1.4 Рекомендована література

1. Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.С. Практикум по технической термодинамике. – М.: Энергоатомиздат., 1986.

2. Нащокин В.В. Техническая термодинамика и теплопередача. – М.: Высшая школа, 1980.

3. Недужий И.А., Алабовский А.Н. Техническая термодинамика и теплопередача. – К.: Вища школа, 1992.

4. Теплотехника /Под редакцией А.П.Баскакова. – М.: Энергоатомиздат, 1991.

5. Преображенский В.П. Теплотехнические измерения и приборы. – М.: Энергия, 1978.

6. Чистяков С.Ф., Радун Д.В. Теплотехнические измерения и приборы. – М.: Высшая школа, 1972.

7. Михеев М.А,, Михеева Н.М. Основы теплопередачи. – М.: Энергия, 1977.

8. Буляндра О.Ф. Технічна термодинаміка. – К.: Техніка, 2001.

2 Лабораторна робота №1 Вивчення методів теплотехнічних вимірювань

2.1 Мета і завдання роботи

Метою роботи є вивчення основних методів і приладів для вимірювання температури, тиску і вирати рідких та газоподібних речовин. В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен:

знати:

- призначення, класифікацію, принцип дії та області використання приладів для вимірювання температури, тиску і витрати рідких та газоподібних речовин;

- метрологічні характеристики приладів;

- методику вибору приладу для забезпечення необхідної точності вимірювання;

- методику обробки результатів вимірювання.

вміти:

- підібрати прилад для конкретних умов вимірювання;

- оцінити точність вимірювання величини даним прила-дом;

- розрахувати похибку вимірювання.

2.2 Теоретичні положення

2.2.1 Поняття про вимірювання. Види і методи вимірювання

Вимірювання – процес отримання дослідним шляхом числового відношення між вимірюваною величиною і деяким її значенням, прийнятим за одиницю порівняння.

Зв’язок між вимірюваною величиною W, одиницею її вимірювання e і числовим значенням вимірюваної величини A в прийнятій одиниці можна виразити співвідношенням:

W=Ae, (2.1)

З цього рівняння виходить, що значення А залежить від розмірів вибраної одиниці вимірювання.

За методом одержання числового значення шуканої величини вимірювання поділяються на прямі та непрямі.

При прямих виміраюваннях результат визначається безпосередньо в тих одиницях, що і вимірювана величина. І тоді

W=Z, (2.2)

де Z - результат безпосереднього вимірювання.

До прямих вимірюваннь відносяться вимірювання довжини вимірювальною лінійкою (рулеткою), штангенциркулем, мікрометром і т.п., тиску – манометром, барометром, вакуумметром, температури – термометром.

До непрямих вимірюваннь відносяться такі, які отримують на основі прямих вимірюваннь декількох інших величин, пов’язаних з шуканою визначеною залежністю, а саме:

W=f(x,y,z,…), (2.3)

де x,y,z,… - величини, виміряні прямим способом.

До непрямих вимірюваннь відносяться, наприклад, вимірювання теплоти, виділеної електронагрівачем, теплоємності речовини, витрати рідини чи газу за перепадом тиску в стискуючому пристрої і т.д.

В залежності від призначення і вимог, які ставляться до точності вимірюваннь, останні поділяються на лабораторні і технічні.

Процес вимірювання, методи його проведення і засоби вимірювання залежать від вимірюваної величини. При теплотехнічних вимірюваннях широко використовуються такі методи:

- безпосередньої оцінки;

- порівняння з мірою;

- нульовий.

При безпосередній оцінці значення вимірюваної величини визначається по відліковому пристрої вимірювального приладу, наприклад, сили струму – за шкалою амперметра, надлишкового тиску – за шкалою манометра, температури – за шкалою термометра і т.д.

Метод порівняння з мірою реалізується при вимірюванні довжини вимірювальною лінійкою, об’єму речовини – вимірювальною ємністю і т.д.

Нульовий метод полягає в тому, що ефект дії вимірюваної величини повністю зрівноважується ефектом відомої величини і їх взаємодія зводиться до нуля, наприклад, вимірювання ЕРС термопари з використанням нормального елемента і реохорда.