- •Визначення «економічної безпеки» як категорії економічної науки.
- •Система основних показників економічної безпеки.
- •Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Національний інтерес і національна безпека.
- •Підходи до розуміння визначення «економічної безпеки» для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
- •Граничні значення показників економічної безпеки за експертними оцінками.
- •Формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Експортна діяльність, як фактор підтримки достатнього рівня економічної безпеки держави.
- •Межі відкритості й безпека української економіки
- •Проблеми економічної безпеки України та її забезпечення в основних сферах економіки.
- •Захист прав інтелектуальної власності й технологічна безпека.
- •Екологічний аспект економічної безпеки.
- •Конкурентоспроможність як механізм забезпечення економічної безпеки.
- •Основні внутрішні загрози економічної безпеки України в соціально-економічній і науково-технічній сферах.
- •Актуальні зовнішні загрози економічної безпеки України в умовах високої відкритості економіки країни.
- •Позитивні й негативні сторони залучення іноземних інвестицій з урахуванням національних інтересів України.
- •Розширений або факторний підхід до аналізу інвестиційного клімату в країні.
- •Розвиток інститутів протидії економічним основам міжнародного тероризму в системі забезпечення економічної безпеки.
- •Глобалізація світових зв'язків і зростання економічної взаємозалежності окремих країн у світовому господарстві.
- •Валютно-фінансова безпека України.
- •Взаємодія тіньового сектора економіки України й інших країн.
- •Забезпечення економічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства.
- •Кіотський протокол як ринковий інструмент забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •Діяльність міжнародних організацій у галузі вирішення питань екологічної безпеки в умовах глобальних кліматичних змін.
- •Розвиток фінансових інструментів для малого бізнесу як гарантія економічної безпеки країни.
- •Інвестиційне регулювання інноваційної діяльності за умови формування оптимального рівня економічної безпеки країни.
- •Україна у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •30. Поняття та критерії інвестиційної безпеки
- •31.Правове забезпечення експортно-імпортних операцій в Україні
- •32. Механізм страхування валютних ризиків в міжнародній торгівлі.
- •33.Стратегії забезпечення економічної безпеки держави при здійсненні міжнародної діяльності.
- •34. Міжнародна інформаційна безпека: проблеми та перспективи.
- •35. Міграція робочої сили у системі економічної безпеки країни.
- •36.Вплив зовнішнього боргу на економічну безпеку країни.
- •37.Основні складові економічної безпеки України у системі міжнародної діяльності.
- •38.Необхідність державного регулювання процесів відкритості національної економіки.
- •39. Науково-технологічне забезпечення, інструмент формування оптимального рівня економічної безпеки міжнародної діяльності країни.
- •40.Кількісний аналіз ризику зовнішньоекономічної діяльності держави
- •41.Вплив міжнародного туризму на економічну безпеку країни.
- •42.Транскордонне співробітництво України у контексті Європейської інтеграції.
- •43.Міграція капіталу як умова вступу України в глобальний економічний простір.
- •44.Інструменти забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності.
- •45.Визначення індикаторів економічної безпеки держави та їх критичні значення.
- •46.Інновації, як інструмент забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності держави.
- •47. Вплив інфляційних процесів на економічну безпеку країни: кількісний та якісний аналіз наслідків.
- •48.Стратегія забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності України.
- •49. Регіональні особливості економічної безпеки України.
- •50. Методи оцінки економічної безпеки країни.
- •51.Структурні зрушення у світовій економіці та їх вплив на економічну безпеку України.
- •52. Оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки України на сучасному етапі економічних відносин.
- •53. Ризики міжнародної економічної діяльності: види, оцінка, наслідки, способи мінімізації.
- •54. Фінансова безпека підприємства, як складова фінансової безпеки держави.
- •55.Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки України.
42.Транскордонне співробітництво України у контексті Європейської інтеграції.
Транскордонне співробітництво як форма кооперації є обов'язковою для європейської інтеграції. Для його успішного здійснення потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва. Транскордонне співробітництво на європейському континенті є “мостом” між сусідами, а єврорегіони виступають «локомотивами» процесу європейської інтеграції. Створення єврорегіону “Буг” є позитивним фактором як з точки зору національних інтересів України в плані зміцнення стосунків із сусідніми державами і розширення зв'язків у Центрально-Східній Європі, так і з позиції загальноєвропейських інтересів - у плані сприяння міжнародній стабільності в регіоні.
Транскордонне співробітництво в останні роки стає одним із важливих на#прямів європейської інтеграції, що здійснюється на регіональному рівні. Длярозвитку співробітництва і отримання синергетичногоефектупотрібнобільшуувагуприділитиекономічнимділовимциклам,яківпливаютьнадіяльністькожногорегіону.Єврорегіони зазвичай складаютьсязприкордоннихтериторій.Яквідомо,прикордоннітериторіїневирізняютьсявисокимитемпамизростання.Дотогожмають підвищену чутливість доциклівділовоїактивностізарахунокнизькогорівнядоходунадушунаселення,табільшукількістьконкурентів,порівнянозрегіонами,якінемежуютьзкордоном.
На нашу думку, в регіонах, які входять до складу єврорегіону, змінюєтьсяамплітудаділовогоциклузарахунокприпливуінвестицій,пожвавленнюділовоїактивності,створеннюумовдлязбільшенняміждержавногоспівробітництва.Нацихтериторіяхстворюютьсябільшефективнішіспільніпідприємства,спроможні утримувати міцні конкурентоспроможні позиції і в негативній фазі діловогоциклу.Транскордоннеспівробітництвоміждержавамибільшуєкількістьінноваційітехнологічнийпрогрес,щосприяєгомогенізаціїекономічногопросторупообидвабокивідкордону.Діяльністьєврорегіонівбудесприятиприростунаселення,щопризведедозростанняпопитунажитло,предметипобуту,атакожсоціальнуінфраструктуруіпослуги.Цезростанняпопитудопомагаєлегшепережитирегіоновінегативнуфазуциклу.Крімцього,збільшенняобсягівінвестицій незалежно від того, в якій фазі ділового циклу заразперебуваєекономіка,регіонсприятимеїїтранскордоннійконвергенції.Найбільшефективнимигалузями «початкового» розвитку в межах регіону є сфера послуг та туризм, якіразом узяті також пом’якшують коливання циклів. Галузі,щоперебуваютьуспаднійфазі,зазнаютьменшоїзакордонноїконкуренції,асекторивідходятьнадругийплан.
43.Міграція капіталу як умова вступу України в глобальний економічний простір.
Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце в системі сучасного бізнесу, що обумовлено змінами світового економічного процесу.
Однією з рушійних сил глобалізації є прискорення транскордонного потоку капіталу. Напрямок і величина світових потоків капіталу визначають характер міжнародного інвестиційного процесу.
Проблематика іноземного інвестування належить до актуальних питань, що дискутуються у світовій економічній літературі і вимагають практичного рішення. Це обумовлено нинішніми тенденціями інтернаціоналізації господарських зв'язків в умовах багатоукладної економіки країни. Зараз міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції виконують важливу функцію в розвитку економіки держави.
Обсяг іноземних інвестицій є одним з показників, які характеризують ступінь інтеграції країни у світове співтовариство і залежить від привабливості об'єкта інвестування.
Від рівня інвестиційної привабливості залежить остаточне рішення інвестора: чи буде країна привабливою для вкладання іноземного капіталу чи ні. Для активізації інвестиційної діяльності слід поступово усувати перешкоди для залучення прямих іноземних інвестицій.
Іноземні інвестиції відіграють значну роль в економічному розвитку будь-якої держави незалежно від рівня її економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів.
Можна виділити два канали ефективності:
1.Прихід іноземних фірм на національний ринок призводить до заміщення чи
витіснення менш ефективних національних компаній, що спричинює
перерозподіл внутрішніх ресурсів між більш і менш рентабельними ком
паніями і сприяє зростанню середнього рівня продуктивності праці і
середніх доходів на душу населення у приймаючій країні.
2.Посилення конкуренції на місцевих ринках за рахунок іноземних
компаній. Діяльність останніх спонукає національні фірми працювати
ефективніше. У такий спосіб діяльність закордонних фірм сприяє швидшій
передачі нової та прогресивної технології й удосконаленої практики
менеджменту місцевим фірмам на основі вертикально інтегрованих зв'язків
і так званого показового (чи демонстраційного) ефекту.