Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами
Технологічні процеси на підприємствах деревообробної промисловості пов’язані з виділенням в атмосферу шкідливих речовин: пилу, пари розчинників і розріджувачів, формальдегіду, окису вуглецю, оксидів азоту, аміаку, деревних відходів та ін.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на деревообробних підприємствах є опоряджувальні, клеїльно-личкувальні, фанерні та сушильні цехи, а також цехи механічної обробки деревини з виробництва деревостружкових плит (ДСП), деревоволокнистих плит (ДВП), деревошаруватих пластиків (ДШП), клеєної фанери, деревної муки, котельні, ремонтно-механічні майстерні, автотранспортні засоби тощо (табл. 1.7.) [1].
Ступінь забруднення повітряного середовища визначається насамперед інтенсивністю виділення виробничого пилу, парів і газів шкідливих речовин, їх концентрацією у виробничих приміщеннях, способом та ефективністю очищення перед викидом в атмосферу.
Загальна кількість шкідливих виділень визначається часом роботи обладнання. Результати досліджень підтвердили, що запиленість атмосферного повітря багатьох деревообробних підприємств значно перевищує допустимі концентрації внаслідок недосконалості конструкції технологічного обладнання, циклонів, відсутності пиловловлювачів і фільтрів у системах вентиляції тощо. Інтенсивність шкідливих виділень зумовлюється також видом матеріалів, що застосовуються у виробництві, характером технології та режимом роботи. Найбільшими забруднювачами атмосфери є виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит, шаруватих пластиків опоряджувальних цехів меблевих виробництв та ін. У пресових відділеннях цехів ДСП застосовують синтетичні смоли з різним вмістом вільного формальдегіду (0,3—0,4 %). У виробництві декоративних плівок на основі паперу вміст формальдегіду в смолі становить 0,3-1,2 % .
При опорядженні деревини в атмосферу виділяються пари стиролу, ацетону, ксилолу, бензолу, бутилацетату, етилацетату тощо. При різних способах нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення летких речовин в атмосферу є різною (табл. 1.8) [1].
Розділ 2 забруднення гідросфери внаслідок діяльності підприємств
2.1. Формування стічних вод
На території промислових підприємств утворюються стічні води трьох видів: побутові, поверхневі (зливні) та виробничі. Побутові стічні води підприємств утворюються при експлуатації на їх території душових кімнат, санвузлів, пральних приміщень, їдалень. Підприємства не відповідають за якість даних стічних вод і скеровують їх у міські (районні) станції очистки.
Поверхневі стічні води утворюються в результаті змивання дощовою (зливною), талою та поливальною водою домішок, що накопичуються на території, дахах і стінах виробничих будівель. Основними домішками цих вод є тверді частинки (пісок, камінь, стружка, ошурки, пил, сажа, рештки рослин, дерев тощо); нафтопродукти (масла, бензин, гас), що використовуються у двигунах транспортних засобів, а також органічні та мінеральні добрива, що застосовуються у заводських квітниках, скверах. Кожне підприємство несе відповідальність за забруднення водоймищ, тому важливим є визначення об’єму стічних вод конкретного типу.
Витрату стічних вод розраховують згідно з СНиП 2.04.03-85 “Норми проектирования. Канализация. Наружные сети и сооружения” за методом граничної інтенсивності. Для кожного поперечного перетину водостоку визначають розрахункову витрату за формулою:
Виробничі стічні води утворюються у результаті використання води у технологічних процесах (для охолодження технологічного обладнання, утворення технологічної пари в котельних установках, приготування і конденсації клеєвих розчинів).
Для забезпечення промислових підприємств країн СНД водою із природних джерел водопостачання щорічно вилучають 100 млрд м3 води, при цьому 90 % цієї кількості повертається у водоймища з різним ступенем забруднення.