- •1.Характеристика біоритмів як основу раціональної життєдіяльності.
- •2. Основні положення ергономіки
- •3. Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •5. Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •11. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
- •12)Безпека харчування і водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •14. Природні і штучні джерела іонізуючого випромінювання
- •15. .Вплив електричного струму на організм людини
- •16. Вплив ядерного випромінювання на організм людини.
- •17. Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних стихійних лих
- •22. Характеристика надзвичайних ситуацій природного походження.
- •23. Характеристика надзвичайних ситуацій за причинами їх виникнення
- •24. Характеристика тектонічних катастроф
- •25. Характеристика техногенних аварій
- •26.Характеристика соціально-політичних надзвичайних ситуацій.
- •27.Особливості аварій на транспорті.
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на Чорнобильській аес
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •2. Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення, держави.
- •3. Організаційна структура цивільної оборони України, сили і засоби цивільної оборони, формування війська цивільної оборони України.
- •4. Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
- •5. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •7. Ядерна зброя. Осередок ядерного ураження.
- •8. Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження.
- •9. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження.
- •10. Нові види зму.
- •12.Організація цивільної оборони на огд.
- •13. Принцип и захисту об'єкта, що випливають з основних положень Женевської конвенції.
- •14.Заходи для зниження виникнення надзвичайних ситуацій на обєкті.
- •15.Суть поняття"стійкості роботи" об"єктів господарської діяльності.
- •16. Комплекс заходів, що проводяться для підвищення стійкості підприємства.
- •17. Вимога до проектування й побудови промислових підприємств
- •21.Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •22.Система оповіщення про загрозу в надзвичайних ситуаціях.
- •23.Засоби індивідуального, медичного та колективного захисту.
- •24. Організація і проведення евакуаційних заходів.
- •25.План дій органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на об’єкті.
- •26.Основні вихідні дані та довідкові матеріали, що використовуються при планування.
- •27.Сили і засоби що залучаються до проведення робіт з ліквідації наслідків нс.
- •28.Осн. Завдання аварійно-рятувальних служб
- •29.Сукупність рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •30.Етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2.Гігієнічна класифікація умов праці.
- •3.Санітарні норми умов праці.
- •4.Атестація робочих місць та оцінювання умов праці.
- •5.Категорія важкості робіт та засоби компенсації негативного впливу на працівників несприятливих умов праці.
- •6.Поняття про травми та професійні захворювання.
- •7.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •8.Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •9.Причини травматизму.
- •10.Методи аналізу травматизму.
- •Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань,
- •Поняття та завдання техніки безпеки.
- •Характеристика стандартів безпеки праці.
- •Система колективних засобів захисту від шкідливих умов праці.
- •16.Законодавчі акти по охороні праці на виробництві.
- •17.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •18.Особливості охорони праці жінок.
- •19.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •20.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці
- •22. Центри управління охороною праці.
- •23.Органи державного управління охороною праці.
- •24.Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства.
- •25.Визначення витрат (доцільних, частково доцільних та не доцільних) на поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.
- •26.Адміністративний нагляд та контроль за станом охорони праці.
- •27.Економічне і соціальне значення поліпшення виробничих умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
- •28.Капітальні вкладення і поточні витрати на поліпшення умов та охорону праці на виробництві.
- •29.Методики оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо щодо вдосконалення умов і охорони праці
21.Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу — одне з головних завдань цивільної оборони. У законі "Про цивільну оборону України" в статті 8 говориться." Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання надає своїм працівникам сховище, забезпечує засобами індивідуального захисту, сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил для подолання наслідків надзвичайних ситуацій та їх готовності до практичних дій, а також виконанню заходів з цивільної оборони.
Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення.
Власники потенціально небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає у зонах можливого ураження, від аварій."
Обсяг та характер захисних заходів визначається особливостями окремих районів та промислових підприємств (об'єктів), обстановки, яка може скластися в разі аварії на атомній електростанції, хімічно небезпечному об'єкті, а також в разі застосування противником ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження.
Плануються та проводяться у комплексі три основні заходи захисту населення:
— укриття населення в захисних спорудах;
— розселення у заміській зоні робітників та службовців підприємств, закладів та організацій, які продовжують свою діяльність у містах, а також евакуація з цих міст населення;
3) — використання населенням засобів індивідуального захисту і медичних засобів.
Крім цього, організовується та проводиться обов'язкове навчання населення заходам захисту. Передбачається оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час і воєнний, а також постійне інформування його про наявну обстановку. Проводиться радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, встановлюється режим захисту населення, робітників та службовців, виробничої діяльності підприємств (об'єктів), а також дозиметричний і лабораторний контроль.
22.Система оповіщення про загрозу в надзвичайних ситуаціях.
Зв'язок є основним засобом забезпечення безперервного управління підготовкою та проведенням рятувальних та інших, невідкладних робіт під час ліквідації наслідків НС. Відповідальність за організацію зв лзку та оповіщення на об'єкті господарської діяльності покладена на начальника штабу ЦО об'єкта.
Одним із основних завдань зв'язку ЦО є оповіщення керівного складу центі ральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, населення про загрозу і виникнення надзвичайних си уацій у мирний та воєнний час і постійне інформування їх про існуюючу обстановку
Оповіщення і зв'язок у надзвичайних ситуаціях забег '-'ується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ).
Сигнали оповіщення ЦО, повідомлення про загрозу та виник -ення надзвичайнш ситуацій, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, мовлення, оповіщення.
Система оповіщення ЦО організовується з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня надзвичайних ситуацій, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Оповіщення організовується відповідним органом ЦО та НС за схемою, яка затверджується начальником цивільної оборони відповідного рівня. Система! оповіщення ЦО складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об'єктових систем оповіщення, систем' циркулярного виклику.
У цих системах можуть використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ІДО, канали та засоби зв'язку мережі радіомовлення і телебачення (канали звукового супроводження) центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку які входять до Єдиної національної системи зв'язку.
Система централізованого оповіщення ЦО повинна забезпечувати можливість циркулярного або вибіркового оповіщення посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівників визначених підприємств, установ та організацій, населення залежно від рівня надзвичайної ситуації і заходів, які належить невідкладно вжити. Для підвищення надійності централізованого оповіщення здійснюється дублювання передавання сигналів.
Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення та телебачення. Повідомленням, що передаються територіальними органами ЦО та НС, потенційно небезпечними підприємствами, повинно передувати уривчасте звучання елекросирен, наявних на відповідній території, а також радіомовлення, що означає "Увага всім!".
За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому мовного повідомлення.
Тексти звернень до населення повинні передаватися державною мовою, якою користується більшість населення в регіоні.
Для оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів ІДО та НС створюються системи циркулярного виклику, а для оповіщення керівного складу створюється загальнодержавна система пейджерного зв'зку та оповіщення ІДО, яка може охоплювати і оповіщення керівного складу потенційно небезпечних підприємств.
Оповіщення населення покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів ІДО та НС, для чого можуть залучатися сили і засоби відповідних органів МВС. У населених пунктах, де немає цілодобового чергування територіальних органів ЦО та НС, їх функції можуть покладатися на чергових органів МВС.
Для зібрання керівного складу на об'єктах складаються списки, за якими при необхідності, інформуються відповідні посадові особи. Оповіщення керівників може здійснюватися за телефоном або з допомогою посильних, як транспортом. так і пішки.