21. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі.

З.С. – суспільно-політична та військово-адм. Організація укр.. козацтва, що склалася наприкінці 15 ст. – перш. Пол.. 16 ст. за дніпровими порогами у р-ні острова Хортиця.

Під керівництвом Д. Вишневецького протягом 1552-1556 рр. на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю.

Січі були притаманні основні ознаки держави: особлива система органів та установ, що виконують функції державної влади; право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою; певна територія.

Вели боротьбу проти турецько-татарських загарбників.

1654 р. – Переяславська рада – за З.С. визнано ті ж самі права, що і за козацькими військами в Рос. Державі. Царський уряд підтримував Січ і тим самим поширювала свій контроль.

ЗС поступово втрачала незалежність, залишаючи автономність.

У 2-й пол.. 17ст. козацтво бореться проти польських, кримських і турецьких агресорів. Також підтримували антифеодальні виступи народних мас Росії.

За наказом царського уряду 14 травня 1709 р. ЗС було зруйновано військами під орудою полковника Яковлева.

22.Військово-адміністративний устрій зс

Козацтво поділялося на полки чисельність 500-1000 осіб Полки складались з сотень (декілька сотень складали курінь». Усе військо очолював гетьман, а запорожців – кошовий отаман. Вступ і вихід з Січі був вільним.

Функцію законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Виконавча – кошовий отаман і старшина. Козацька адміністрація – військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін..

Правова система – власне право козацьке, яке являло собою сукупність правових звичаїв, воно було неписаним.

З 1572р. – реєстрове козацтво: отримували виплати, не підпорядковувалися місцевій владі.

23.Українське козацтво у др..Пол. 16-п.Пол.17ст.

Кінець 16 ст. – активізувалися походи козаків проти Туреччини. 1591 р. – повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. В 1594-1596 – повстання під проводом С. Наливайка. Опір було зламано.

Гетьман П. Сагайдачний: спершу проводив політику мирних угод і компромісів для захисту прав України. Найголовнішу роль відіграло військо З. у Хотинській війні.

Значним був внесок П. Сагайдачного у захист Православ’я в У. В 1630 р. запорожці під орудою Т. Федоровича виступили з Січі. Вони перемогли коронне військо під Переяславом. Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини.

Широкий суспільний рух в У. змусив королевича Владислава у 1633 р. затвердити «Статті для заспокоєння руського народу», які легалізували існування православної церкви і повертали їй частину майна. Але вже у 1634 р. знову урізає право.

У 1635 під командуванням І. Сулими захопили фортецю кодак. У 1637-38 рр. – вибухнули нові повстання---«ординація війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Р.П.» --- десятиліття т.зв. «золотого спокою».

24. Козацько-селянські повстання кінця 16-тр. 18 ст.

Наприкінці 16-на поч.. 17 ст. – дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків: 1) 1591-1596 р. була порівняно короткою у часі, 2) 1625-1638. Головна рушійна сила – козацтво.

Основна причина 1ї хвилі: посилення кріпосницького та нац.. гніту; енергійна експансія шляхти на відносно вільні укр.. землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств; намагання офіційної влади Р.П. взяти під контроль козацтво.

Перший виступ – повстання К. Косинського. Переріс у масштабний повстанський рух. Їх успіхи налякали офіційну владу. Косинський помер, і без лідера повстанці зазнали поразки.

1594р. – повстання під проводом С. Наливайка. Проти них кинули коронне військо С. Жолкевського. Наливайко змушений був відступити.

З 1596 до 1625 р. домінувала поміркована течія – гетьман С. Кішка та П. Конашевич-Сагайдачний підняли престиж укр.. козацтва. Намагалися посилити його вплив та розширити права; перетворити козацтво з тимчасових напівпартизанських формувань на боєздатне регулярне військо, довести чисельність козацького війська до 40 тис.

Куруківська угода: всі повстанці амністовані, козацький реєстр зростав від 3 до 6 тис., а щорічна плата реєстровцям збільшувалася до 60 тис. злотих. Водночас козакам заборонялося втручатися у релігійні справи в укр.. землях, здійснювати морські походи та мати відносини з іноземними державами.

В 1635 р. повстанці змушені були капітулювати.

Основні причини невдач 2ї хвилі: стихійність, неорганізованість, недосконале озброєння повстанців, локальний характер дій, мало чисельність, нечіткість програмних установок.

Однак повстанці відіграли значну роль в історії українського народу, оскільки суттєво гальмувало процеси ополячення та окатоличення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували престиж та авторитет козацтва, сприяли накопиченню досвіду боротьби, служили прикладом для майбутнього.