Тема 4. Політичне життя суспільства.

Категорія політичної влади, її джерела і риси.

Структура і функції політичної влади.

Сучасні концепції політичної влади.

Стандарти демократії.

Сучасні теорії демократії.

Політична влада - це одна з найважливіших і найбільш прадавніх проблем політичного знання.

Влада є засобом здійснення політики. Тому правильним буде вважати, що політика і влада зв'язані колоподібною причинно-наслідковою залежністю. Інакше кажучи, політика є причиною влади, влада - причиною політики. Джерелами влади є:

Страх;

Конформізм;

Довіра;

Капітал.

Категорії «влада» і «політична влада» відрізняються.

Політична влада - це така форма організації суспільних відносин, яка за певних умов дозволяє одному соціальному елементу впливати на поведінку іншого.

Існують універсальні риси влади :

моноцентричність;

публічність;

З.всеохоплення (тотальний характер);

иерархичность;

асиметричність;

конфліктність та ряд ін.

Відомий російський філософ І.Ільїн сформулював шість аксіом державної влади:

Перша аксіома влади говорить, що державна влада не може належати нікому крім правового повноваження;

Друга аксіома влади стверджує, що державна влада в межах кожного політичного союзу повинна бути єдина;

Третя аксіома влади стверджує, що державна влада повинна здійснюватися кращими людьми, які задовольняють етичному й політичному цензу;

Четверта аксіома влади сатверджує, що політична програма може містити в собі тільки такі заходи, які переслідують спільний інтерес;

П'ята аксіома влади стверджує, що програма влади може містити в собі тільки здійсненні заходи або форми;

Шоста аксіома влади говорить, що державна влада принципово зв'язана розподільчою справедливістю, але вона має право й обов'язок відступати від неї тоді й тільки тоді, коли це вимагає підтримка національно-духовного й державного буття народу.

Влада існує й функціонує не тільки в різних сферах суспільства, але й на трьох рівнях його соціальної структури.

Усі ці рівні можуть залежно від типу суспільства, державної формації й т.ін. поділятися' на дві форми : 1 .легальні. 2.нелегалізовані

Структуру політичної влади становлять :

об'єкт;

суб'єкт,

рівні влади;

форми влади;

функції влади;

• ресурси влади. Функції політичної влади :

1. формування політичної системи суспільства; 2.організація його політичного життя, політичних відносин; З.управління справами суспільства й держави;

4.керівництво органами влади і політичними й неполітичними процесами; 5.контроль політичних і інших відносин;

б.створення певного характерного для суспільства типу правління, політичного режиму і державної структури.

До ресурсів політичної влади належать:

а. Економічні;

б. Соціальні;

в. Культурно-інформаційні;

г. Силові (примусові);

д. Специфічним ресурсом влади є сама людина (демографічні ресурси).

Сучасні концепції влади.

Концепції політичної влади умовно розділяють на дві групи: атрибутивно-субстаниіональні і реляційні.

Демократія.

Досить довго демократія трактувалася як пряме правління громадян.

Класична концепція була визначена Ж.-Ж. Руссо, який зв'язав демократію з народним суверенітетом.

Зрештою була сформульована концепція представницького правління, яка належить Дж. Стюарту Мілю.

У А. Токвіля демократія - це відсутність спадкоємної різниці суспільного статусу, загальна доступність усіх видів діяльності, почестей і звань.

Розгорнуте визначення сформульоване А. Линкольном у Ґетеборзькому зверненні 1863 г.: "Government of the people, by the people and for the people".

Протягом Новітнього часу чітко виявляють себе два підходи при визначенні демократії:

1. Демократія як форма; 2. Демократія як технологія (або процес) .

У декларації Міжпарламентського Союзу 26 березня 1994 р. в Парижі, говориться, "демократія - справжнє, широке і мирне змагання між індивідуумами і організованими групами за найважливіші позиції державної влади за допомогою регулярних, вільних і справедливих виборів". Основні цінності і принципи демократії є її стандартами.

Один з головних - мажоритарний принцип. Також - права і свободи людини.

У XX столітті вони закріплені в Загальній декларації прав людини, перша стаття якої говорить: «Усі люди народжуються вільними і рівними в своїх гідностях і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні ставитися один до одного в дусі братерства».

До першочергових політичних прав і свободам відносяться:

Свобода слова, переконань, віросповідання,- незалежно від статі, віри, мови, вільну діяльність будь-яких партій ( відповідно до Конституції).

Одним із принципів демократії є рівність. Соціально - економічні права: право на працю, вільний вибір роботи із професії. Ці права декларуються багатьма країнами, але не скрізь виконуються.

В демократичному суспільстві гарантується недоторканість особи й житла, забороняються обмеження у виборі місця проживання, переміщення усередині країни, забезпечується право на вільний виїзд і в'їзд в свою країну.

Крім того, право на одержання мінімуму зарплати, право трудящих на страйк, право на державне забезпечення, право на доступ громадян до якісного медичного обслуговування, цінностей культури та ін.

Правова держава - ще одна цінність демократії. Верховенство права у всіх сферах життя суспільства. Однак правову державу неможливо побудувати без громадянського суспільства.

Принцип конституціоналізму, принцип поділу влади також є дуже важливими стандартами.

Неодмінними цінностями демократії є відкритість (гласність), відсутність цензури; багатопартійність, яка виключає монополію на владу.

Вільні вибори. Для цього всі громадяни повинні мати однакове рівне виборче право.

Рекомендована тематика доповідей:

Конфліктність влади і влада в умовах конфлікту.

Політична влада крізь призму психоаналізу.

Проблема персоніфікації (персоналізації) влади в сучасній політології.

Проблема формування і функціонування політичної влади в сучасній Україні.

Розвиток демократії в країнах Східної Європи наприкінці XX- початку XXI ст.ст.

Особливості західноєвропейської демократії.

Ш.А.де Токвіль про американську демократію.

Теорія поліархії Р.Даля.

Демократія в сучасних США.

10.Проблеми посттоталітарної демократії.

11 .Демократія і мусульманський світ.

12.Теорія «трьох хвиль демократизації» С.Хантінгтона.