Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Кафедра теорії і методики
професійної освіти
Невербальне спілкування
Реферат з етнопедагогіки
студентки 21 групи
факультету початкового навчання
Рауткіної Марії Олегівни
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент К.А. Юр’єва
Харків – 2012
Зміст
Вступ
Невербальне спілкування
Роль невербального спілкування
Етикет невербального спілкування
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
В даний час в процесі спілкування та взаєморозуміння людей неостаннє місце відводиться так званим «невербальній спілкування» - мовижестів і рухів.
Ми дуже часто звертаємося до цього способу передачі інформації, спілкуючисьз друзями, родичами, діловими партнерами, колегами і з тими, зким лише на мить стикаємося нас повсякденне життя. Він багато в чомувизначає як реакцію на оточуючих, так і їх ставлення до нас. Вартотільки свідомо поставитися до цих безмовним сигналами, які миодночасно і подаємо, і приймаємо, як ми відразу відкриємо для себеможливість більш ефективного і дійсного їх використання.
Учені до цих пір сперечаються про те, якою мірою здатність до мовижестів є природженою, як швидко вона розвивається в той період, колилюдина вчиться говорити, і якою роль в її розвитку відіграє наслідуванняоточуючим. Найсучасніші подання дозволяють думати, щоздатність читати чужі думки властива всім людям. Простіше кажучи, самірізні зовнішні ознаки, такі як вираз обличчя або напрямок погляду,допомагають нам здогадатися про почуття інших людей і про їх наміри щодовідношенню до вас.
З тих пір, як вчені вперше зацікавилися невербальноїкомунікацією, було виявлено безліч дивовижних речей. Мабуть, самедивовижне - це те вкрай незначна кількість слів, які єзначимими в розмові віч-на-віч, в порівнянні з величезною кількістюсигналів, які передаються за допомогою жестів і пов'язаних з ними символів. Задумку експертів, до двох третин повідомлень, отриманих яким - абоучасником бесіди, надходить з невербальних каналах зв'язку. Поряд змовним сприйняттям, між людьми, постійно курсують повідомлення, яківони беруть і на які вони реагують, перш ніж свідомість піддасть їхраціональному аналізу.
1. Невербальне спілкування
Спілкування без слів – спілкування найбільш ємне і достовірне.
Спілкуючись, ми слухаємо не лише словесну інформацію, але й дивимося вочі один одному, сприймаємо тембр голосу, інтонацію, міміку, жести (див.схему 1). Слова передають нам логічну інформацію, а жести, міміка, голосцю інформацію доповнюють.
Невербальне спілкування - спілкування без допомоги слів часто виникає несвідомо. Воно може або доповнювати і підсилювати словесне спілкування,або йому суперечити і послаблювати. Хоча невербальне спілкування і єчасто несвідомим процесом, в даний час воно досить добревивчено і для досягнення потрібного ефекту з успіхом може контролюватися.
Невербальне спілкування - найбільш древня і базисна формакомунікації. Наші предки спілкувалися між собою за допомогою нахилу тіла,міміки, тембру й інтонації голосу, частоти дихання, погляду. Ми і заразчасто розуміємо один одного без слів [1-3].
Невербальна мова настільки потужний і загальний, що часто ми легкорозуміємо собаку, що вона хоче. Собака ж вгадують багато нашихвчинки, наприклад, заздалегідь знає, коли ми йдемо з нею гуляти, а коли вирушаємо на вулицю без неї.
Деякі тварини живуть поодинці, наприклад, ведмеді. Тому в них нерозвинений невербальнамова (наприклад, міміка, положення вух, оскал морди). У результаті добродушний з вигляду ведмідь може відважити ляпас дресирувальника. При дресируванні тварин зі слаборозвиненою невербальною мовою слід бути особливо обережними.
Невербальне спілкування - не так сильно структурований, як вербальне. Не існують загальноприйняті словники і правила компонування (граматика) жестів, міміки, інтонації, за допомогою яких ми в змозі однозначно передати свої почуття. Така передача залежить від дуже багатьох факторів і часто відбувається неоднозначно. Навмисна передача - творчий процес, яким професійно займаються артисти кіно і театру. При цьому кожен артистпередає одну й ту ж роль по-різному. Ми не раз бачили одні й ті самі ролі ввиконанні різних артистів, одні й ті ж фільми, зняті різнимирежисерами.
Навмисна передача почуттів, яких у нас немає - важкий, якщо взагалі можливий процес. Саме тому артисти під час зйомок намагаються вжитися в образ і відчувати ті ж самі почуття, які вони намагаються передати. Часто ми таку невдалу гру помічаємо і говоримо, що фільм – невдалий: актори грають неприродно, наприклад, переграють. І все-таки за допомогою невербальної мови ми висловлюємо свої почуття: любов і ненависть,переваги і залежності, поваги і презирства.
Частина невербальної мови універсальна: всі діти однаково плачутьі сміються. Інша частина, наприклад жести, різниться від культури докультурі. Невербального спілкування зазвичай виникає спонтанно. Ми зазвичай формулюємо свої думки у вигляді слів, наші ж поза, міміка та жести виникають мимоволі, крім нашої свідомості.