Методи діагностики хронічного бронхіту

Діагностика бронхіту включає використання клінічних, рентгенологіч-них, лабораторних та інструментальних методів:

1. Виділення етіологічного збудника - мазок із носа і зіву на патогенну мікрофлору і віруси.

2. Дослідження мокротиння на патогенну мікрофлору і віруси.

3. Рентгенологічне дослідження.

4. Бронхоскопія та браш-біопсія слизової оболонки бронхів (див. додаток).

5. Бронхографія або комп'ютерна томографія (КТ)

6. Реопульмонографія.

7. Спірографія (див. до даток).

8. Пневмотахометрія

9. Пікфлоуметрія

Основні принципи лікування

Етіотропну терапію загострення хронічного бронхіту починають з урахуванням виду можливого збудника. Показанням до призначення антибіотиків є активний бактеріальний процес, на що вказує фебрільна температура, яка тримається більше 3-х діб, відповідні зміни в аналізі крові (лейкоцитоз і здвиг формули крові вліво, прискорена ШОЕ).

Антибактеріальні препарати вибору в залежності від виду бактеріального збудника.
Вид збудника	Антибактеріальний препарат
Мікоплазма	Макроліди
Стафілокок	Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І—II поколінь, фторхінолони, аміноглікозіди, лінкозаміди
Стрептокок	Захищені пеніціліни, цефалоспоріни І—III поколінь, карбепенеми
Хламідія	Макроліди, фторхінолони
Гемофільна паличка	Амінопеніціліни з клавулановою кислотою, макроліди, цефалоспоріни ІІ-ІУ поколінь, карбапенеми, фторхінолони
Пневмокок	Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І—II поколінь, макроліди
Синьогнійна паличка	Фторхінолони, аміноглікозіди, цефалоспоріни III покоління
Легіонела	Макроліди, фторхінолони

При наявному сухому болючому кашлі в перші дні захворювання призначають протикашльові препарати центральної дії. При сухому подразливому трахеальному кашлі -протикашльові препарати периферійної дії. При обструктивному синдромі показано призначення бронхолітиків: Рг-агоністи короткої дії - сальбутамол, алупент, атровент, фенотерол тощо, антихолінергічні засоби та препарати теофіліну (метил ксантини).

Для розрідження І виділення мокротиння прзначають муколітики - (ацетилцистеїн, бромгексин гідрохлорид, амброксол гідрохлорід).

Патогенетична терапія загострення хронічного бронхіту повинна включати антиоксиданти та стабілізатори клітинних мембран, вітамінні комплекси з мікроелементами.

Для покращення мікроциркуляції у легенях показані з такі препарати, як серміон, цинарізін, компламін, трентал тощо 3 метою нормалізації енергетичного балансу клітин (АТФ-ЛОНГ, рибоксін).

Для запобігання прискореного розвитку пневмосклерозу показано застосування нестероїдів, які інгібують активність медіаторів запалення, підсилюють терапевтичну дію антибіотиків

Дихальна гімнастика включає елементи тренування механізмів або складових компонентів дихального акту.

. Видалення мокротиння найкраще досягається в дренажному положенні з опущеною верхньою частиною тіла, цьому сприяє вІбромасаж (ручний чи за допомогою вібромасажера).

При недостатній ефективності поведеної терапії при катарально-гнійному і гнійному ендобронхітах показана бронхоскопічна санація.

Вторинна профілактика хронічного бронхіту включає:

• Лікування як у період загострення, так і в період ремісії запального процесу.

• Режим дня і раціональне харчування

• Загартовування, загальзміцнююча та лікувальна фізкультура.

• Фітотерапія.

• Вітамінотерапія.

• Адаптогени та біогенні стимулятори.

• Фармакологічна імунокорекція.

Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для самоконтролю

1. Дитина 10-ти річного віку протягом 3-х років хворіє бронхітами. Періодичний субфебрилітет. Кашель вологий в виділенням великої кількості гнійного харкотиння, більше вранці. Задишка при фізичному навантаженні. Аускультативно - в нижньому відділі лівої легені вологі різнокаліберні хрипи. Бронхоскопічно- розширення і деформація дистальних відділів бронхів. Яке захворювання найбільш ймовірне?

А Рецидивуючий бронхіт

В Муковісцидоз

С Бронхоектатична хвороба

D Лівобічний плеврит Е Алергічний альвеоліт

2. Дитина 11 років поступила зі скаргами на кашель з відходженням мокроти з неприємним запахом, підвищену втомлюваність. Дитина зниженого живлення. Звертає увагу блідий колір шкіри з сіруватим відтінком, деформація грудної клітини, пальці у вигляді барабаних паличок. З боку легень аускультативно в нижніх відділах справа - жорстке дихання, різнокаліберні вологі трискучі хрипи, їх кількість зменьшується після відхаркування. Встановіть попередній діагноз?

А Туберкульоз

В Хронічний бронхіт

С Бронхоектатична хвороба

D Муковісцідоз

Е Пневмонія

3. У новонародженої дитини при першому годуванні з’явився напад кашлю, який закінчився нападом ядухи. Яку ваду розвитку бронхолегеневої системи можна запідозрити у дитини?

A Бронхостравохідна нориця

B Природжена лобарна емфізема

C Артеріовенозні аневризми легеневих судин.

D Агенезія легені

E Кіста легені.

Б. Задача для самоконтролю:

Мати 10-місячної дитини скаржиться на рецидивуючий бронхіт з місячного віку, отит. В анамнезі – перша дитина померла від рецидивуючої бронхопневмонії у віці 8-и місяців. Рентгенологічно: двобічне запалення легень, пансинуїт. При бронхологічному дослідженні – дифузний гнійний ендобронхіт, бронхоектази, деформація бронхів. Біопсійний препарат бронхів: специфічні зміни ультраструктури війок слизової оболонки бронхів. Хлориди поту 32 ммоль/л.

Ваш діагноз?

Тактика лікування?

Література:

Основна:

1. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В., Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста- Киев: Здоров’я, 2004.-608с.

2.. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

3.Педіатрія. Підручник. О.В.Тяжка, С.О.Крамарєв, В.І.Петренко. – «Нова кни га». – 2006.-1096 с.,

4. Шабалов Н.П. Детские болезни. В 2-х томах. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб., 2008. – Том 1-562с.,

Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. - Т.2. С. 342 - 354.

Додаткова:

1. Вродженные и наследственные заболевания легких у детей / Под ред.

Ю.В.Вельтищева, С.Ю. Каганова, В. Таля. – Москва: Медицина, 1986. - С.302.

22