5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу

У процесі експерименту на циліндричній насадці зареєстровано іммобілізацію біоценозу активного мулу у складі двох гідробіонтів, до того часу не встановлених лабораторією з контролю якості очищення стічної води “Дніпродзежинськводоканал”. Ідентифікація іммобілізованих гідробіонтів показала, що вперше вилученими видами є глоткова п’явка Herpobdella octoculata і рівноногий рак Asellus aquaticus.

Для проведення подальших розрахунків необхідно визначити загальну площину насадки за формулою:

, (5.1)

де  = 3,14; R — радіус насадки, м; H — висота насадки, м.

м²

Під час проведення експерименту встановлені кількісні співвідношення рівноногих раків і глоткових п’явок на насадці, зануреній до аеротенку та вторинного відстійника.

На базі отриманих результатів дослідів побудовано залежності кількості досліджуваних живих організмів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на 1 м² насадки від часу експерименту при температурах 22 С (літо) і 11 С (зима), зображених на рис. 5.5, 5.6 та 5.7, 5.8.

Рис. 5.5. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки в аеротенку при температурі 22 ⁰С, екз/м²

Рис. 5.6. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки в аеротенку при температурі 11 С, екз/м²

Рис. 5.7. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки у вторинному відстійнику при температурі 22 С, екз/м²

Рис. 5.8. Кількість раків (1) і червів (п’явок) (2) на одиниці поверхні насадки у вторинному відстійнику при температурі 11 С, екз/м²

Видно, що в усіх випадках кількість раків залишається більшою ніж червів.

Також видно, що кількість обох організмів в залежності від часу збільшується і на десятій добі досягає максимуму, а в подальшому зменшується. Температура позитивно впливає на кількість раків і червів як в аеротенку, так і в вторинному відстійнику. Як що порівняти аеротенк і вторинний відстійник, то можна побачити, що у вторинному відстійнику кількість раків і червів більша у відстійнику.

Під час експериментів встановлено, що максимальна кількість іммобілізованих живих організмів зафіксована на 10 добі. Незначне зниження кількості досліджуваних видів спостерігається наприкінці експерименту, що пояснюється інтеграцією живих організмів у пошуках живильних речовин. Порівнюючи кількісні співвідношення живих організмів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus, видно, що їх переважна кількість зустрічається у вторинному відстійнику, що зумовлюється наявністю сприятливих умов існування, а саме відсутність механічного перемішування мулової суміші та наявністю більшої кількості живильних речовин. Для подальших розрахунків використовували середнє максимальне значення кількості гідробіонтів між температурами 22 С та 11С. Для Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus кількість особин для аеротенку складає 459 та 624 екз/м², для вторинного відстійнику 746 та 828 екз/м² відповідно. Встановлено, що без використання експериментальної насадки, на 1 м² промислових споруд було нараховано п’явок та раків в аеротенку у кількості 52 та 68 екземплярів, у вторинному відстійнику 70 та 75 екземплярів відповідно.

Показано, що застосування експериментальної насадки дозволяє збільшити кількість Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на носієві — флізіліні, створюючи оптимальні умови для їх розвитку та життєдіяльності. При використанні насадки в промислових умовах можна збільшити активну поверхню для іммобілізації Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus і активного мулу з метою збільшення їх кількості в аеротенку та вторинному відстійнику у 8,8; 9,2 та 10,7; 11,0 разів відповідно.