Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
72.89 Кб
Скачать

83. Типи сприйняття і узнавання: характеристика і значення для оцінки результатів пред'явлення для впізнання.

84. Оцінка результатів пред'явлення для впізнання.

У процесі розслідування різних категорій кримінальних справ слідчого досить часто доводиться пред'являти для впізнання людей, предмети, трупи та інші об'єкти. Мета цієї дії полягає в тому, щоб встановити, явліется чи об'єкт (людина, предмет і т.д.) тим же самим, сприймав раніше впізнаючий у зв'язку з подією, що мають відношення до розслідуваної події, чи ні. Результати пред'явлення для впізнання можуть бути використані для встановлення деяких обставин злочину, наприклад диференціація дій кожного з двох грабіжників на місці злочину. Отримані дані можуть використовуватися для викриття обвинуваченого або свідок брехливий. Розглядаючи закономірності, яким підпорядковується процес ідентифікації, слід зазначити, що ідентифікованим об'єктом буде той одиничний, конкретний об'єкт, який підлягає опізнання. Він повинен мати яскраво вираженою індивідуальністю і відносно стійкими розпізнавальними ознаками. Причому ці ознаки повинні бути настільки виражені і індивідуально визначені, щоб людина без будь - яких спеціальних науково - технічних засобів міг би сприйняти і запам'ятати їх. Пізнання може бути здійснено на основі зорових, відчутних і слухових відчуттів. Можливо, що впізнання відбудеться в результаті поєднання інформації, складається з комплексу всіх цих відчуттів. Результат пред"явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаю­чий заявляє про впізнання і показує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат пред"явлення для впізнання може бути й негативним. Це може трапитись, коли, на­приклад, з моменту спостереження пройшло багато ча­су; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовніш­ність; впізнаючий боїться помсти; або для впізнання пред"явлено іншу особу тощо.

85. Сутність та напрямки судово-психологічноїекспертизи.

Судово-психологічна експертиза призначається у випадках, коли при з'ясуванні важливих для справи обставин потрібні спеціальні психологічні знання. Судово-психологічна експертиза спрямована на дослідження непатологічних явищ психіки і тому проводиться переважно відносно психічно здорових людей. Вона здійснюється амбулаторно комісією експертів або одним експертом (якщо створення експертної комісії неможливо або недоцільно). У слідчій практиці іноді виникає необхідність у проведенні комплексної психолого-психіатричної експертизи. Психологічні знання - це знання в галузі психології, отже, в даному випадку мова йде про спеціальні знання з науці. Але це не означає, що будь-який випускник вищого навчального закладу, який отримав диплом за спеціальністю «Психологія», має достатню професійну підготовку для проведення судової експертизи. У психології дуже багато спеціалізацій, тому психологи, які не мають додаткової підготовки саме з судової психології і, відповідно, не мають досвіду експертної роботи, не можуть бути віднесені до осіб, що володіє необхідною психологічними знаннями для дачі експертного висновку, і не можна доручати їм виробництво судової експертизи . Отримана за допомогою психолога інформація являє собою відомості, сигнал про певні факти, які можуть виявитися незамінними у встановленні обставин розслідуваної події. За характером питань, що вирішуються експертизою, і юридичним значенням експертних висновків можна виділити наступні види судово-психологічної експертизи: 1. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей (особистості) обвинувачуваного (підсудного) та їх впливу на його поведінку під час вчинення інкримінованих йому діянь. 2. Експертиза афекту в обвинувачуваного (підсудного) у момент вчинення інкримінованих йому діянь. Проводиться для судового встановлення стану афекту (сильного душевного хвилювання) обвинувачуваного в момент здійснення злочину. 3. Експертиза здатності неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаному з психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними. 4. Експертиза здатності свідка чи потерпілого правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання. 5. Експертиза здатності потерпілої у справі про згвалтування розуміти характер і значення скоєних з нею дій або чинити опір винному. 6. Експертиза психічного стану особи, що закінчив життя самогубством.