5 Розрахунок припусків і маси заготовки

Вибір величини припусків на обробку і допуски на розміри заготовки робимо на основі аналізу наступних факторів:

- матеріалу заготовки;

- конфігурації і розмірів заготовки;

- виду заготовки і способу її виготовлення;

- вимог у відношенні механічної обробки;

- технічних умов у відношенні якості поверхонь і точності розмірів деталі.

5.1 Визначення загальних припусків, розмірів, маси і коефіцієнта

використання матеріалу заготовки

Записуємо вихідні дані для визначення припусків :

1. Оброблюванна деталь – Кришка 54-10054;

2. Матеріал сталі – СЧ 20 ГОСТ1412-85;

3. Маса деталі – 1,145 кг;

4. Тип виробництва – середньосерійний;

5. Вид заготовки –відливка;

6. Оборудування – у пісчано-глинясті форми;

7. Габаритні розміри – D=131 мм; L=28 мм;

8. Конфігурація поверхні рознімання штампа – П (плоска).

9. Клас розмірної точності –7,,,11

10. Степінь короблення елементів – 3,,,6

11. Степінь точності поверхонь – 9,,,16

12. Клас точності маси – 5,,,13 т

13. Значення розряду припусків -2,,,4

Приймаю точність відливки-8 клас розмірної точності, 4-степінь короблення, степінь точності поверхонь- 10, клас точності маси – 9, та 2-й ряд припусків.

Точність відливки 8-4-10-9 ДСТУ 26645-85.

• Вибираємо допуски лінійних розмірів в залежності від номінальних розмірів деталі і встановленої точності.

D=146- припуск на торець відливки 1,4 мм

D=92- припуск на торець відливки 1,2 мм

• Призначаємо загальні припуски на підставі допуску виливки виду остаточної обробки поверхонь і обраного ряду припусків

• Загальні припуски на поверхні обертання призначаємо за половинним значенням загальних допусків відливки.

• Установлюємо симетричне розташування полів допуску відливки.

• Розрахунковий припуск утворюється шляхом подвоєння табличних значень загальних припусків для діаметральних поверхонь і шляхом додавання чи вираховування для лінійних розмірів відливки (в залежності від того охоплюючі або охоплені поверхні), розрахунок заносимо в таблицю.

Призначення табличних значень загальних припусків робимо в наступній послідовності:

- основні припуски вибираємо по табл. 3 стор. 12...13 [9];

- допуски, і відхилення, що допускаються, вибираємо з табл. 8 [9];

- додаткові припуски вибираємо по табл. 4.3.1; 4.3.2; 4.3.3 і пункту 4.8

стор. 14...16 [9];

- заносимо всі дані в таблицю, подвоюючи діаметральні й алгебраїчно

підсумовуючи значення лінійних розмірів;

- остаточно записуємо розміри заготовки, округляючи лінійні розміри з

точністю до 0,5 мм (згідно п. 4.4 стор. 15 [9]).

Таблиця 5.1

№ поверхні деталі	Розмір, поле допуска й граничні відхилення деталі	Ra в мкм	Припуски, мм				Допуск заготовки в мм		Відхилення заготовки в мм			Виконавчий розмір заготовки з відхиленнями
			Основний	Додатковий	Розрахунковий
1	2	3	4	5	6	7				8			9
Діаметральні розміри:
	Æ42Н9	12,5	2,0	1,0	(2,0+1,0)ģ 2 = 6	1,6					36
Лінійні розміри:
	116h14(-1,3)	12,5	1,4	-	1,4ģ1 =1,4	1,4					117,4
	41h14(-0,52)	12,5	1,2	-	1,2ģ1=1,2	1,2					42,2
	39h14(-0,62)	12,5	1,2	-	1,2ģ1=1,2	1,2					40,2
	11h14(-0,52)	12,5	1,2	-	1,2ģ1=1,2	1,2					12,2

Призначаємо технічні вимоги на виготовлення заготовки:

• величина зсуву, що допускається, по поверхні рознімання штампів - 1 мм

(табл. 9 стор. 20 [9]);

• величина, що допускається, залишкового облою - 1,0 мм

(табл. 11стор. 22 [9]);

• відхилення, що допускаються, по зігнутості - 1,0 мм

(табл. 13 стор. 23 [9]);

• мінімальна величина радіусів заокруглення поверхонь кування - 3,0 мм

(табл. 7 стор. 15 [9]);

• штампувальні ухили не повинні перевищувати - 7 град

(табл. 18 стор. 26 [9]).

Визначаємо масу заготовки. Для визначення маси заготовки виконуємо ескіз заготовки і розбиваємо її на фігури простої геометричної форми:

Визначення маси заготовки

Для визначення маси заготовки виконуємо ескіз заготовки деталі.

-об’єм фігури, де Д – діаметр заготовки;

; ;

;

;

G_з =V*p = 200 * 7,1 = 1,420 (кг);

Визначаємо об'єм кожної фігури по формулі (5.4.):

(см³); (см³);

(см³); (см³)

Визначаємо об'єм заготовки:

V_заг=V₁ + V₂ + V₃ +V₄ = 107,7+160+151,95+33,95 = 619,5 (см³)

Визначаємо масу заготовки по формулі:

М_з = V  = 453,67,8 = 4832 (грам) (4,83кг)

Знаходимо коефіцієнт використання матеріалу по формулі:

(5.5.)

Значення коефіцієнта свідчить про правильність вибору заготовки з погляду раціональності використання матеріалу.