42 Об'ємно-переставна опалубка

Використовується при спорудженні монолітних багатоповерхових будинків,

розвинутих у плані. Секція опалубки має П-подібну форму, верхня поверхня

якої слугує палубою для перекриття, а бокові поверхні — опалубкою стін. Таку

опалубку монтують при допомозі крана в проектне становище і демонтують

після набору бетоном необхідної міцності.

Окремі секції опалубки з'єднують між собою в блоки до 10...15 м — «тунелі»

на квартиру або на всю ширину споруди. Секції можуть змінювати свою ши-

рину залежно від прийнятого кроку стін і мають довжину 0,625; 1,2; 2,5 м. Їх

з'єднують між собою за допомогою болтів і центруючих замків в блоки дов-

жиною до 12,5м і після цього монтують. Такі секції забезпечують бетонування

поверхів висотою 2,8 і 3 м з прольотами до 7,3 м.

Для зменшення маси блоків, П-подібну раму складають з двох Г-подібних по-

ловин. Така розрізка дозволяє збільшити довжину секції до 14...15 м. Крім того,

блок Г-подібної форми можна знімати при досягненні бетоном 80 % проектної

міцності. При розпалубленні спочатку знімають Г-подібні форми з одного боку

П-подібної рами, і посередині прольоту перекриття встановлюють ряд

телескопічних стійок, після чого демонтують опалубку другої частини

«тунелю».

Зараз мають місце декілька способів монтажу та демонтажу об'ємно-

переставної опалубки. Основними серед них є такі схеми (Рисунок 4.9):

— дрібнорозмірними секціями за допомогою монтажних риштувань (а), через

отвори, залишені в перекритті при бетонуванні (в), за допомогою спеціальної

траверси «вутиний ніс» (б);

— великими блоками за допомогою спеціальної розподіляючої ферми-тра-

69

верси і риштувань з відкидним огородженням (г,д).

Для демонтажу блоків необхідно, щоб вони стискувалися. Тому в П-подібних

рамах посередині опалубки перекриття встановлюється вставка, яка при демон-

тажу виймається, а стиснення протилежних щитів відбувається за допомогою

розпалублювального механізму (Рисунок 4.10).

Перед монтажем секції опалубки готують: очищують, рихтують, змащують,

перевіряють замкові з'єднання, роликові опори, домкрати і інші вузли. На

фундаменті або перекритті поверху розбивають вісі стін, місця встановлення

секцій, влаштовують маяки стін. По них встановлюють щити стін і за

допомогою домкратів щити перекрить (на одному монтажному горизонті).

43. Ковзна опалубка

Ковзна опалубка є опалубкою безперервної дії. Використовується для

зведення силосів, башт, ядер жорсткості та стін будинків висотою 15 м і більше

й завтовшки не менше 150 мм. Ковзна опалубка відрізняється від інших тим, що

по мірі переміщення вона не відділяється від конструкції яку бетонують, а

ковзає по її поверхні за допомогою спеціальних пристроїв.

Відрізняють ковзну опалубку вертикальну і горизонтальну.

Вертикальна ковзна опалубка використовується для зведення вертикальних

споруд висотою більш 15 м постійного перерізу та із стінами постійної товщини

(силосні башти, елеватори, багатоповерхові будинки, ядра жорсткості будівель і

т.п.). Ковзна опалубка складається з опалубних щитів (6), (див. Рисунок 4.11),

підвішених до П-подібних домкратних рам (3), домкратів (2), робочого май-

данчика (5) та підвісних риштувань (7). Опалубні щити висотою, звичайно,

1.1...1.2 м, довжиною 0,6...1,5 м, виготовлені з металу, розміщують по зовніш-

ньому і внутрішньому контуру споруди, що бетонується. Для зменшення зусиль

71

тертя під час піднімання опалубки щитам надають конусності від 1/500 до 1/200

висоти щита з розширенням донизу, що зменшує можливість обривання бетону.

Піднімають опалубку за допомогою домкратів (2), які спираються на домкратні

стержні (1). Домкратні стержні — основні елементи спирання опалубки —

встановлюють вертикально в каналах стін конструкції, що бетонується, на

відстані 1,5...2,5 м один від одного. Відповідно до піднімання забетонованої

конструкції домкратні стержні нарощують. Швидкість бетонування в ковзній

опалубці становить близько 3 м на добу, а продуктивність на 1 робітника в день

1,1...1,2 м3 бетону.

Під час перерви в бетонуванні для попередження зчеплення бетону з опа-

лубкою домкрати включаються в режим роботи «крок на місці».

При бетонуванні в ковзній опалубці спочатку в форму вкладають бетон

шаром висотою 60...70 см і витримують деякий час, встановлений будівельною

лабораторією. Потім роблять пробний підйом, і якщо бетон при цьому не пливе,

продовжують без перерви бетонування і рух опалубки. Бетонну суміш

рухомістю 6...8 см укладають шарами по 25...30 см і ущільнюють глибинними

вібраторами. При цьому перерва між укладанням кожного шару бетону не

повинна бути більше, ніж 2 години з початку тужавіння бетонної суміші. Це

необхідно для створення монолітності укладених шарів бетону і в цілому усієї

конструкції.

Швидкість підйому залежить від терміну набору міцності бетоном і може

складати від 10 до 60 см/год. При цьому міцність бетону при виході з опалубки

повинна складати приблизно 0.2...0,5 Мпа. При підніманні опалубки слід вести

постійний нагляд за горизонтальністю робочої підлоги, для чого на домкратні

стержні наносять риски, а на домкратах встановлюють контрольні рейки, або

автоматичні пристрої. Зараз використовують і лазерні нівеліри. Оборотність

опалубки складає 10...20 об'єктів і 100...600 раз на об'єкті.

Горизонтальна ковзна опалубка використовується для бетонування лінійно-

протяжних споруд відносно невеликої висоти (відстійники, ємкісні споруди,

циліндри і т.п.). Бетонування ведеться поярусно. Переміщення опалубки

виконується або при допомозі лебідок (при прямолінійних спорудах) або за

допомогою спеціального пристрою (при криволінійних спорудах).

44. Котюча опалубка

Котюча опалубка — опалубка циклічної дії. Вона використовується при

зведенні відносно довгих лінійних споруд постійного перерізу по довжині

(тунелів, траншейних складів, водозливних колекторів, стінових конструкцій),

які зводяться відкритим способом.

Конструкція опалубки являє собою блок довжиною до 6...12 м, який скла-

дається з 2...3-х або більше секцій. Секції періодично рухаються по спря-

мівниках (рейках, швелерах) вздовж споруди, що бетонується. На Рисунку 4.12

72

показана інвентарна дерево-металева опалубка для колекторів перерізом від

1800х1800 до 2200х2500 мм. Секція внутрішньої опалубки довжиною 3200 мм

складається з чотирьох щитів, які з'єднуються по верху трьома шарнірами.

Середній шарнір з'єднується з двома стійками-домкратами, за допомогою яких

верх опалубки можна опускати і відривати щити від бетону конструкції. Бокові

щити понизу з'єднані з розсувними ригелями, а ригелі зв'язані з опорним візком,

що має колеса. Секція зовнішньої опалубки складається з П-подібних рам з

рознімними ригелями на болтах. Після набирання бетоном розпалубної міцності

і розпалубки зовнішніх і внутрішніх щитів весь блок переміщується на візку,

зовнішня опалубка переставляється краном.

45 Блочна опалубка

Блочна опалубка — це опалубна форма, яку монтують і демонтують за допо-

могою крана; застосовується для бетонування однотипових конструкцій

(фундаментів, колон, балок) та конструкцій чи споруд, які мають однакові

структурні форми, що повторюються (ребристі плити). Буває двох типів: блок-

форми та переобладнувана.

Блок-форми нероз'ємні індивідуальні для стовпчастих фундаментів невеликих

розмірів (в плані до 2,5х2,5 м, масою до 500 кг), мають жорстку конструкцію,

яка виконана з конусністю бокових стінок (Рисунок 4.13).

Блок-форми роз'ємні універсальні для стовпчастих фундаментів великих

розмірів з підколонниками (до 10...20 типорозмірів) в плані до 5,4х4,8 м і масою

до 1000 кг складаються з модульних щитів і уніфікованих з'єднувальних

елементів.

Розпалублення і встановлення блока в робоче положення виконується за

допомогою спеціальних замків, які закріплені на протилежних щитах блока.

Розкриття замка виконується дистанційно за допомогою важіля.

Переобладнувана блочна опалубка запорізької системи для відриву щитів від

бетону має спеціальні монтажні кутники з овальними похилими вниз отворами.

При підніманні такого блока болти переміщуються по овальних отворах вбік від

моноліту, при цьому з'являється додаткова бічна сила, яка відриває опалубку від

бетону.

46.Спеціальні опалубки

До них відносяться: пневматична опалубка, опалубка із земляних споруд,

механізовані опалубні агрегати і т.п.

Пневматична опалубка застосовується в основному для бетонування куполь-

них та склепінчастих покрить із залізобетонних оболонок завтовшки

30...100 мм. Виготовлену з синтетичної або прогумованої тканини, чи армованої

гуми оболонку прикріплюють до основи споруди. В оболонку нагнітають

73

повітря, в результаті чого вона набуває потрібної форми. При досягненні

бетоном необхідної міцності повітря з оболонки випускають і опалубка

відділяється від залізобетонної конструкції.

Механізовані опалубні агрегати забезпечують механізацію та автоматизацію

всього циклу використання опалубки, включаючи її встановлення на ділянці

бетонування, переведення в робоче становище, розпалублення й переміщення

на чергову ділянку. Використовуються при зведенні висотних оболонок зі змін-

ними розмірами в плані (градирні), лінійних конструкцій (тунелі) тощо.