- •18. Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративної нормотворчості.
- •Суб'єкти нормотворчих повноважень
- •3) Президент України – акти глави держави;
- •5) Кабінет Міністрів України, міністри або уповноважені ними органи державної влади, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - акти виконавчої влади;
- •Стаття 7. Делегування нормотворчих повноважень
- •1.2 Правовий статус органів виконавчої влади
- •2.1 Кабінет Міністрів України - основний суб'єкт адміністративного права
- •21. Порядок підготовки, подання та реєстрації відомчих нормативно-правових актів.
- •22. Президент як суб’єкт нормотворчої діяльності.
- •5) Підпис Президента України із зазначенням його прізвище та ініціали;
- •23. Повноваження Президента щодо здійснення нормотворчості.
- •25. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти нормотворчої діяльності.
- •2. Міністр як керівник міністерства:
- •27. Підрозділи центральних органів виконавчої влади, які здійснюють нормотворчу діяльність.
- •28. Загальні та спеціальні принципи нормотворчості центральних органів виконавчої влади.
- •Принципи нормотворчої діяльності
- •29. Процес нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади.
- •Глава 4. Вихідні положення
- •4. Підзаконні нормативні акти можуть бути:
- •31. Види систематизації результатів нормотворчої діяльності.
- •32. Врахування прецедентної практики Європейського суду з прав людини у нормотворчій діяльності центральних органів виконавчої влади України.
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2 доступ до рішення
- •Глава 3 виконання рішення
- •3. Кабінет Міністрів України:
- •33. Правові засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
- •34. Поняття та види регуляторних актів та порядок їх прийняття.
22. Президент як суб’єкт нормотворчої діяльності.
Стаття 18. Юридична сила указів Президента України
1. Укази Президента України мають відповідати Конституції України, рішенням всеукраїнського референдуму, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законам України.
2. Закон має мiстити такi реквiзити:
1) Державний герб України;
2) зазначення виду нормативного акту (“Закон”);
3) назву закону;
4) джерело офіційного опублікування закону;
5) Підпис Президента України із зазначенням його прізвище та ініціали;
6) місце і дату прийняття закону;
7) власний номер закону.
2. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народним депутатам України, Президентові України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України.
4. Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України можуть надіслати проект нормативного акта, який має важливе суспільне значення, для проведення правової експертизи Міністерством юстиції України, суб’єктами проведення наукової експертизи, визначеними у статті 57 цього Закону.
Стаття 69. Особливості підписання законів України
1. Особливості підписання законів України Президентом України визначаються статтею 94 Конституції України.
Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і
невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання
закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює
його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими
пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.}
У разі якщо Президент України протягом встановленого строку
не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається
схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно
оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий
Верховною Радою України не менш як двома третинами від її
конституційного складу, Президент України зобов'язаний його
підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.}
Закон набирає чинності через десять днів з дня його
офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом,
але не раніше дня його опублікування.
2. Закон України підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно, але не пізніш як у триденний строк з дня прийняття, направляє його Президентові України.
3. Закон України надсилається також до Кабінету Міністерів України для підготовки висновку. Висновок Кабінету Міністрів України щодо прийнятого Закону України є підставою для його підписання Президентом України або повернення зі своїми сформульованимиі вмотивованими пропозиціями до Верховної Ради України.
4. Висновок щодо прийнятого Закону України готується Міністерством юстиції України за участю інших міністерств протягом п’яти календарних днів з дня отримання закону і невідкладно надсилається Президенту України для вчинення дій передбачених частиною третьою цієї статті.
Державну реєстрацію нормативних актів здійснюють:
1) Міністерство юстиції України - рішень всеукраїнського та місцевих референдумів, законів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, рішень Ради Національного банку України, постанов Правління Національного банку України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністрів, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим - постанов Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень відповідних районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, рішень сільського голови як одноособового виконавчого органу ради. ;
3) обласні, Київське та Севастопольське міське управління юстиції – рішень обласних рад, рішень голів обласних державних адміністрацій, рішення Київської та Севастопольської міської ради, рішень голів Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, рішень відповідних районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, рішень сільського голови як одноособового виконавчого органу ради.