VI. Алергологічний анамнез

Детально і прискіпливо збирається алергологічний анамнез: алергічні реакції на харчові продукти, природні речовини, засоби хімічної промисловості, в т.ч. лікарські засоби (вказати їх). Вказується форма прояву алергічних реакцій (алергічна висипка, її характер: набряк Квінке, анафілактичний шок, алергічний дерматит і т.д.), їх фармакотерапія, ефективність. З’ясовується наявність схильності у хворих до алергій – спадкова обтяженість, тривала медикаментозна терапія, наявність імунодефіцитів – набутих та вроджених. Зв'язок з алергізуючими факторами на виробництві, тривалість контакту, особливості алергічних реакцій, чи використовувалась їх медикаментозна корекція.

VII. Дані об’єктивного обстеження

В протокол курації студент переносить дані об’єктивного обстеження хворого, що отримав лікуючий лікар.

В кінці цього розділу перераховуються всі отримані лікуючим лікарем при фізикальному огляді відхилення від норми по різним органам і системам.

Завершується розділ планом обстеження курованого хворого.

VIII. Дані додаткових методів дослідження з інтерпретацією результатів

Наводяться результати лабораторних, інструментальних, радіологічних, рентгенологічних методів обстеження хворих з обов’язковою їх оцінкою (норма чи патологія).

Особливу увагу слід приділити оцінці органів, які визначають фармакокінетику: печінці (печінкові проби – білірубін, тимолова проба, АлТ, АсТ, альбумін), ниркам (рН сечі, клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція, креатинин, сечовина крові, проба по Зимницькому). При виявленні в них патологічних змін вказати на можливий вплив цих змін на кінетичні процеси і динамічні ефекти ліків.

IX. Клінічний діагноз з описом етіології, патогенезу, клінічних проявів, принципів лікування виявлених лікарем захворювань (діагноз переноситься із історії)

1. Дається визначення основної і супутньої нозологій прийняте у світовій медичній практиці (по ВООЗ), класифікація.

2. Приводиться етіологія даних захворювань. Вказуються фактори, що сприяють розвитку хвороби (зовнішні, внутрішні, генетично обумовлені, тригерні).

3. Описується детально патогенез захворювань. Якщо патогенез не до кінця з’ясований, існує декілька теорій, то описується найбільш прийнята на сьогоднішній день теорія патогенезу, а інші лише перераховуються.

4. Вказуються основні клінічні симптоми і синдроми захворювань в хронологічному порядку їх виникнення, згідно класичного варіанту розвитку і перебігу хвороби. Далі описуються клінічні синдроми захворювань у хворого.

5. Принципи лікування і профілактики. Обгрунтовується призначення препаратів різних груп, згідно прийнятих на сьогодні схем терапії (для етіопатогенетичної чи симптоматичної терапії). Особливості лікування даної нозології в умовах стаціонару та в амбулаторних умовах, потреба в довготривалій терапії. Вказуються особливості профілактики даної нозології (первинної, вторинної).

X. Фармакотерапія

Проводиться аналіз призначених хворому лікарських засобів. Описується механізм дії кожного із препаратів, їх фармакодинамічні ефекти, вказується, чи це препарати базисні, чи для симптоматичного лікування. Особливості призначення взагалі і хворому - зокрема.

Перераховуються небажані ефекти, які притаманні кожному із призначених препаратів. Якщо у хворого має місце побічна дія на препарат, то з’ясовується можлива причина її виникнення і механізм розвитку ефектів в конкретній ситуації.