- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
У процесі експерименту на циліндричній насадці зареєстровано іммобілізацію біоценозу активного мулу у складі двох гідробіонтів, до того часу не встановлених лабораторією з контролю якості очищення стічної води “Дніпродзежинськводоканал”. Ідентифікація іммобілізованих гідробіонтів показала, що вперше вилученими видами є глоткова п’явка Herpobdella octoculata і рівноногий рак Asellus aquaticus.
Для проведення подальших розрахунків необхідно визначити загальну площину насадки за формулою:
, (5.1)
де = 3,14; R — радіус насадки, м; H — висота насадки, м.
м2
Під час проведення експерименту встановлені кількісні співвідношення рівноногих раків і глоткових п’явок на насадці, зануреній до аеротенку та вторинного відстійника.
На базі отриманих результатів дослідів побудовано залежності кількості досліджуваних живих організмів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на 1 м2 насадки від часу експерименту при температурах 22 С (літо) і 11 С (зима), зображених на рис. 5.5, 5.6 та 5.7, 5.8.
Рис. 5.5. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки в аеротенку при температурі 22 0С, екз/м2
Рис. 5.6. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки в аеротенку при температурі 11 С, екз/м2
Рис. 5.7. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки у вторинному відстійнику при температурі 22 С, екз/м2
Рис. 5.8. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки у вторинному відстійнику при температурі 11 С, екз/м2
Видно, що в усіх випадках кількість раків залишається більшою ніж червів.
Також видно, що кількість обох організмів в залежності від часу збільшується і на десятій добі досягає максимуму, а в подальшому зменшується. Температура позитивно впливає на кількість раків і червів як в аеротенку, так і в вторинному відстійнику. Як що порівняти аеротенк і вторинний відстійник, то можна побачити, що у вторинному відстійнику кількість раків і червів більша у відстійнику.
Під час експериментів встановлено, що максимальна кількість іммобілізованих живих організмів зафіксована на 10 добі. Незначне зниження кількості досліджуваних видів спостерігається наприкінці експерименту, що пояснюється інтеграцією живих організмів у пошуках живильних речовин. Порівнюючи кількісні співвідношення живих організмів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus, видно, що їх переважна кількість зустрічається у вторинному відстійнику, що зумовлюється наявністю сприятливих умов існування, а саме відсутність механічного перемішування мулової суміші та наявністю більшої кількості живильних речовин. Для подальших розрахунків використовували середнє максимальне значення кількості гідробіонтів між температурами 22 С та 11С. Для Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus кількість особин для аеротенку складає 459 та 624 екз/м2, для вторинного відстійнику 746 та 828 екз/м2 відповідно. Встановлено, що без використання експериментальної насадки, на 1 м2 промислових споруд було нараховано п’явок та раків в аеротенку у кількості 52 та 68 екземплярів, у вторинному відстійнику 70 та 75 екземплярів відповідно.
Показано, що застосування експериментальної насадки дозволяє збільшити кількість Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на носієві — флізіліні, створюючи оптимальні умови для їх розвитку та життєдіяльності. При використанні насадки в промислових умовах можна збільшити активну поверхню для іммобілізації Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus і активного мулу з метою збільшення їх кількості в аеротенку та вторинному відстійнику у 8,8; 9,2 та 10,7; 11,0 разів відповідно.