Дані для аналізу сортності продукції .

Сорт	Ціна за 1 шт.	Випуск продукції
		шт.	вартість
1	4	500	2000
2	3	460	1380
3	2	465	930
Разом		1425	4310

K_сорт= 4310 = 4310 = 0,75

1425*4 5700

У ході аналізу визначається вплив зміни сортності на обсяг випущеної продукції. Для цього необхідно відхилення середньо­зваженої ціни виробів помножити на їх фактичну кількість.

Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції.

За можливістю виправлення брак поділяється на виправний (це усунення дефектів виробів, після чого ці вироби є придатними до експлуатації або споживання) і невиправний (кінцевий брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно).

За місцем виявлення розрізняють внутрішній брак (допущений на підприємстві під час виготовлення виробів) і зовнішній (виявлений покупцями або споживачами. Під час користування виробами або споживання продукції).

У ході аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою, тобто порівнюють фактичні втрати від браку у звітному періоді з аналогічними показниками минулих періодів.

Окрім того, визначають питому вагу браку в загальному випуску товарної продукції. Визначають втрати від браку і втрати товарної продукції.

Суму недоотриманої продукції у зв'язку з випуском бракованих виробів можна визначити і спрощеним методом за формулою:

Товарна продукція * % браку в собівартості продукції

100

У процесі аналізу вивчають причини допущеного браку за місцем його виникнення та за центрами відповідальності. Такими причинами можуть бути:

• використання матеріалів і напівфабрикатів з прихованими дефектами;

• недостатній рівень кваліфікації робітників;

• використання несправного устаткування, неудосконалених пристроїв та інструментів, засобів вимірювальної техніки;

• відхилення від технологічного процесу;

• порушення ритмічності виробництва;

• відсутність належного упакування, маркування;

• порушення умов зберігання, перевезення, навантажування. Завершальним етапом аналізу є розробка заходів щодо поліпшення

якості продукції. За змістом та цілеспрямованістю їх можна об'єднати в три взаємопов'язані групи (див. Рис. 3.3):

Удосконалення проектування

Технічні

Удосконалення техніко – технологічної бази

Поліпшення стандартизації

Запровадження сучасних форм методів організації виробництва

Організаційні

Удосконалення методів технічного контролю

Розширення прямих господарських зв’язків

Вивчення і запровадження передового досвіду зарубіжних і вітчизняних підприємств

Узгоджена система прогнозування і планування якості

Встановлення прийнятих для виробника і споживача цін

Соціально – економічні

Мотивація праці

Активізація людського чинника

Створення належних умов праці

Правильна кадрова політика

Рис.3.3.Шляхи поліпшення якості продукції

Під ритмічністю виробництва розуміють випуск продукції відповідно до планових погодинних, добових, місячних графіків в обсязі та асортименті, передбачених планом.

Порушення ритмічності виробництва негативно впливає як на діяльність підприємства-виробника, так і на роботу його суміжників. Неритмічність погіршує всі економічні показники діяльності: знижуєть­ся якість продукції, внаслідок чого підприємство втрачає своїх покупців; готова продукція накопичується на складах, що призводить до сповіль­нення оборотності оборотного капіталу; виникають непродуктивні витрати у зв'язку з простоями устаткування, робочої сили, транспорту, порушенням договірних зобов'язань щодо поставок продукції покупцям. Усе це зменшує прибуток підприємства, погіршує його фінансовий стан.

Неритмічна робота підприємства може бути викликана дією низки чинників, а саме:

• відсутністю енергії не з вини підприємства;

• несвоєчасною поставкою сировини, матеріалів, комплек­туючих виробів постачальниками;

• недоліками в плануванні та організації виробництва, зокрема відсутністю достатнього заділу незавершеного виробництва;

• несвоєчасним проведенням ремонту устаткування і непо­ладками в його роботі у зв'язку з цим;

• порушенням технології виробництва;

• витратами робочого часу;

• незадовільним фінансовим станом підприємства та ін.

Аналіз ритмічності проводиться за оперативними даними про випуск продукції за годину, зміну, добу, тиждень, декаду, місяць.

Найпростішими показниками ритмічності випуску продукції є:

• питома вага виробництва продукції за кожну декаду (зміну) до місячного випуску;

• питома вага випущеної продукції за кожний місяць до квартального випуску;

• питома вага випуску продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

• питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.

Узагальнюючими показниками ритмічності виробництва є:

• коефіцієнт ритмічності;

• коефіцієнт варіації;

• числа аритмічності.

Ритмічність визначається за днями або декадами у межах місяця за місяцями і кварталами в межах року.

Для характеристики ритмічності слід будувати динамічні ряди.

Загальна оцінка ритмічності дається як правило за допомогою коефіцієнта ритмічності:

K_{ритм =} випуск продукції в межах плану

випуск продукції за планом

Аналіз ритмічності випуску продукції

Показники	Декади				Всього за місяць
	I	II	III
Фактичний випуск продукції	11100	12300	16304	39700
Плановий випуск продукції	13200	13200	13200	39604
Виконання плану %	84,1	93,1	122,6	100
Зараховується у виконання плану	84 11100	93 12300	100 13200	277,3 36700

k_ритм =36700/39700=0,92 k_{ритм =} 277,3/100*3=0,92