22. Міжнародні договори як джерело трудового права України.

Міжнародний договір - це договір, укладений у письмовій формі між дер­жавами або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнарод­ним правом, незалежно від того, міститься він в одному чи декількох пов'язаних між собою документах і незалежно від його конкретного найме­нування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Міжнародні договори укладаються між двома або більше державами, а також за участю інших субєктів міжнародного права. У вирішенні різного роду питань міжнародного значення важлива роль належить міжнародним організаціям. їх призначення - формування єдиної позиції держав-учасниць на розв'язання конкретних проблем.

У міжнародно-правовому регулюванні суспільно-трудових відносин клю­чове місце посідають правові акти ООН та МОП. Слід підкреслити, що ці міжнародні інституції створені та діють з метою визнання, гарантування реалізації та захисту основоположних прав та свобод людини.

З моменту створення і до цього часу діяльність ООН пронизують питан­ня соціально-економічних прав людини. Право на працю та інші пов'язані із ним трудові права знайшли своє міжнародне визнання та закріплення у Загальній декларації прав людини (1948р.) та Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (1966р.), які визначають стратегію розвитку міжнародної спільности.

Вирішенню складних питань соціально-економічних наслідків першої сві­тової війни покликана МОП.. Україна є членом МОП з 1954 р. Найважливішою стороною діяльності МОП є розробка і прийняття конвен­цій та рекомендацій. Конвенція МОП — це міжнародно-правовий акт МОП у сфері праці, що покладає на державу, яка приєдналась до нього, зобов'язання по внесенню певних змін у трудове законодавство. На відміну від конвенції рекомендація МОП - це міжнародно-правовий акт МОП у сфері праці рекомендаційного характеру. Конвенції та рекомендації МОП складають Міжнародний кодекс праці.

Україна також є учасницею СНД, РЄ та інших міжнародних організацій. Так, у межах СНД за участю України укладено Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів (1994р.)⁴⁴. Серед основних документів, прийнятих РЄ у сфері суспільно-трудових відносин, необхідно виділити Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) та Європейську соціальну хартію (1996 р.)⁴⁵.

Поряд із цим, Україна як одна із європейських держав співпрацює та декларує свою позицію на вступ до ЄС. У контексті інтеграції України до європейської спільноти між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами було укладено Угоду про партнерство і співробітництво (1994р.)⁴⁶, якою визначено засади співробітництва України та держав – членів ЄС у сфері праці та соціального забезпечення, а також яка визначає основні трудові права та гарантії громадянам України, які на законних підставах працюють на території держав-членів ЄС. Також Україна підписала міждержавні угоди щодо захисту трудових прав своїх громадян(наприклад договір між Уркаїно та Білорусією).