- •1 Організація проведення лабораторних робіт
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Основні привила техніки безпеки
- •1.3 Звіт з роботи
- •1.4 Рекомендована література
- •2 Лабораторна робота №1 Вивчення методів теплотехнічних вимірювань
- •2.1 Мета і завдання роботи
- •2.2 Теоретичні положення
- •2.2.1 Поняття про вимірювання. Види і методи вимірювання
- •2.2.2 Відомості про засоби вимірювання
- •2.2.3 Загальні дані про точність вимірювання і похибки вимірюваннь
- •2.2.4 Клас точності приладу
- •2.2.5 Оцінка точності вимірювання. Абсолютна і відносна похибки вимірювання
- •2.3 Вимірювання температури
- •2.3.1 Поняття про температуру і температурні шкали
- •2.3.2 Пристрої для вимірювання температури
- •2.3.3 Основні умови правильного визначення температури
- •2.4 Вимірювання тиску
- •2.4.1 Загальні поняття. Одиниці тиску
- •2.4.2 Засоби вимірювання тиску
- •2.4.3 Основні відомості про вимірювання тиску
- •2.5 Вимірювання витрати рідин, газів і пари
- •2.5.1 Основні поняття. Одиниці витрати
- •2.5.2 Засоби вимірювання витрати
- •2.5.3 Загальні вказівки по вимірюванні витрати речовини
- •2.6 Контрольні запитання
- •3 Лабораторна робота № 2 Дослідження термодинамічних процесів
- •3.1 Мета і задачі роботи
- •3.2 Теоретичні положення
- •3.2.1 Метод дослідного визначення показника адіабати
- •3.2.2 Діаграми стану та формули
- •3.3 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.5 Обробка результатів досліду
- •3.6 Контрольні запитання
- •4 Лабораторна робота №4 Визначення ізобарної теплоємності повітря при атмосферному тиску
- •4.1 Мета і задачі проведення лабораторної роботи
- •4.2 Теоретичні основи
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Обробка дослідних даних
- •4.6 Контрольні питання
- •5 Лабораторна робота №5 Дроселювання
- •5.1 Мета і задачі
- •5.2 Теоретична частина
- •5.3 Опис експериментальної установки
- •5.4 Порядок проведення роботи
- •5.5 Обробка результатів досліду
- •5.7 Питання для самоперевірки
- •6 Лабораторна робота №7 Визначення середньої ізобарної теплоємкості
- •6.1 Мета проведення лабораторної роботи
- •6.2 Задачі проведення лабораторної роботи
- •6.3 Опис лабораторної установки
- •6.5 Порядок проведення роботи
- •6.6 Обробка результатів досліду
- •7 Лабораторна робота № 8 Визначення коефіцієнта тепловіддачі від горизонтальної труби до повітря при природній конвекції
- •7.1 Мета і задачі роботи
- •7.2 Теоретичні положення
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Питання для самоперевірки
- •8 Лабораторна робота № 9 Визначення коефіцієнта теплопровідності методом “труби”
- •8.1 Мета і задачі роботи
- •8.2 Теоретичні положення
- •8.3 Опис лабораторної установки
- •8.4 Порядок виконання роботи
- •8.5 Обробка результатів досліду
- •8.6 Контрольні питання
- •8.7 Індивідуальні завдання
- •9 Лабораторна робота №10 Теплопередача в теплообміннику типу “труба в трубі”
- •9.1 Мета і задачі
- •9.2 Теоретичні положення
- •9.3 Опис лабораторної установки
- •Основні характеристики теплообмінного апарата представлені в табл.9.3.
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Обробка результатів досліду
- •9.6 Питання для самоперевірки
9.5 Обробка результатів досліду
Результати замірів при “прямотоці” і “протитоці” усереднюються.
Площа поверхні теплообміну визначається за формулою:
, (9.9)
де d1З - зовнішній діаметр внутрішньої труби, м; l - загальна довжина внутрішніх труб від початкового до кінцевого термометрів опору (табл.9.3).
Тепловий потік визначається за формулою:
. (9.10)
Будуються графіки t=f(F) для “прямотоку” і “протитоку” без масштабу.
Середній температурний напір, дослідний коефіцієнт теплопередачі визначаються за формулами (9.7), (9.8) - для “прямотоку” і “протитоку”.
Визначають середній дослідний коефіцієнт теплопередачі.
Результати середнього дослідного коефіцієнта теплопередачі заносять в табл.9.2, після чого визначають коефіцієнт теплопередачі розрахунковим шляхом.
Швидкість руху гарячої води визначається за формулою:
, (9.11)
де f1 - площа перерізу внутрішньої труби, м2; 1 - густина гарячої води при середній температурі tc1=(t1+t1)/2, кг/м3.
Швидкість руху холодної води визначається за формулою:
, (9.12)
де f2 - площа перерізу кільцевого простору між зовнішньою і внутрішньою трубами, м2; 2 - густина гарячої води при середній температурі tc2=(t2+t2)/2, кг/м3.
Критерій Рейнольдса для потоку гарячої води:
. (9.13)
Критерій Рейнольдса для потоку холодної води:
, (9.14)
де 1, 2 - кінематична в’язкість гарячої та холодної води, м2/с; d1В, d1З, d2В - відповідно, внутрішній і зовнішній діаметри внутрішньої труби, внутрішній діаметр зовнішньої труби.
Критерій Нуссельта при Re>104 для потоку гарячої води визначається за формулою:
, (9.15)
де Prp - критерій Прандтля.
Коефіцієнт тепловіддачі від гарячої води до внутрішньої поверхні труби:
, (9.16)
де 1 - коефіцієнт теплопровідності гарячої води, Вт/(мК).
Критерій Нуссельта при 2300<Re<104 для потоку холодної води визначається за формулою:
. (9.17)
Коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні внутрішньої труби до холодної води:
, (9.18)
де 2 - коефіцієнт теплопровідності холодної води, Вт/(мК).
Лінійний коефіцієнт теплопередачі:
, (9.19)
де 0 - коефіцієнт теплопровідності матеріалу внутрішньої труби (сталь), рівний 57 Вт/(мК).
Розрахунковий коефіцієнт теплопередачі теплообмінного апарату
, (9.20)
де dсер=(d1В +d1З )/2.
Необхідні дані для розрахунку наведені в табл.9.3 і 9.4.
Результати розрахунків заносяться в табл.9.2.
Таблиця 9.2 - Результати розрахунку коефіцієнта теплопередачі
Найменування величин |
Позна-чення |
Одиниця вимірювання |
Числове значення |
|
Площа поверхні теплообміну |
F |
м2 |
|
|
Тепловий потік |
Q |
Вт |
|
|
Середній температурний напір: |
|
|
|
|
Прямотік |
t |
0С |
|
|
Протитік |
t |
0С |
|
|
Дослідний коефіцієнт теплопередачі |
kдосл. |
Вт/(м2К) |
|
|
Швидкість руху гарячої води |
w1 |
м/c |
|
|
Швидкість руху холодної води |
w2 |
м/c |
|
|
Число Рейнольдса для гарячої води |
Reр1 |
- |
|
|
Число Рейнольдса для холодної води |
Reр2 |
- |
|
|
Критерій Нуссельта для гарячої води |
Nu1 |
- |
|
|
Критерій Нуссельта для холодної води |
Nu2 |
- |
|
|
Коефіцієнт тепловіддачі від гарячої води до стінки |
1 |
Вт/(м2К) |
|
|
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до холодної води |
2 |
Вт/(м2К) |
|
|
Коефіцієнт теплопередачі лінійний |
kl |
Вт/(м2К) |
|
|
Коефіцієнт теплопередачі розрахунковий |
kP |
Вт/(м2К) |
|
Таблиця 9.3 - Основні характеристики теплообмінного апарату типу “труба в трубі”
Показники |
Позначення |
Числове значення, м |
Довжина труб |
l |
4,0 |
Внутрішній діаметр внутрішньої труби |
d1В |
0,015 |
Зовнішній діаметр внутрішньої труби |
d1З |
0,020 |
Внутрішній діаметр зовнішньої труби |
d2В |
0,038 |
Таблиця 9.4 - Теплофізичні властивості води
t,0С |
, кг/м3 |
ср10-3, Дж/(кгК) |
, Вт/(мК) |
a10+6, м2/с |
10+6, м2/с |
10+6, 1/К |
Pr |
0 |
999,9 |
4,212 |
0,560 |
13,2 |
1,789 |
-0,63 |
13,5 |
10 |
999,7 |
4,191 |
0,580 |
13,8 |
1,306 |
0,70 |
9,45 |
20 |
998,2 |
4,183 |
0,597 |
14,3 |
1,006 |
1,82 |
7,03 |
30 |
995,7 |
4,174 |
0,612 |
14,7 |
0,805 |
3,21 |
5,45 |
40 |
992,2 |
4,174 |
0,627 |
15,1 |
0,659 |
3,87 |
4,36 |
50 |
988,1 |
4,174 |
0,640 |
15,5 |
0,556 |
4,49 |
3,59 |
60 |
983,1 |
4,179 |
0,650 |
15,8 |
0,478 |
5,11 |
3,03 |
70 |
977,8 |
4,187 |
0,662 |
16,1 |
0,415 |
5,70 |
2,58 |
80 |
971,8 |
4,195 |
0,669 |
16,3 |
0,365 |
6,32 |
2,23 |
90 |
965,3 |
4,208 |
0,676 |
16,5 |
0,326 |
6,95 |
1,97 |
100 |
958,4 |
4,220 |
0,684 |
16,8 |
0,295 |
7,52 |
1,75 |
110 |
951,0 |
4,233 |
0,685 |
17,0 |
0,272 |
8,08 |
1,60 |
120 |
943,1 |
4,250 |
0,686 |
17,1 |
0,252 |
8,64 |
1,47 |