Порівняльний аналітичний баланс

4.4. Аналіз оборотності обігових коштів

Величина обігових коштів, їхні структура і достатність харак­теризують кількісний бік обігових коштів, проте є і якісний, пов'я­заний зі швидкістю їх обороту, оборотністю. Між сумою обігових коштів та показниками оборотності існують тісні зворотні взає­мозв'язки. Прискорення оборотності цих коштів сприяє вирішен­ню фінансових проблем найбільш зручним способом за рахунок використання існуючих внутрішніх резервів підприємства.

Для вивчення оборотності оборотних коштів використову­ють такі показники.

1. Кількість оборотів (коефіцієнт оборотності), що здійсню­ють обігові кошти протягом звітного періоду:

де К₀ — кількість оборотів; О — середня величина обігових коштів; Р — сума реалізації по собівартості.

2. Коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних коштів (К₃) показує суму обігових коштів, яка припадає на 1 грн реалізованої продукції в оцінці за собівартістю:

3 Тривалість одного обороту в днях (д) визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу — 90 днів, року — 360 днів) і кількості оборотів обі­гових коштів за той самий період:

де Д — кількість днів у розрахунковому періоді.

Останній показник найбільш наочний та універсальний і за­безпечує порівняння показників оборотності у різні за величи­ною періоди.

При аналізі показники оборотності обігових коштів звичай­но вивчаються за кілька періодів як у цілому, так і в розрізі окремих їх видів. У результаті роблять висновок стосовно при­скорення оборотності коштів або, навпаки, уповільнення їх руху.

Зміна швидкості обороту обігових коштів може спричинити відповідне змінювання потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) обігових коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється за допомогою такої формули:

де д₁, д₀ — тривалість одного обороту коштів у днях відповідно до звітного і минулого періодів;

— сума одноденної ре­алізації у звітному періоді, тис. грн.

Виконаємо розрахунки показників оборотності обігових коштів (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

Розрахунок показників оборотності обігових коштів

Як видно з даних табл. 4.5, оборотність обігових коштів у звітному році прискорились на 5 днів, що призведе до вивіль­нення з обороту обігових коштів на суму 9,2 тис. грн. Після цього обов'язково потрібно з'ясувати, які чинники вплинули на зміну швидкості їх руху.

Для аналізу оборотності окремих видів оборотних коштів їх середню величину слід відносити до їх власного обороту. Так, для залишків матеріальних запасів береться як їх оборот сума матеріальних витрат на виробництво продукції, для залишків незавершеного виробництва оборотом є виробнича собівартість випущеної продукції, для готової продукції на складах — ви­робнича собівартість реалізованої продукції тощо.

Швидкість обороту оборотних коштів залежить від трива­лості находження коштів в сфері виробництва та сфері обігу. Оскільки тривалість виробничого циклу в різних галузях про­мисловості суттєво різна, то оборотність коштів зазвичай має широкий діапазон коливань.

У процесі аналізу визначають чинники, які зумовлюють зміну цього показника, і на окремому підприємстві.

Завершуючи аналіз фінансового стану, слід дати йому роз­горнуту оцінку, зазначити найбільш важливі обставини і чин­ники, які його сформували, а також вказати на наявні резерви.

Що стосується фінансових резервів, то в першу чергу слід зосередити увагу на тих сумах оборотних активів, які припини­ли свій поступальний рух і накопичилися в зайвих запасах або в не рухомих сумах дебіторської заборгованості. На підприємстві відповідні суми складали 45 і 15 тис. грн.

Тепер треба розраховувати можливу швидкість оборотності оборотних активів (д_мож) за умови вивільнення вказаних не­працюючих коштів:

або скорочення циклу обороту буде складати 32,6 дні (162,4 - 195). Однак розрахунок фінансових резервів буде неповними, якщо не врахувати знайдених резервів зростання обсягів реалі­зації (ΔР) в сумі 190 тис. грн в цінах продажу і 100 тис. грн в оцінці собівартості.

В цьому випадку (ΔОр) додаткова потреба в обігових коштах обчислюється за такою формулою

або

Таким чином, при повному використанні всіх вказаних ре­зервів загальне вивільнення оборотних активів (ΔО_заг) буде скла­дати:

-60 тис. грн + 45,1 тис. грн = -14,9 тис. грн.

За умови лише використання резервів зростання обсягів ре­алізації (без вивільнення непрацюючих обігових коштів) до­даткова потреба (ΔО_р ) буде більшою:

або

При різному ступені використання як першого, так і другого резерву додаткова загальна потреба в обігових коштах буде зна­ходиться в межах інтервалу -60 і +54,2 тис. грн.

Наприклад, якщо підприємство вивільнить 2/3 непрацюючих обігових коштів, або 40 тис. грн і збільшить обсяг реалізації за рахунок знайдених резервів на 38 тис. грн, то розрахунки кінце­вої суми вивільнення обігових коштів будуть такі:

Загальне вивільнення оборотних активів 21,7 тис. грн (-40 + 18,3), або в межах визначеного вище інтервалу.

Для спрощення розрахунків загальної додаткової потреби (вивільнення) обігових коштів можна порекомендувати таку формулу:

де ΔО_заг — резерви вивільнення обігових коштів, тис. грн; ΔР — резерви зростання обсягу реалізації продукції, тис. грн.