- •1. Проаналізуйте становлення і розвиток людського суспільства на території України. Визначте місце і роль Трипільської культури.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати: життя, побут, релігія та мистецтво.
- •3. Дайте оцінку розвитку грецьких рабовласницьким міст-держав у Причорномор’ї.
- •4. Проаналізуйте процес розвитку східнослов’янських племен, їх розселення, побут та вірування.
- •5. Політичний і соціальний розвиток Давньоруської держави.
- •6. Охарактеризуйте економічний розвиток Київської Русі.
- •7. Значення прийняття християнства для розвитку Давньоруської держави.
- •8. Галицько-Волинське князівство:політичний і соціально-економічний розвиток.
- •9. Експансія Литви та Польщі на українські землі. Адміністративно – територіальний устрій та суспільно – політичний розвиток українських земель.
- •10. Проаналізуйте Кревську(1385) і Люблінську унію(1569).
- •11.Вкажіть основні причини і наслідки прийняття Берестейської релігійної унії 1596р.
- •12. Формування козацького стану та його роль у розвитку українського суспільства. Запорізька Січ: її устрій і господарське життя.
- •13. Основні події селянсько-козацького повстання 1591-1596 рр., історична обумовленість його поразки.
- •14. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний.
- •16. Богдан Хмельницький – видатний державний діяч і полководець.
- •17. Проаналізуйте причини, рушійні смлм, характер, хронологічні межі Національно – Визвольної боротьби українського народу проти Польщі.
- •18.Основні етапи Національно-Визвольної війни українського народу проти Польщі.
- •19. Формування основних принципів національної державної ідеї у ході Національно-визвольної війни середини 17ст.
- •20. Обґрунтуйте необхідність прийняття Переяславської угоди 1654 р. Березневі статті 1654р. Та їх наукова оцінка.
- •21. Дайте оцінку внутрішній і зовнішній політики гетьманів Івана Виговського та Юрія Хмельницького
- •22. Дайте оцінку політики правобережних гетьманів Павла Тетері та Петра Дорошенко.
- •23. Проаналізуйте діяльність лівобережних гетьманів Івана Брюховецького, Дем‘яна Многогрішного та Івана Самойловича.
- •24. Дайте оцінку діяльності гетьмана України Івана Мазепи.
- •25. Конституція Пилипа Орлика і її значення.
- •26. Дайте оцінку гетьманування Івана Скоропадського(1708-1722)
- •27. Наказний гетьман України Павло Полуботок і його боротьба з Першою Малоросійською колегією.
- •28. Реформи гетьмана України Данила Апостола. (1727-1734)
- •29. Останній гетьман України Кирило Розумовський(1750-1754): внутрішня і зовнішня політика.
- •30. Зруйнування Запорізької Січі. Ліквідація Гетьманщини.
- •31. Розкрийте суть гайдамацького руху в Україні у 18 ст. Коліївщина та рух опришків.
- •32. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської та Австрійської імперії.
- •33. Розклад феодально-кріпосницького ладу і формування капіталістичних відносин на українських землях у складі Російської імперії. Особливості промислового перевороту.
- •34. Проаналізуйте буржуазні реформи 60-70рр. 19ст. На Україні та їх результати.
- •35. Національне відродження на західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії. «Руська трійця».
- •36. Кирило – Мефодіївське товариство та його значення.
- •37. Т.Г.Шевченко і його роль в історії України і світової цивілізації.
- •38. М.Драгоманов – видатний діяч громадівського руху в Україні.
- •39. Розвиток українського національного руху у другій половині 19-початку 20 ст.
- •40.Україна в першій російській демократичній революції.
7. Значення прийняття християнства для розвитку Давньоруської держави.
Прийняття християнства сприяло розквіту матеріальної культури. Іконопис, фреска, мозаїка, прийоми кладки цегляних стін, зведення куполів, каменерізне справа - все це прийшло на Русь з Візантії завдяки поширенню християнства. З християнством прийшла писемність на слов'янській мові, створена болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. Стали створюватися рукописні книги. При монастирях виникали школи. Поширилася грамотність. Християнство вплинуло на звичаї та мораль. Церква забороняла жертвопринесення, боролася з работоргівлею, прагнула обмежити рабство. Суспільство вперше познайомилося з поняттям гріха, відсутнім в язичницькому світогляді. Християнство зміцнило князівську владу.
Прийнявши християнство, Русь перестала бути для європейців варварської країною. Вона стала рівною серед рівних європейських держав. Зміцнення її міжнародного становища призвело до численних династичних шлюбах. Прийняття християнства сприяло згуртуванню східнослов'янських племен в єдину давньоруську народність. На зміну свідомості племінної спільності прийшло усвідомлення спільності всіх росіян взагалі. Русь була визнана як християнська держава, що визначило високий рівень відносин з європейськими країнами і народами. Російська церква, розвивалася спільно з державою, стала силою об'єднує жителів різних в культурну і політичну спільність. Перенесення на російський грунт традицій монастирського життя додало своєрідність слов'янської колонізації північних і східних слов'ян Київської держави. Місіонерська діяльність на землях, населених фіноязичнимі і тюркськими племенами, як утягнула ці племена в орбіту християнської цивілізації, а й кілька пом'якшувала хворобливі процеси становлення багатонаціональної держави (це держава розвивалася на основі не національної та релігійної ідеї. Воно було не так російським, скільки православним . Коли ж народ втратив віру-держава розвалилася). Хрещення Русі, розуміється не як короткочасна дія, не як масовий обряд, а як процес поступової християнізації східнослов'янських і соседствовавших з ними племен хрещення Русі створило нові форми внутрішнього життя цих сближавшихся один з одним етнічних груп і нових форм їх взаємодії з навколишнім світом.
8. Галицько-Волинське князівство:політичний і соціально-економічний розвиток.
Серед важливих особливостей соціально-політичного розвитку Галицько-Волинської землі слід назвати наявність тісних економічних і торгівельних зв'язків із європейськими державами, що сприяло бурхливому розвиту міст. Соціальний склад міського населення був неоднорідним. Ремісницька й купецька верхівка міст була опорою влади князя, сприяла її зміцненню, оскільки остання надавала всілякі пільги й привілеї заможним городянам. Верхівці міст належали торговельні і ремісничі.) об'єднання. Мешканці міст: робітні люди, підмайстри, обслуга й інші "люди менші", хоча й були особисто вільними, підкорялися міському патриціату.
Галицько-Волинське князівство упереваж зберігалося у характерні для Давньоруської держави риси державного устрою. Верховна політико-адміністративна та судова влада належала великому князю. Він здійснював центральне управління, очолював військову організацію, керував збором податків. За згодою великого князя призначалися єпископи. Атрибутами великокнязівської влади були "вінець"(корона), герб, печатка й прапор. Проте галицько-волинські князі не мали достатньої соціально-економічної опори й фактично залежали від боярської аристократії, оскільки для здійснення тих чи інших заходів потребували військової та фінансової підтримки. За формою правління це була феодальна монархія, обмежена впливом боярської олігархії.
Помітну роль у політичному житті Галицько-Волинського князівства відігравала боярська рада. Вона являла собою різновид олігархічної форми правління, що протистояла єдиновладдю князя. До складу боярської ради входили найвпливовіші бояри-землевласники, галицький єпископ, найвищі державні посадовці. Вона не залежала від князя й скликалася переважно з ініціативи самого боярства. В окремі періоди, коли відбувалося послаблення великокнязівської влади, роль боярської олігархії значно зростала.
Серед органів державної влади Галицько-Волинського князівства можна назвати також і снеми (князівські з'їзди). Але їхні рішення мали переважно консультативно-рекомендаційний характер. На снемах могли також укладатися різні угоди як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного характеру.