III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

1. З чим межують стінки барабанної порожнини?

а) слинна залоза

б) середня черепна ямка

в) цибулина яремної вени

г) внутрішня сонна артерія

д) лабіринт

2. Яка з слухових кісточок здійснює звукопередачу між внутрішнім і середнім вухом?

а) ковадло

б) стремено

3. Яку функцію виконує сірка, що утворюється сірчаними залозами зовнішнього вуха?

а) сприяє очищенню зовнішнього слухового проходу від всього стороннього

б) звукоізоляційну

4. Які анатомо-фізіологічні особливості зовнішнього слухового проходу сприяють природній евакуації сірки з вуха?

а) перистальтичні рухи м'язів зовнішнього вуха

б) робота скронево-нижньощелепного суглобу

5. З яких відділів скаладається слухова труба?

а) перетинчастого

б) кісткового

в) м'язевого

6. Якою стінкою барабанной порожнини є барабанна перетинка?

а) передня

б) латеральна

7. За яку функцію відповідає барабанна струна?

а) інервує слинні залози

б) звукосприйняття

в) забезпечує смакову чутливість

8. З яких шарів складається натягнута частина барабанної перетинки?

а) ендотеліальний

б) шкірний

в) фіброзний

г) слизовий

9. Скільки Ви знаєте стінок барабанної порожнини?

а) шість

б) чотири

10. Що межує із передньою стінкою зовнішнього слухового проходу?

а) зовнішня сонна артерія

б) скронево-нижньощелепний суглоб

11. Що є задньою стінкою зовнішнього слухового проходу?

а) передня стінка сосковидного відростка

б) дно середньої черепної ямки

12. Де розміщена головка молоточка?

а) відразу за барабанною перетинкою, щільно з нею спаяна

б) в атику

13. Де відкривається отвір слухової труби в барабанну порожнину?

а) по передній стінці барабанної порожнини

б) у вхід в антрум

14. При яких умовах задня черепна ямка є дахом барабанної порожнини?

а) у новонароджених

б) задня черепна ямка не є дахом барабанної порожнини

15. Якими черепними нервами інервуються м'язи барабанної порожнини?

а) VII

б) VIII

в) V

16. Чим заповнена барабанна порожнина новонародженого?

а) кров

б) міксоїдна тканина

17. Чи визначається рухомість стремена дослідом Вебера?

а) не визначається

б) так, якщо закрити досліджуване вухо пальцем

18. Чим виповнений внутрішній слуховий прохід?

а) внутрішня сонна артерія

б) VIII пара черепних нервів

в) VII пара черепних нервів

19. В яку вену переходить сигмовидний синус?

а) зовнішня яремна вена

б) внутрішня яремна вена

20. Якою рідиною омивається спіральний орган?

а) перилімфою

б) ендолімфою

V. Зміст навчання

Звуковий аналізатор. На основній мембрані розташо­вується у вигляді епітеліального підвищення кінцевий нервовий апарат (рецептор) завитки - кортієв орган. Центральне місце в кортієвому органі займають так звані кортієві дуги. які складаються з стовпчикових клітин. Між кортієвими дугами утворюється трикутний простір - тунель кортієвого органа, який заповнений кортилімфаю. Вона омиває і живить чутливі волос­кові клітини та інші структури спірального органа. Досереди­ни від внутрішніх, стовпчикових клітин розташовується ряд внутрішніх волоскових клітин (до 3500). Назовні від зовнішніх стовпових клітин розташовані чотири ряди зовнішніх волос-кових клітин (по 5000 у кожному ряду, всього 20000), які під­тримуються клітинами Дейтерса, Гензена, Клаудіуса.

Волоскові клітини охоплюються нервовими волокнами, які виходять з біполярних клітин спірального ганглія. Над кортієвим органом знаходиться волокниста, еластична, желатиноподібна пластинка - покривна мембрана. Вона починається поблизу місця відходження рейснеровської перетинки і покриває весь кортієв орган у вигляді навісу. У покривну мембрану проникають волоски нейроепітеліадьних клітин.. Коливання підніжної пластинки стремінця викликають переміщення перилімфи в сходах завитки від овального до круглого вікна, коливання основної мембрани і розташованого на ній кортієвого органа, в результаті чого відбувається натягування і стискування волосків нейроепітеліальних клітин, що є моментом трансформації механічної енергії в енергію електричного нервового імпульсу.

Аферентний слуховий шлях починається з розташованого біля основи кісткової спіральної пластинки. Дендрити гангліозних клітин цього вузла формують гілки, які іннервирують волоскові клітини кортієвого_ органа, аксони формують нервові волокна, які закінчуються в Ц дорсальному і вентральному ядрах довгастого мозку; подальший хід волокон йде до верхніх^олив (менша частина до свого, більша - до протилежного боку); наступний нейрон закінчується в підкіркових слухових центрах, розташованих в задніх°(нижніх) горбиках чотиригорбикового тіла і в медиальних колінчастих тілах зорового бугра; від клітин медіального колінчастого тіла йде останній нейрон, який закінчується в корі скроневої долі головного мозку (звивина Гешля в глибині сільвієвої борозни).

Фізіологія звукового аналізатора

Звуковий аналізатор - один з найважливіших аналізаторів, від­носиться до категорії екстерорецепторів, які дозволяють проводити ана­ліз сигналу на відстані. Він є філогенетичне найбільше пізнім і складним. Слухове відчуття розвинулось з тактильного, яке загострилося у вусі в мільйони разів. Адекватним подразником звукового аналізатора є звук.

Діапазон частот, що сприймається людиною -16-20000Гц. Зву­ки з частотою коливаннь до 500 Гц називаються низькочастотними, від 500 до 3000 Гц - середньочастотними, від 3000 до 8000 Гц - високо­частотними. Діапазон розмовної мови в межах 500-4000 Гц. Акустичні сигнали з частотою коливань нижче 16 Гц називають інфразвуками, з частотою вище 20000 Гц - ультразвуками. Інфра- таультразвуки в зви­чайних умовах людиною не сприйматься, їх сприйняття можливе за допомогою спеціальних технічних приладів.

У фізіологічних умовах звуковова хвиля досягає структур внут­рішнього вуха в основному через повітряне середовище. Однак вона може проникнути у внутрішнє вухо шляхом кістковотканинної про­відності. Механізм передачі звуків при цій провідності грунтується на інерції та компресії.

Інерційний механізм передбачає, що кістки черепа під дією зву­кових хвиль здійснюють коливальні рухи, але при цьому ланцюг слу­хових кісточок внаслідок інерції відстає від коливань черепа, що при­зводить до переміщення основи стремінця відносно овального вікна завитки та зміщення лабіринтної рідини. Цей механізм відіграє ос­новну роль у передачі через кістку низькочастотних звуків.

Компресійний механізм кістковотканинної передачі має пере­важне значення у проведенні високочастотних звуків. При дії звуків високої частоти череп коливається окремими ділянками, одні з яких зазнають стиснення, інші - розслаблення. Внаслідок тиску на стінки кісткового лабіринту; лабіринтну рідину настає випинання структур, які закривають лабіринтні вікна (основа стремінця та мембрана вікна завитки). Поскільки мембрана вікна завитки більш податлива, ніж кіль-невидна зв'язка, яка фіксує основу стремінця в овальному вікні, вона випинається більше, що викликає прогин базилярної мембрани у бік барабанних сходів і подразнення волоскових клітин. Таким чином, в основі механізму компресійної передачі звуку шляхом кістковотка-нинної провідності лежить різна податливість мембран лабіринтних вікон до змін внутрішньолабіринтного тиску.

Звукосприйняття являє собою складний нейрофізіологічний процес трансформації звукових коливань у нервові імпульси (у рецепторному апараті завитки), його проведення до центрів кори головного мозку, де відбувається аналіз і осмислення звуків.

Під впливом звукової хвилі в мембранах і рідиніах завитки відбуваються складні переміщення, безпосереднє вивчення яких утруднюється їх малим розміром і швидкістю коливань, а також тим, що вони сховані від дослідника щільною капсулою лабіринту. Великі труднощі зустрічаються також при вивченні явищ. які мають місце при трансформації механічної енергії в процес нервового збудження в рецепторі, а також при вивченні функції нервових провідників і центрів.

Слухові теорії в основному стосуються фізичної сторони процесу, свідчать про те, яким способом звуковий тиск досягає волосків нейроепітеліальних клітин і які при цьому відбуваються зміни в рідинах і мембранах завитки. Останнім часом робляться спроби глибше проникнути в явища, які відбуваються в нервовому апараті.