7 Використання обчислювальної техніКи

Обчислювальна техніка зі згоди керівника проекту може застосовуватися на всіх етапах виконання й оформлення курсового проекту з використанням програмного забезпечення, яке є в розпорядженні студента на кафедрі або розробленого самим студентом.

Розрахункова частина проекту може бути виконана з використанням пакету MathCAD, або аналогічного програмного продукту, але перед записом розрахункових формул необхідно привести для контролю вхідні в них величини, якщо вони не були визначені у програмі, в якій проводиться розрахунок.

Керівник проекту може вимагати на окремих етапах виконання ручного контрольного розрахунку. Пояснювальна записка може бути оформлена теж у пакеті MathCAD або з використанням будь якої, котра є в розпорядженні студента, програми-редактора. Креслення та графіки теж можуть бути виконані з використанням відповідного програмного продукту. Розроблене самим студентом програмне забезпечення використовується в дослідній частині проекту. Зі згоди керівника проекту, для поточної перевірки виконаної роботи пояснювальна записка може бути представлена на електронних носіях на ОЦ кафедри, але остаточне оформлення може бути тільки на папері.

8 Вказівки до виконання окремих розділів проекту

При виконанні розрахунків потрібно орієнтуватись на відповідні при­кла­ди роз­ра­хунків, наведені в літературі. Пе­ред ви­ко­нан­ням ко­ж­но­го пун­к­ту слід озна­йо­ми­тись з відповідними розділами підручників, що до­зво­лить більш гли­бо­ко за­сво­ї­ти фізичні закономірності, відображені в фор­му­лах, запобігти по­ми­лок.

8.1 Роз­ра­ху­нок го­ло­в­них розмірів двигуна

На вибір го­ло­в­них розмірів дви­гу­на найбільше впли­ва­ють ве­ли­чи­ни електромагнітних на­ван­та­жень А та В_δ. При проектуванні до­пу­с­ка­є­ть­ся відносно ши­ро­ке відхилення цих ве­ли­чин, то­му при їх виборі необхідно вра­хо­ву­ва­ти, що вибір більших зна­чень А та В_δ при­во­дить до зме­н­шен­ня габаритів ма­ши­ни та її ва­го­вих показників, але од­но­ча­с­но погіршує енергетичні по­ка­з­ни­ки. Нижчі межі зна­чень А та В_δ збільшують об­сяг ак­ти­в­ної ча­с­ти­ни ма­ши­ни. При роз­ра­хун­ку го­ло­в­них розмірів слід ма­ти на увазі, що по­даль­ший роз­ра­ху­нок мо­же при­ве­с­ти до необхідності зміни де­яких при­йня­тих зна­чень.

8.2 Електромагнітний роз­ра­ху­нок

8.2.1 Роз­ра­ху­нок об­мо­тко­вих даних

Ос­но­в­ним за­вданням цьо­го розділу є роз­ра­ху­нок чи­с­ла витків фа­зи об­мо­т­ки ста­то­ру та розподіл її в па­зах. По­пе­ре­дньо по­вин­но бу­ти вирішено пи­тан­ня про тип об­мо­т­ки (вси­п­на, напівжорстка, жор­с­т­ка), яка в свою чер­гу ви­зна­чає фор­му па­зу (закритий, напівзакритий, напіввідкритий або відкритий). У подальшому за­да­є­ть­ся чи­с­ло пазів на по­люс та фа­зу q. Тре­ба ма­ти на увазі, що в аси­н­х­рон­них ма­ши­нах дробове зна­чен­ня чи­с­ла q не ви­ко­ри­с­то­ву­є­ть­ся.

Чи­с­ло ефе­к­ти­в­них провідників в па­зу N`<sub>п1</sub> доцільно ви­зна­чи­ти за прийнятою величиною лінійного на­ван­та­жен­ня. Зна­чен­ня N`_п1 для од­но­шарової об­мо­т­ки N`_п1 по­вин­но бу­ти цілим чи­с­лом, для двошарової - парним. Після цьо­го роз­ра­хо­ву­є­ть­ся чи­с­ло витків у фазі, ве­ли­чи­ни лінійного на­ван­та­жен­ня, потоку, індукції в повітряному зазорі. Одержані ве­ли­чи­ни А та В_δ мо­жуть де­що відрізнятись від при­йня­тих на по­ча­т­ку роз­ра­хун­ку, але не повинні ви­хо­ди­ти за межі до­пу­с­ти­мих зна­чень.

По­даль­ший роз­ра­ху­нок про­во­ди­ть­ся на базі зубців та пазів ста­то­ру, слід ма­ти на увазі, що в ста­то­рах, які ма­ють вси­п­ну об­мо­т­ку з кру­г­ло­го про­во­ду, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся тра­пецієподібні па­зи, при­чо­му розміри по­винні бу­ти та­ки­ми, щоб зубці ма­ли паралельні стінки. Найбільш про­с­тим спо­со­бом ви­зна­чен­ня розмірів па­зу є наступний: на на­кре­с­ле­ній в масштабі зубцевій поділці ли­с­та ста­то­ра відмічаються зо­ни зубців та стінки, розміри яких ви­зна­ча­ю­ть­ся до­пу­с­ти­мим рівнем індукції у них. У вільній зоні па­зо­вої поділки розміщують паз. Завершальні розміри пазів та зубців ста­то­ру ви­зна­ча­ю­ть­ся після роз­ра­хун­ку коефіцієнта за­по­в­нен­ня па­зу об­мо­т­кою та індукції в зубцях та спинці ста­то­ру.

При роз­ра­хун­ку ко­ро­т­ко­зам­к­не­но­го ро­то­ру спо­ча­т­ку ви­би­ра­є­ть­ся чи­с­ло пазів ро­то­ру згідно з рекомендацією про допустимі співвідношення Z₁ та Z₂. Далі слід прин­ци­по­во вирішити пи­тан­ня про фор­му па­зу ро­то­ра з ура­ху­ван­ням потужності ма­шин та ви­мог до пу­с­ко­вих ха­ра­к­те­ри­с­тик. Після цьо­го роз­ра­хо­ву­є­ть­ся пло­ща поперечного перерізу стрижнів та короткозамкнених кілець, розміри па­зу та зубців, ви­зна­ча­є­ть­ся індукція в зубцях та ярмі ро­то­ра.