Тематика лекцій

№№ тем (лекцій)	Назва розділу/теми та її зміст	Трива-лість (годин)
	Змістовий модуль І Політико-правові доктрини Стародавнього Світу та Середньовіччя	10
1 (1)	Предмет та методи історії вчень про державу і право Специфіка предмету історії вчень про державу і право в порівнянні з іншими історико-юридичними і теоретико-юридичними дисциплінами. Методологічні підвалини дисципліни. Періодизація та структура курсу. Джерела та історіографія вчень про державу і право.	2
2 (2)	Державно-правові ідеї Стародавнього Сходу Державно-правовий зміст релігійно-міфологічних доктрин країн Близького Сходу ІІ-І тис. до н.е. (Єгипет, Месопотамія, Палестина, Іран). Стародавня Індія: політичні і правові ідеї брахманізму, раннього буддизму та індуїзму. Стародавній Китай: мораль, право, держава в конфуціанстві, моїзмі, даосизмі та легізмі.	2
4 (3)	Середньовічні релігійні доктрини державності і права Модифікація ідей античних мислителів у християнському та мусульманському віровченнях (патристика, гностицизм, Августин Аврелій). Візантійські політичні і правові концепції (Іоанн Златоуст, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Євсевій Кесарійський, Феофан Сповідник, Лев VI Мудрий та Константин VII Порфірогенет, Михаїл Пселл, Феодор Метохіт, Георгій Пліфон). Теологічні державно-правові доктрини західного християнства (Йоахим Флорський, Іоанн Солсберійський, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський, Данте Аліґ’єрі). Мусульманські правові і політичні ідеї у формуванні ісламських держав і права (аль-Фарабі, аль-Маварді, Ібн Сина, Ібн Рушд, Ібн Халдун).	4
6 (4)	Ідеї про право і державу в древній Русі Сакральне і світське в політико-правових ідеях давньоруських книжників (Нестор, Ярослав Мудрий, Іларіон, Володимир Мономах, Климент Смолятич). Візантійсько-середньовічні та європейсько-ренесансні ідеї в русько-українському літописанні та публіцистиці (Кіпріан і Григорій Цамблак, Станіслав Оріховський-Роксолан, Іван Вишенський). Напрямки розвитку державницької ідеології Московської Русі; концепція “Москва – третій Рим” (Ніл Сорський і Йосип Волоцький, Філофей, Іван Пересвєтов, Іван IV Грозний і Андрій Курбський).	2
	Змістовий модуль ІІ Політико-правові вчення в Новий та Новітній час	8
9 (5)	Правова і державницька думка в козацькій Україні та царській Росії Ідеї українського державотворення у спадщині діячів кін. XVI – сер. XVII ст. (Северин Наливайко, Іов Борецький, Петро Могила, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Немирич). Малоросійський козацький легітимізм та церковний патрімоніалізм (“Синопсис”, Пилип Орлик, Самійло Величко, Григорій Грабянка, Семен Дівович). Започаткування ідеології просвіченого абсолютизму (Сімеон Полоцький, Феофан Прокопович, Яків Козельський, Семен Десницький). Головні течії політико-правової думки Росії (Юрій Крижанич і Афанасій Ордін-Нащокін, Василь Татищев і Михайло Щербатов, Олександр Радищев).	4
10 (6)	Російські концепції держави і права ХІХ – середини ХХ ст. Російські “консерватори” і “ліберали” 1 пол. ХІХ ст. (Михайло Сперанський, Микола Карамзін, декабристи, Петро Чаадаєв, слов’янофіли і західники). Революційні та ліберальні ідеології пореформених часів (Олександр Герцен, Петро Ткачов і Петро Лавров, Михайло Бакунін і Петро Кропоткін,Сергій Муромцев і Микола Коркунов). Консервативна державницька думка (Микола Данилевський, Костянтин Леонтьєв, Лев Тихомиров, Федір Достоєвський). Державно-правовий зміст релігійної філософії кін. ХІХ – 1 пол. ХХ ст. (Володимир Соловйов, Сергій Булгаков, Микола Бердяєв, Іван Ільїн). Ідеї марксизму (Георгій Плеханов, Володимир Ленін, Лев Троцький, Микола Бухарін, Йосип Сталін). Розвиток юридичної науки (Борис Чичерін, Павло Новгородцев, Петро Струве, Пітірім Сорокін).	2
11 (7)	Правова і державницька думка українського національного відродження Етапи українського відродження та європейський контекст. Еволюція громадсько-політичних концепцій українського народництва (Микола Костомаров, Пантейлемон Куліш, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський). Політичні ідеї федералістів і самостійників; соціалістичні і ліберальні програми (Іван Франко, Володимир Винниченко,Симон Петлюра, Микола Міхновський, Павло Скоропадський). Доктрини українського консерватизму, інтегрального націоналізму та націонал-комунізму (В’ячеслав Липинський, Степан Томашівський, Володимир Старосольський, Дмитро Донцов, Олександр Шумський, Микола Скрипник). Розвиток юридичної науки в Україні (Костянтин Неволін, Максим Ковалевський, Сергій Котляревський, Богдан Кістяківський).	2