5. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів в активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

У практиці підприємств ринкової економіки для оцінки фінансової стійкості використовують систему коефіцієнтів. Найважливішими з них є:

1) коефіцієнт автономії, який характеризує частку власних коштів у загальній вартості джерел покриття або співвідношення позичкових і власних коштів, %:

Позичені кошти

Власні кошти

2) коефіцієнт довготермінового залучення коштів, який визначається як частка відділення суми довготермінових кредитів та позик на суму власних коштів підприємства і довготермінових залучених кошті. Довготермінові кредити і позики, залучені для фінансування активів підприємства, прирівнюють до власних коштів;

Довготермінові кредити і позики

Власні кошти + Довготермінові кредити

3) коефіцієнт маневрування власними коштами підприємства, який вказує на ступінь їх мобільності і визначається діленням власних оборотних коштів на всю суму власних коштів;

Власні оборотні кошти

Власні кошти

4) коефіцієнт нагромадження амортизації, який характеризує інтенсивність вивільнених іммобілізованих засобів (основних засобів і нематеріальних активів) і визначається відношенням суми нагромадженої амортизації (спрацювання) до початкової вартості амортизованого майна;

Сума нагромадженої амортизації

Початкова вартість амортизованого майна

5) коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства, який вказує, наскільки ефективно використовуються засоби підприємства у підприємницькій діяльності, і визначається відношенням вартості основних засобів за вирахуванням спрацювання до чистої вартості майна підприємства;

Вартість основних засобів за мінусом зносу

Чиста вартість майна підприємства

6) коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів і всіх мобільних коштів підприємства, який характеризує сталість структури мобільних засобів і визначається часткою від ділення суми чистих мобільних засобів до загальної кількості мобільних засобів підприємства.

Чисті оборотні засоби

Загальна сума оборотних засобів

Для розвитку цих коефіцієнтів використовуються дані аналітичного балансу – нетто і зведеного бухгалтерського балансу.

6. Аналіз оборотності оборотних засобів

Прискорення оборотності оборотних засобів виступає фактором підвищення ефективності виробництва, збільшення його обсягів, раціонального використання фінансових ресурсів. Застосовують три способи вимірювання оборотності оборотних засобів:

а) визначення кількості оборотів, які здійснюють оборотні засоби за аналізований період (О_б)

б) визначення коефіцієнта закріплення оборотних засобів (Кз );

в) визначення швидкості обертання оборотних засобів (Со).

Кількість оборотів, які здійснюють оборотні засоби за аналізований період (як правило, за рік), визначається діленням обсягу продажу продукції (РП) на середню вартість оборотних засобів (ОЗ).

О_б =РП/ОЗ

На практиці окремо обчислюють показники оборотності матеріальних оборотних засобів (МОЗ) і засобів у розрахунках (ДЗ). Відповідно середні їх залишки визначаються за даними аналогічного балансу – нетто діленням підсумків на початок і кінець аналогічного періоду на 2.

Коефіцієнт закріплення оборотних засобів визначаться діленням середньої вартості оборотних засобів на обсяг продажу продукції за аналізований період

К_З =ОЗ/РП

Він показує, скільки оборотних засобів необхідно для того, щоб отримати обсяг продажу продукції на 1 грн.

Швидкості обертання оборотних засобів, визначається часом (у днях), необхідним для здійснення всіх стадій одного кругообороту

Шо= ОЗ*Д/РП

де Д – число календарних днів в аналізованому періоді (місяць – 30 днів, квартал – 90 днів, рік – 360 днів).

Прискорення оборотності сприяє вивільненню оборотних засобів, а сповільнення – додатковому їх залученню в оборот підприємства. Виділяють показники абсолютного і відносного вивільнення (чи додаткового залучення) оборотних засобів.

Абсолютне вивільнення (чи залучення) засобів дорівнює різниці між фактичними попередніми залишками і базовими (за попередні періоди).

Відносне вивільнення оборотних засобів є такою їх величиною, яка потрібна була б підприємству, якщо б їх швидкість обороту була на рівні базового період.

Для визначення суми відносного вивільнення чи додаткового залучення в оборот підприємства засобів (ОЗ) необхідно різницю між фактичною і базовою швидкостями їх обертання помножити на фактичний одноденний оборот є продажу

ОЗ= (Ш_О^Ф - Ш_О^б)*РП^Ф/Д,

Де Ш_О^Ф і Шо^б – фактична і базова швидкості обертання оборотних засобів, днів;

РП^ф – фактичний обсяг продажу продукції, грн.