- •Поняття та риси юридичної деонтології.
- •Передумови виникнення юридичної деонтології.
- •Основні етапи розвитку юридичної деонтології.
- •Предмет та функції юридичної деонтології.
- •Методологія юридичної деонтології.
- •Поняття та риси юридичної науки.
- •Система юридичної науки.
- •Функції юридичної науки.
- •Поняття юридичної освіти.
- •Юридична освіта: види, форми, рівні.
- •Поняття державних стандартів вищої юридичної освіти.
- •Освітньо-професійна програма.
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого юридичного закладу.
- •Юрист, загальна характеристика.
- •Основні риси юридичної професії.
- •Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.
- •Об'єднання юристів в Україні.
- •Суддя: загальна характеристика.
- •Прокурор: загальна характеристика.
- •Слідчий: загальна характеристика.
- •Адвокат: загальна характеристика.
- •Нотаріус: загальна характеристика.
- •Дисциплінарна відповідальність юристів: загальні поняття.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів, працівників прокуратури.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ, адвокатів, нотаріусів.
- •Оплата праці юристів, її правовий та соціальний захист.
- •Поняття та риси юридичної практики.
- •Структура юридичної практики.
- •Види юридичної практики.
- •Функції юридичної практики.
- •Форми юридичної практики.
- •Юридичні акти: загальна характеристика.
- •Юридичний процес як комплексна система.
- •Правова культура юриста: загальна характеристика.
- •Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •Функції правової культури юриста.
- •Поняття політичної культури юриста та її структура.
- •Види політичної культури.
- •Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •Поняття й зміст моральної культури юриста.
- •Морально-професійний обов'язок юриста.
- •Основні засади професійної етики юристів.
- •Деформації моральної свідомості юристів та шляхи їх подолання.
- •Поняття естетичної культури юриста та форми її прояву.
- •Поняття психологічних чинників у діяльності юриста.
- •Психологічні проблеми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •Конфлікти в юридичній діяльності і способи їх вирішення.
Поняття та риси юридичної практики.
Юридична практика – це діяльність юристів професіоналів по вирішенню будь яких юридичних справ. Ознаки: вид соціальної діяльності; конкретний історичний характер; здійснюється юристами професіоналами у правовому середовищі; нормативно схвалена позитивна діяльність; спрямована на організацію роботи і діяльності суспільства
Структура юридичної практики.
Це її побудова, розташування осн. елементів, які забезпечують її цілісність збереження властивості і функцій. Елементи: суб’єкт (юристи професіонали, їх об’єднання та організації; прояв моральних, соціально-психологічних властивостей тощо); об’єкт – на те що спрямовані численні різноманітні відносини (це вираженні зовні юридична діяльність); юридичні дії – це виражені зовні соціально перетворюючі акти суб’єктів, які тягнуть певні юридичні (складання юридичних документів, виступи в юридичних установах, консультування тлумачення текстів юридичних документів, правове виховання); юридична операція – це сукупність пов’язаних між собою дій, об’єднаних загальною чи локальною метою і спрямована на вирішення відносно відокремленого в межах юридичного процесу завдання; засоби юридичної практики – предмети, за допомогою яких забезпечуються досягнення мети, отримання необхідного результату (юр. техніка, норми права, правові категорії); спосіб – конкретний шлях досягнення поставленої мети за допомогою конкретних засобів і за наявності певних умов юр. діяльності.
Види юридичної практики.
За суб’єктом юридичної діяльності: суддівська практика, прокурорська практика, слідча практика, адвокатська практика, нотаріальна практика, юридично консультативна практика. За видами юридичних дій: консультування, складання юридичних документів, виступи в юридичних установах, тлумачення текстів юридичних документів, пропаганда юридичних знань і пр. виховання. За кількістю суб’єктів: індивідуальні, колективні (колегіальні). Від сфери суспільного життя: економічна, політична, соціальна, екологічна, культурна, освіта та наука. За змістом інтелектуальної роботи: організаційна, координаційна реєстраційна комунікативна пошукова тощо.
Функції юридичної практики.
Функції – це відносно самостійні напрямки її впливу на суб’єкт та об’єкт, реальність в якій проявляється її сутність та соціальне призначення. Поділяється на 2-і групи: загально-соціальні функції: соціальні і т.д.; спеціально юридичні функції: реєстро-посвідчувальна, правореалізаційна функція, карна виховна, дослідницька.
Форми юридичної практики.
Внутрішня форма – це способи організації і зв’язку елементів змісту юридичної практики, які знаходять в процесуальній формі діяльності. Процесуальна форма – це сукупність однорідних процедурних вимог, які пред’являються до дій учасників юр. діяльності і спрямовані на досягнення юридично значущого результату. Визначає: завдання, цілі, принципи фактори в юридичній діяльності; коло суб’єктів і учасників юридичної практики; зміст і характер дій і операцій суб’єктів і учасників юр. практики; перелік засобів і способів юридичної діяльності; процесуальні гарантій; строки і час здійснення юридичної діяльності; систему процесуальних актів; порядок оскарження дій суб’єктів юридичної практики; умови і процедуру виконання рішень та контроль за їх реалізацією. Зовнішня форма – це способи існування і виразу ззовні її змісту (юр. акти нормативного і ненормативного характеру).