- •Тема 7: Організація та діяльність житлово-будівельних кооперативів
- •Рекомендована література
- •1. Забезпечення громадян житлом у будинках жбк
- •Прийом громадян до житлово-будівельного кооперативу
- •2. Порядок організації та діяльність жбк
- •Права членів житлово-будівельного кооперативу та членів їхніх сімей
- •Органи управління і ревізійна комісія жбк
- •Правові питання закріплення права власності на жилі приміщення в будинках жбк
- •3. Особливості створення та діяльності молодіжних житлових комплексів (мжк)
- •Умови кредитування
- •Порядок оформлення і видачі кредиту
- •Умови погашення кредиту
- •Перехід права власності на збудоване (реконструйоване) за рахунок кредиту житло
- •Завдання
Правові питання закріплення права власності на жилі приміщення в будинках жбк
Нормативно-правові акти, які регулюють житлові відносини членів ЖБК відносно житла, що належить їм, та майнові правовідносини інколи вступають у суперечності між собою.
Квартири членів ЖБК, які з нього не вийшли, але своє право власності на квартиру в БТІ не зареєстрували — належать кооперативу і власником такої квартири є кооператив. Тому всі правовідносини, що виникають під час створення, діяльності, реорганізації ЖБК регулюються Житловим кодексом і Примірним статутом ЖБК, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від ЗО квітня 1985 р. за № 186, яким передбачено, що власником кооперативної квартири є кооператив, а члени останнього мають право користуватися квартирою і у разі вибуття з нього отримують пайові внески. Крім того, ст. 147 ЖК передбачає випадки виключення, за рішенням загальних зборів, із ЖБК. Відповідно до Закону України "Про власність", власником квартири є громадянин, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування. Статтею 13 Закону передбачено, що це житло може бути об'єктом приватної власності. Тому, для того щоб стати власником кооперативної квартири як об'єкта приватної власності, все ж таки необхідно її обов'язково зареєструвати в бюро технічної інвентаризації за місцем проживання. Реєстраційне посвідчення про право власності на квартиру може бути видане тільки після повної виплати пайового внеску. Це встановлюється довідками про сплату і про членство в кооперативі, що подаються в бюро технічної інвентаризації.
Член кооперативу, який повністю сплатив пайові внески, при бажанні може вийти з нього, але держава, наділивши людину власністю, не може примусити її вийти з кооперативу. Зрозуміло, що не завжди громадянину вигідно вибувати з кооперативу, який централізовано вирішує найголовніші злободенні проблеми, пов'язані з оплатою будинку, користуванням комунальними послугами, управлінням майном, що перебуває у загальному користуванні, тощо.
Тут виявляються певні суперечності. Згідно із Законом України "Про власність", власником квартири є громадянин, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" від 18 вересня 1987 р. за № 9, підтверджуючи цю позицію, зазначає, що, згідно зі ст. 15 Закону України "Про власність", член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд — продавати, заповідати, обмінювати, у тому числі на інше жиле приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду або іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності, і вчиняти відносно неї інші, не заборонені законом угоди. ' Але Постанова Пленуму входить у суперечність з іншими актами законодавства, у тому числі ЖК. Тому вважаємо, що оскільки об'єкти приватної власності підлягають обов'язковій реєстрації в бюро технічної інвентаризації за місцем проживання, а реєстраційне посвідчення про право власності на квартиру видається тільки після повної виплати пайового внеску за квартиру, то член кооперативу може стати власником своєї кооперативної квартири тільки з моменту отримання свідоцтва на право власності. Саме своїми активними діями власник кооперативної квартири виявляє свою внутрішню і зовнішню волю (волевиявлення) про те, чи стати власником своєї квартири, чи залишатися членом кооперативу з відповідним правовим положенням.
Тільки у випадку реєстрації своїх прав власності у БТІ, а не автоматично, власник квартири в будинку ЖБК, який отримав відповідне свідоцтво про право власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається нею і має право щодо неї вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, тобто продати її, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти чи укласти інші угоди.
Як уже зазначалося, у власність членів житлово-будівельних кооперативів переходять тільки квартири. Порядок використання об'єктів загального користування (коридорів, ліфтів, дахів, підвалів, сміттєпроводів, елементів інженерного обладнання тощо) визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок організації і діяльності об'єднань, створюваних власниками для управління, утримання і користування майном житлових будинків, що перебувають у загальному користуванні" від 31 липня 1995 р. за № 588, Типовим статутом об'єднання товариства співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим на розвиток цієї Постанови та Законом України "Про об'єднання співвласності багатоквартирного будинку".
Прийняття їх було зумовлено тим, що ані Цивільний кодекс, ані Житловий кодекс не виходять з визнання наявності у багатоквартирних будинках квартир на праві спільної власності громадян, а тому не регулюють ці питання. На відміну від кооперативу приватні власники квартир за власні кошти сплачують усі витрати, пов'язані з утриманням жилого будинку і закріпленої прибудинкової території, у тому числі й податок на землю.