Vі Орієнтована основа дії

У структурі загальної захворюваності на злоякісні пухлини рак гортані займає 8-ме місце, новоутворення горла - - 9-те, носової по­рожнини та приносових пазух - - 12-те. Серед пухлин верхніх дихаль­них шляхів рак гортані зустрічається найчастіше -- 65—70%, на 2-му місці - - злоякісні пухлини горла (10—16%). Злоякісні пухлини носо­вої порожнини становлять 3%, а приносових пазух - - 10—20%.

За останніми даними, захворювання на рак гортані становить 3,5 на 100 000 населення. Чоловіки хворіють на рак гортані в 10—20 разів часті­ше, ніж жінки. Ця локалізація раку частіше зустрічається в мешканців міст.

Складність проблеми пухлин вуха та верхніх дихальних шляхів зу­мовлено багатьма чинниками, але насамперед анатомо-топографічни-ми особливостями зовнішнього та середнього вуха, носової порожни­ни та приносових пазух, горла, гортані, різноманітністю новоутворень, що локалізуються в цій ділянці. Це потребує використання уніфікова­ної класифікації, котра дозволяє використати єдині діагностичні кри­терії та термінологію в оцінці морфологічної структури пухлини, яка включає її тканинну ознаку, ступінь диференціювання та біологічні властивості (чутливість до променевої енергії), локалізацію і поши­реність ураження. Застосування уніфікованої діагностики та лікування в різних країнах дозволяє дати порівняльну оцінку результатів діагно­стики та лікування, чому великою мірою сприяє використання міжна­родної класифікації ТТММ.

Що раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, то вища його ефективність. У зв'язку з цим лікар будь-якого фаху повинен зна­ти симптоми пухлин вуха і верхніх дихальних шляхів, вміти своєчасно виявити це захворювання і направити таких хворих для обстеження до оториноларинголога.

Пухлини вуха Доброякісні пухлини вуха

До доброякісних пухлин вуха належать папіломи, фіброми, ангіоми, хондроми, остеоми, остеобластоми, гломусні пухлини, неври номи тощо. Серед пухлиноподібних утворень слід відзначити різного роду кісти (атероми, дермоїди, первинну холестеатому тощо).

Діагностика доброякісних пухлин зовнішнього вуха не складна і, як правило, грунтується на результатах візуального та гістологічного досліджень. Новоутворення, що локалізуються в зовнішньому слухо­вому ході, у разі значного їх збільшення завжди супроводжуються по­рушенням звукопровідної функції слухового аналізатора. Остеоми зовнішнього слухового ходу рентгенологічно визначаються у вигляді тіні, що не поширюється на середнє вухо.

Первинна, або природжена, холестеатома належить до тератоїдних утворень і може виникнути в порожнині черепа, а також у будь-якій ча­стині скроневої кістки. Тривалий час клінічно вона ніяк себе не прояв­ляє. Перші симптоми можуть з'явитися в зрілому віці. Макро- та мікро-скопічно первинна холестеатома являє собою епідермальний утвір, який заповнений спресованими ороговілими масами. Його необхідно диференціювати з вторинною холестеатомою (наприклад, атикаль-ною). Клінічна маніфестація цього пухлиноподібного утвору відбу­вається в разі його інфікування, ураження VII та VIII черепних нервів або лабіринту. Рентгенологічно первинна холестеатома визначається у вигляді порожнини з чіткими округлими контурами.

Гломусні пухлини розвиваються з так званих гломусних тілець, які супроводжують розгалуження артерій, вен та нервів і є органами хеморецепції. Мікроскопічно ці пухлини повторюють структуру гломусних тілець, що локалізуються в порожнині середнього вуха, на цибулині яремної вени. Пухлина розвивається дуже повільно, ха­рактеризується інфільтративним ростом, який призводить до дест­рукції утворень середнього вуха.

Серед доброякісних пухлин внутрішнього вуха частіше зустрічається невринома VIII нерва, яка розвивається з його оболонки.

Лікування доброякісних новоутворень вуха переважно хірургічне. У разі судинного новоутворення доцільно насамперед провести склерозив-ну терапію (наприклад, уведення в пухлину спирту з формаліном), а в по­дальшому - - операцію. Проведення променевої терапії показано голов­ним чином за наявності поширених ангіом, деяких видів папілом. Кріодія та лазерний промінь є додатковими методами лікування.