48. Визначення вартості інвестиційного проекту

Життєвий цикл проектів досить тривалий, тому виникає проблема зіставлення вигід і затрат, що з'являються у певному періоді. Концепція оцінки грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норм прибутку на ринку грошей. Нормою прибутку часто є позичковий процент, тобто сума доходу від використання грошей на ринку капіталів. У процесі порівняння вартості коштів застосовують два поняття: майбутня вартість та теперішня вартість коштів.

Майбутня вартість – це сума інвестованих тепер коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.

Під ставкою процента розуміють вимір часової вартості грошей, суму процента на інвестиції, яку можна отримати за певний період. Якщо інвестування здійснюється у короткому проміжку часу, то користуються простим процентом – сумою, яку нараховано на первинну вартість вкладу в кінці одного періоду.

Якщо інвестування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, то використовують складний процент – суму доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу й у подальшому платіжному періоді приносить дохід.

Процес переходу від теперішньої вартості до майбутньої називається компаундуванням.

Компаундування (нарахування) – операція, що дає змогу визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

Теперішня вартість – це сума майбутніх грошових надходжень, наведених з урахуванням певної ставки процента до теперішнього періоду. Аналогічно у дисконтуванні може застосовуватися простий і складний проценти, але на практиці використовують тільки складний.

49. Складання бюджету інвестиційного проекту

    Ефективність реалізації інввестиційного проекту значній мірі визначається обумовленим планом цього фінансування. На практиці інвестиційного управління цей фінансовий план носить назву „бюджетна реалізація інвестиційного проекту” (або просто „бюджет”).

    Бюджет являє собою фінансовий план короткострокового періоду (до 1 року), котрий відображає витрати та надходження коштів, які пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту.

    Розробка  бюджету реалізації інвестиційного проекту спрямована на вирішення  двох основних задач: 1. Визначення об’єму та структури  витрат від реалізації інвестиційного проекту в розрізі окремих етапів календарного плану  2. Забезпечення необхідного для  покриття цих витрат потоку  інвестиційних ресурсів у межах загального об’єму засобів, призначених для фінансування, реалізації інвестиційного проекту.

    Вихідними посиланнями для розробки бюджету  реалізації інвестиційного проекту  є: а) календарний, план реалізації інвестиційного проекту; б) кошторис витрат на виконання окремих видів робіт та придбання сировини, матеріалів, механізмів і обладнання, розроблених у розрізі окремих функціональних блоків календарного плану; в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту; г) попередній графік інвестиційного потоку, створений на етапі розробки бізнес-плану проекту;  д) фінансовий стан інвестора в поточному  періоді.

В процесі реалізації інвестиційного проекту, в залежності від стадії інвестиційного процесу, можуть розроблятися два види бюджетів: 1. Бюджет капітальних витрат і  надходження коштів. 2. Бюджет поточних грошових витрат  і прибутку.

Бюджетування через приріст (традиційне бюджетування) – це складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. При такому підході фактичні показники минулого періоду коригують з урахуванням цінової і податкової політики держави та інших даних. Перевагою такого методу є його простота, тому що він не потребує значних затрат на розрахунок. Недоліком є те, що у процесі бюджетування не аналізують ефективність затрат, а досягнуті результати автоматично переносять на наступний період.

Базою для нуль-базис-бюджетування є так звана «точка-нуль». Планові показники за цим методом обчислюються на підставі нового обрахунку всіх норм та нормативів витрат, їх складу та структури. Головною метою ZBB є визначення оптимального рів­ня валових витрат підприємства, а також пріоритетних напрямків використання обмежених фінансових ресурсів. У рамках ZBB аналізуються всі статті витрат і за кожною з них визначаються можливості економії. Бюджетування “з нуля” (ZBB) – вимагає значно більше витрат часу і грошей.