Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
№17 св скор варіант.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
323.58 Кб
Скачать

1.8. Комунікабельність

Комунікабельність - схильний, здатний до комунікації, встановлення контактів і зв’язків. Найважливіший ефект людської діяльності – праця, пізнання, спілкування.

Риси комунікабельності. Допитливість породжує увагу, спостережливість, пам'ять на все, що стосується оточуючих. Комунікабельна людина дуже спокійна. ЇЇ супутні риси: відкритість сприйняття, легкість переключення уваги, невимушеність у поведінці, деякий авантюризм, душевний спокій.

1.9. Соромливість

Соромливість - бути сором’язливим значить боятися людей, особливо тих, від яких іде емоційна загроза: незнайомих, начальства, осіб протилежної статі. Не можна однозначно визначити, що таке соромливість, оскільки цей комплексний стан для різних людей виявляється в різних формах – і легким дискомфортом і незрозумілим страхом, навіть дуже глибоким неврозом. Однак є й позитивний бік соромливості (стриманий, скромний, урівноважений) - такі позитивні оцінки, як звичайно, дають соромливим людям. Соромлива людина може бути впевнена, що ніхто її не вважає нав’язливою, над агресивною, претензійною.

1.10. Характер і темперамент

Характер - сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках, діях. Риси характеру дають змогу деякою мірою передбачити поведінку людини в різних життєвих ситуаціях. Основні риси характеру поділяються на чотири:

  1. виражає відношення людини до суспільних явищ і подій: мужність чи боягузтво, принциповість чи без принциповість, оптимізм чи песимізм і т.д.;

  2. визначає ставлення людини до інших людей: товариськість чи замкненість, відвертість чи скритність, чуйність чи черствість, довірливість чи підозрілість, ввічливість чи грубість, правдивість чи брехливість і т.д.;

  3. виражає ставлення людини до праці: працелюбність чи лінощі, акуратність чи недбалість, ініціативність чи рутинність, добросовісність чи безвідповідальність;

  4. визначає ставлення людини до себе: висока вимогливість чи самозакоханість, соромливість, егоїзм чи альтруїзм.

1.11. Емоції

Емоції - переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до своєї праці, самого себе і своїх вчинків.

Емоції є спонукальним рефлекторним апаратом для задоволення потреб. Зв’язок емоцій з потребами полягає в тому, що емоція, насамперед обслуговує ту чи іншу потребу, спонукаючи до необхідних для її задоволення дій. Емоційні процеси обслуговують наші потреби, розуміючи їх як певні властивості організму чи особистості. Коли при зміні умов життя чи діяльності потреби задовольняються, то виникають позитивні емоції (радість, любов, захоплення тощо), при незадоволенні потреб - негативні емоції (гнів, страх, огида, жах тощо). Емоційні переживання завжди супроводжуються певними змінами у фізіологічному стані організму, що часто помітно за зовнішнім виразом. Перелякана людина блідне, від сорому - червоніє. Емоції можуть супроводжуватися виражальними рухами. За тим, як змінюються хода, поза, швидкість мови, жести, міміка, інтонація можна уявити емоційний стан людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]