19. Формування основних принципів національної державної ідеї у ході Національно-визвольної війни середини 17ст.

Уже в перший період української національної революції (1648–1657 рр.) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

– право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

– незалежність і соборність Української держави;

– генетичний зв’язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.

Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького. Після взяття під контроль значної частини українських земель та ліквідації в них польської адміністрації гостро стало питання про власну національну державність. Потрібно було забезпечити регулювання економічного життя, правопорядок, захист населення та території України. Специфічні засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом двох основних чинників: традицій та звичаїв суспільного життя українців, насамперед Запорізької Січі, яка стала своєрідним зародком новоствореної держави, та складного геополітичного становища, що зумовлювало постійну ситуацію надзвичайного стану в державі. Обидва чинники визначили напіввійськовий характер української державності. Саме у цьому контексті слід сприймати й назву козацької держави – Військо Запорозьке.

20. Обґрунтуйте необхідність прийняття Переяславської угоди 1654 р. Березневі статті 1654р. Та їх наукова оцінка.

За конкретно-історичних обставин середини XVII ст. військово-політичну допомогу можна було отримати від Росії чи Порти, прийнявши протекцію від якогось із їхніх володарів. Трагедія України полягала в тому, що як соборна держава вона могла виникнути й зміцніти лише під протекторатом одного з сусідів.

Після тривалих і нелегких переговорів 11 жовтня 1653 р. Земський собор Росії вирішив прийняти Військо Запорозьке під "государеву високу руку". Для правового оформлення відповідного рішення з боку гетьмана й старшини 19 жовтня в козацьку Україну виїхало посольство боярина Василя Бутурліна.

18 січня 1654 р. в Переяславі відбулася козацька рада. Вона ухвалила рішення прийняти протекцію царя. Отже, рішення Переяславської ради передбачали не "возз'єднання" України з Росією, а, повторимо, прийняття царської протекції.

Велику увагу гетьман приділяв укладенню договору про умови протекції, найголовніші з яких були узгоджені в Переяславі. Внаслідок переговорів українського посольства в Москві в кінці березня-першій декаді квітня 1654 р. оформлюються кілька документів, які й визначили зміст договору. На жаль, оригінал найважливішого з них — власне договору з 11 статей ("Статей Богдана Хмельницького") — не зберігся ні в Україні, ні в Росії.

Березневі статті(березень 1654р)

• цар гарантує права всіх станів на Укр.

• законодавча, судова та адм. - террит. система не змінюється

• террит. поділ на полки та сотні

• козацький суд, закони приймає козацька рада

• реєстр 60 000

• гетьман обирається на Укр. , царя лише повідомляють про його обрання

• гетьман має право на самостійну зовнішню політику(окрім Польщі)

• до Києва вводиться російський гарнізон і тут він і розташовується

таки чином, цей документ можна назвати військовим союзом двох держав.