- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
До 70 відсотків важких металів потрапляють до організму людини з водою. Низька якість питної води зумовлюється неякісним очищенням стічної води від важких металів, що призводить до погіршення стану здоров’я людини (табл. 4.1) [20].
Відомо, що велика кількість важких металів потрапляє до організму людини з різноманітними продуктами. Визначено [21], що риба є поставником кадмію (65 %), свинцю (44 %); ртуті — овочі (100 %); миш’яку — зернові (34 %). Виходячи з цього, найбільший внесок у ризик розвитку токсичних системних ефектів вносять продукти термінальних харчових ланцюгів. Для важких металів, які потрапляють до біосфери у разі людської діяльності, не існує природних механізмів розкладення, біодеградації та утилізації. Ці речовини накопичуються, циркулюють в середовищі, включаються до процесів і знову повертаються до людства.
Дослідження накопичених металів здійснюють атомно-абсорбційною спектрометрією, використовуючи стандартні методики [22]. Деякі автори визначали вміст важких металів за допомогою полярографії, флуоресценсії, атомно-емесіонною спектрометрією [23].
Таблиця 4.1. Вплив антропогенних забруднювачів на здоров’я людини
Забруднювач |
Основне джерело |
Вплив на здоров’я людини |
Залізо |
Промисловість |
Цироз печінки, захворювання судин |
Кадмій |
Виробництво кольорових металів, батарейок, мінеральних добрив |
Протеїнурія, хвороба нирок та Ітай – Ітай, остеомаляція, рак підшлун-кової залози, підвищення кров’я-ного тиску, остеопороз, мутагенна дія, інтестинальні розлади, рак |
Марганець |
Виплавка металу, добрива |
Прогресуюча виразка ЦНС, летар-гія, пневмонія, синдром Паркін-сона, рак шлунку, пухлини кісток |
Мідь |
Промисловість, спалювання вугілля, фарби, добрива |
Пневмонія, професійні захворювання, гепатити |
Кобальт |
Металургійне виробництво, лаки, фарби |
Рак легень, шкіри, порушення кровотворення, мутагенна дія, |
Цинк |
Кольорова металургія |
Інтоксикація, пухлини, поразка шкіри, новоутворювання |
Свинець |
Виробництво металів, двигунів, придорож-ній пил, ґрунт навколо підприємств |
Поразка ЦНС, печінки, нирок, статевих органів, ослаблення розумо-вої діяльності у дітей, канцерогенна дія |
Встановлено скупчення важких металів в донних відкладеннях водосховищ Дніпра — кадмію, свинецю. Їх кількість зростає у зв’язку з антропогенною дією людини. Мул — тип донних відкладень, який виступає у ролі суміші сорбентів і забезпечує акумуляцію важких металів: міді, цинку, марганцю. Що стосується розповсюдження кадмію в осадах кожного із водосховищ, які утворюють каскад, то його відносне утримання у складі рухомих з’єднань складало максмильну кількість у Київському, Запорізькому, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському і менш — у Каховському водосховищах [24].
У разі седиментації та акумуляції живильних речовин (азоту та фосфору), органічних з’єднань і важких металів виникає замулювання, евтрофікація та забруднення водосховищ, що призводе до погіршення якості води із-за порушення кисневого режиму і інших цвяхів біотичного кругообігу. Повторне забруднення води Дніпровських водосховищ важкими металами в мулових розчинах у 8 разів більше, ніж у водному середовищі [25].
В роботі показано погіршення стану мікроорганізмів активного мулу, що спричиняло спухання в процесі накопичення важких металів — міді та цинку. Під час накопичення важких металів в активному мулі його стан поступово погіршувався. Досягнення критичної маси металів у мулі призвело до масового розвитку нитчастих бактерій, які є причиною його спухання [26].
Останнім часом широко використовується засіб очищення стічних вод від важких металів ферментними препаратами [27].