Набряк гортані.

Набряк гортані – один з проявів різних патологічних процесів запальної або незапальної природи (захворювання нирок, сердцево-судиної системи, печінки та інших органів), він розвивається в тканинах богатих в підслизовому шарі (особливо в підскладковому відділі) пухкою клітковиною.

Запальний процес при ларингітах, звичайно, локалізується в поверхневих шарах слизової оболонки, а в її більш глибоких шарах і в міжм’язовій сполучній тканині супроводжується значним накопиченням серозно-фібрінозного ексудату з домішками елементів крові, які сприяють утвореню так званого запального набряку гортані.

В гортані в підслизових шарах зустрічається і незапальний набряк, в цих випадках процес супроводжується трансудатом, без будь-яких запальних проявів.

Незапальний набряк гортані спостерігається при загальному гідропсі організму, наприклад, при різковираженому асциті, у ви падках застою при різних формах серцевої недостатності, захворюваннях печінки, гострому та хронічному нефриті.

При захворюваннях нирок іноді спостерігається ізольований набряк гортані (мал.2) без проявів загального гідропса організму. Сюда можна віднести і ангіоневротичні набряки гортані при яких відсутні будь-які місцеві або загальні захворювання. Виникає цей набряк раптово, ідентично хворобі Квінке – гострому обмеженому набряку шкіри.

Запальний набряк гортані рідко буває самостійним захворюванням. Найбільш частими його причинами являються травми, опіки, запальні процеси в області шиї, перехондрити, гострі та хронічні запалення мигдаликів, інфекційні хвороби (кір, скарлатина).

Рідко спостерігаються первинні генуїні набряки гортані при яких неможливо встановити їх причину і які можуть розглядатися як ідіопатичні набряки.

Набряк гортані має характерну ларингоскопічну картину: різко припухла ділянка слизової оболонки гортані має м’яку консистенцію, волого-блискучий вигляд, легко просвічує. Відносно швидке виникнення, збільшення в об’ємі а також швидке зникнення припухлості є характерними ознаками набряку.

Лікування: для успішної терапії необхідно по-можливості виявити причину набряку або врахувати моменти, які могли б бути його причиною і підставою для проведення адекватної терапії.

Лікування набряку гортані включає гіпосенсибілізуючі, седативні, дегідратаційні засоби (преднізолон 30-90 мг, сечогіні – лазикс –1 мл.,відволікаючі процедури-ножні вани,гірчичники).

Несправжній круп (підскладковий ларингіт).

Захворювання зустрічається у дітей 2-5 років які страждають діатезом, схильні до ларингоспазмів. Анатомічною передумовою його розвитку є вузькість просвіту гортані, наявність великої кількості пухкої клітковини в підскладковому відділі гортані. Можливо деяку роль у цьому відношенні відіграють анатомічні утворення з якими вона межує (голосовий м’яз, верхній край перснеподібного хряща, передня комісура де слизова оболонка щільно зростається з щитопід’язиковою складкою.

Клінічна картина: несправжній круп звичайно розвивається раптово (несподівано) серед ночі в горизонтальному положені дитини. З’являється напад гавкаючого кашлю, дихання стає свистящим, різко утрудненим, стридорозним, супроводжується задишкою, вираженим акроціанозом, втяжінням надключичних і підключичних ямок, епігастральної ділянки.

Подібний стан триває від декількох хвилин до півгодини, після цього появляється виражена пітливість, дихання стає майже нормальним і дитина засинає а ранком просипається практично здоровою. На другий день у деяких дітей спостерігається хриплість голосу, частіше він буває чистим.

Під час ларингоскопії спостерігається (зверху вниз) три пари складок : вестибулярні, справжі голосові, набряклі в підскладковому просторі.

Під час нападу дитину необхідно взяти на руки, надавши їй вертикальне положення, до ніг приставити грілки (42 – 45*С), провести інгаляції сумішью гідрокортизону і галазоліну, гірчичник на груди, в середину ввести антигістаміні препарати.

Сам по собі несправжній круп небезпеки для здоров’я не викликає. Напад іноді проходить без лікування при вертикальному положені хворого.

Небезпекою являється нерозпізнана дифтерія і не своєчасне введення протидифтерійної сироватки.

Лікування. Загально гігієнічні заходи: вентиляція і зволожене повітря кімнати де знаходиться дитина. Рекомендується давати хворому тепле молоко. Для розрідження харкотиння призначають відхаркувальну мікстуру.