- •1. Сутність маркетингу, основні концепції
- •2. Системний підхід щодо організації маркетингу
- •3. Цілі та принципи маркетингу, функції маркетингу
- •4. Фактори внутрішнього середовища
- •5. Мікрофактори зовнішнього середовища
- •6. Макрофактори зовнішнього середовища
- •7. Послідовність головних етапів маркетингу
- •8. Сутність та основні елементи комплексу маркетингових комунікацій.
- •10. Методи стимулювання збуту
- •9. Роль реклами в комплексі маркетингу
- •11. Значення персонального продажу
- •12. Організація зв’язків з громадкістю
- •13. Сутність, складові елементи системи розповсюдження, принципи використання посередників, фактори, що впливають на формування мережі.
- •16. Маркетингові системи розповсюдження
- •14. Функції каналів розповсюдження, види каналів
- •15. Порівняльна характеристика каналів розповсюдження
- •17. Процес організації системи розповсюдження
- •19. Мерчандайзинг як засіб підвищення ефективності продажу товарів
- •23. Стратегія маркетингової діяльності «ціна-якість»
- •18. Мета і функції товароруху. Види підприємств роздрібної торгівлі
- •29. Матриця структури асортименту товару «глибока-ширина»
- •20. Основна модель системи маркетингової інформації
- •21. Сутність цінової політики, фактори, що визначають цінову політику
- •22. Методи ціноутворення, графік беззбитковості
- •24. Класифікація цін
- •25. Поняття, цілі та завдання товарної політики
- •26. Класифікація товарів, рівні товарів з урахуванням структури їх розробки
- •27. Життєвий цикл товару
- •28. Етапи пробного маркетингу
- •30. Види окремих життєвих циклів товару
- •31. Якісна характеристика життєвого циклу товарів
- •32. Типи товарних марок, вимоги до товарних марок. Фірмений стиль, правила застосування товарних знаків
- •33. Функції упаковки, фактори, що впливають на вибір упаковки, проблеми упаковки, витрати на упаковку
- •34. Маркування товару
- •35. Види. Методи і організація сервісу, фактори сервісу
- •36. Якість товару, поняття, рівні, категорії
- •37. Типи характеристики товару за моделлю Кано, визначення типів
- •38. Матриця індивідуалізації для підвищення рівня сприйняття якості
- •41. Схема оцінки конкурентоспроможності товару
- •39. Матриця г.Саймона «Об’єктивна-суб’єктивна якість»
- •42. Схема і коментар міс маркетингу щодо виведення нового товару
- •40. Сутність показників, які розкривають конкурентоспроможність товару
- •43. Узагальнена модель міс, та зміст звітності щодо маркетингового дослідження
- •44. Характеристика процесу сегментації,критерії успішної сегментації
- •45. Модель поведінки споживачів, та її розгорнута схема
- •46. Ознаки сегментації та позиціонування товару
- •47. Класифікація потреб споживачів, класифікація споживачів стосовно придбання товарів
- •48. Сутність організації та завдання системи маркетингу, принципи ефективної діяльності
- •49. Сутність стилю управління «Керівництво-Співробітник»
- •50. Види оссм (організаційних структур служби маркетингу): функціональна оссм.
- •51. Види оссм (організаційних структур служби маркетингу); товарна оссм, переваги та недоліки
- •52. Види оссм (організаційних структур служби маркетингу);переваги та недоліки географічної оссм
- •53. Види оссм (організаційних структур служби маркетингу);ринкова оссм, переваги та недоліки
- •54. Види оссм (організаційних структур служби маркетингу);матрична оссм, переваги та недоліки
- •1. Сутність маркетингу, основні концепції
38. Матриця індивідуалізації для підвищення рівня сприйняття якості
41. Схема оцінки конкурентоспроможності товару
Конкурентоспроможність товару — це його здатність привертати увагу споживачів з-поміж інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку підприємствами-конку-рентами.Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту.У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару).
39. Матриця г.Саймона «Об’єктивна-суб’єктивна якість»
Конкурентоспособность товара зависит не от его объективного технического совершенства, а от субъективно воспринимаемой потребителем (так называемой осознанной) ценности. Это обстоятельство служит камнем преткновения в практической деятельности многих компаний, причем наиболее грубые ошибки совершают часто отнюдь не самые слабые фирмы. Бескомпромиссная борьба за наивысшее качество товара часто свойственна компаниям с очень сильным научным потенциалом и великолепными инженерными кадрами. Специалисты такой компании с недоступным рядовому потребителю профессионализмом разбираются в объективных показателях качества данного типа товаров и честно стремятся к достижению идеала. Велико же бывает разочарование менеджеров этих фирм, когда вышедшее из их цехов техническое чудо продается весьма вяло, тогда как более примитивное изделие конкурентов идет нарасхват. Во избежание такого рода казусов полезен анализ продукции с помощью матрицы Симона «Объективное/субъективное качество», названной так по имени ее создателя немецкого ученого Германна Симона. Наиболее тяжелым является положение фирмы в квадрате 3 “технико-информационное отставание”. Качество ее продукции и объективно и субъективно (т.е. в восприятии потребителей) отстает от аналогичных изделий конкурентов. Оптимальным путем выхода из этой ситуации, конечно, является улучшение качества в сочетании с интенсивным разъяснением потребителям новообретенных достоинств своей продукции. С противоположной ситуацией имеет дело фирма, находящаяся в квадрате 2. “технико-информационное опережение”. Это идеальная позиция, в которой фирма объективно опережает конкурентов и умеет донести свои достижения до сознания потребителя. Рецепт поведения в этом случае прост - надо продолжать придерживаться принесшей успех линии поведения. Квадрат 1. “информационный избыток” (низкое объективное качество в сочетании с его высокой субъективной оценкой потребителями) чаще всего занимают фирмы, чья рыночная репутация держится на прежних заслугах. Им следует понимать, что хорошая репутация является последним барьером, отделяющим фирму от кризиса (перемещения в провальный квадрант 3). Наконец, квадрат 4. “информационный дефицит” типичен для фирм излишне увлекающихся технической и недооценивающих маркетинговую сторону бизнеса. Их товар лучше, чем его репутация. Несмотря на гордую привлекательность такой позиции (“уж мы-то знаем, что такое настоящее качество, что бы о нем не думали профаны”), она крайне опасна. Фактически фирма впустую тратит деньги на запредельное повышение качества, ничего не выигрывая этим во мнении покупателей.