.

1.Визначення індивідуальних особистісних рис. Методика штрр.

Школьный тест умственного развития предназначен для диагностики умственного развития подростков – учащихся 8-11 классах.

ШТУР состоит из 6 субтестов, каждый из которых может включать от 15 до 25 однородных заданий.

Два первых субтеста направлены на выявление общей осведомленности школьников и позволяют судить о том, насколько адекватно используют учащиеся в своей активной и пассивной речи некоторые научно-культурные и общественно-политические термины и понятия.

Третий субтест направлен на выявление умения устанавливать аналогии, четвертый - логические классификации, пятый - логические обобщения, шестой - нахождение правила построения числового ряда.

Тест ШТУР является групповым. Время, отведенное на выполнение каждого субтеста, ограничено и является вполне достаточным для всех учащихся. Тест разработан в двух параллельных формах А и Б.

Авторами ШТУР являются К.М.Гуревич, М.К.Акимова, Е.М.Борисова, В.Г.Зархин, В.Т.Козлова, Г.П.Логинова. Разработанный тест соответствует высоким статистическим критериям, которым должен удовлетворять любой диагностический тест.

Висновок:Оптимальні умови для розвитку особистості складаються тоді, коли набуття знань стає для підлітка суб'єктивно необхідним і важливим. Саме в цьому віці з'являються нові мотиви навчання, пов'язані з формуванням ідеалу, життєвої перспективи, професійних намірів і самосвідомості. Далекі і близькі цілі організовують і скеровують самостійну діяльність дитини. Завдяки виконанню пізнавальних і продуктивно-творчих завдань навчання набуває особистісного сенсу, перетворюється на самоосвіту, стимулює самовдосконалення підлітка. Незадоволення собою і прагнення реалізувати задумане живлять його пізнавальну активність.    Навчання у школі може стати для підлітка формальною діяльністю, нецікавою, рутинною працею. Якщо в системі його особистісних цінностей набуття знань не є суттєвим, він вчитиметься лише заради оцінки. Крім усвідомлення необхідності навчання в школі, підліток мусить мати сформовані соціальні, позиційні мотиви, наприклад прагнення бути кращим учнем класу, вирізнятися з-поміж інших школярів.

Провівши дану методику, нами було виділено дітей, які мають занижений рівень інтелектуального розвитку – це:

• Бескровна Анна – 53 бали;

• Житник Артем – 49 балів;

• Лагода Вікторія – 56 балів;

• Йохна Марина - 57 балів.

Ці діти були внесені до корекційної групи, з якими в подальшому проводилась корекційна робота.