2.2 Визначення технічного рівня, комплексного показника якості та конкурентоспроможності товару

В даному розділі необхідно визначити:

- відповідність технічного рівня проектованого об’єкта кращим взірцям на ринку;

- комплексний показник якості приладу, згідно приведеної нижче методики, або запропонованої студентом з посиланнями на використані джерела;

- комплексний показник конкурентоспроможності.

Виконання наступних розрахунків є особливим елементом техніко-економічного аналізу при проектуванні приладів, що передує початку всіх робіт з проектування. Оскільки займатися розробкою нового приладу доцільно тоді, коли його технічний рівень і якість перевершують кращі в світовій практиці, або на конкретному ринку зразки (вітчизняні чи зарубіжні) або відповідають їм.

За цією метою з числа виробів, які користуються стійким попитом на ринку, вибирається аналог для порівняння – так званий аналог І. Оцінка технічного рівня реалізується шляхом співставлення значень оцінюваного товару з відповідними показниками аналогу 1. Якщо оцінюваний виріб відповідає кращому взірцю за технічним рівнем, то можуть починатися роботи з проектування. Далі визначається комплексний показник якості виробу. З цією метою проводять порівняння властивостей і показників проектованого приладу з відповідними властивостями і показниками базового приладу (аналогу 2), який відповідає йому за призначенням і сферою застосування, випускається вітчизняною промисловістю і буде замінений спроектованим виробом.

2.2.1 Визначення технічного рівня та комплексного показника якості

З метою оцінки технічного рівня проектованої моделі та розрахунку комплексного показника якості, необхідно представити оціночні показники проектованого приладу та приладів аналогів.

До основних оціночних показників відносяться:

1 Показники призначення (потужність, точність вимірювання, швидкодія і ін.).

2 Показники надійності і довговічності (робота на відмову, ресурс, термін служби).

3 Ергономічні показники, які враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних даних людини.

4 Естетичні показники, які характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, відповідність стилю і т. д.

5 Показники транспортування (середня підготовка до транспортування, коефіцієнт використання об’єму середовища транспортування і т. д.).

6 Показники стандартизації і уніфікації (показники використання та повторюваності, які характеризуються використанням в конструкції стандартних комплектуючих і напівфабрикатів).

7 Патентно-правові показники, які характеризують ступінь оновлення технічних рішень і можливостей безперешкодної реалізації продукції (показник патентного захисту, показники територіального поширення).

8 Екологічні показники (наприклад, ймовірність викидів у навколишнє середовище шкідливих випромінювань і ін.).

9 Показники безпеки, зумовлюють безпеку обслуговуючого персоналу (час спрацювання захисних пристроїв, електрична щільність ізоляції струмових частин приладу і ін.).

10Показники однорідності, які характеризують стабільність показників якості в умовах масового та серійного виробництва (наприклад, середньоквадратичне відхилення показників якості, розмах – різниця між максимальним та мінімальним результатами вимірювання і ін.).

В залежності від специфічних особливостей проектованого виробу і умов його використання деякі групи показників (з числа наведених) можуть бути відсутні.

При необхідності можуть вводитися і інші групи показників якості – енергоємність і енерговикористання, матеріалоємність, експлуатаційні показники.

Оціночні показники, що представляють технічні характеристики приладу виражаються відповідними числовими значеннями, оціночні показники, що представляють якісні характеристики виражаються балами.

Оцінка технічного рівня виробу.

Проектований виріб відповідає належному технічному рівню, якщо кожне із значень вибраних для співставлення показників відхиляється в гіршу сторону не більш ніж на 3% від значення відповідних показників аналогу 1. В іншому випадку виріб не відповідає необхідному технічному рівню.

Якщо відхилення значень окремих показників оцінюваних виробів перевищують вищевказані відхилення, але не більше як на 15%, а інші перевищують відповідні показники аналогів 1 в кращу сторону, то проводиться розрахунковий етап оцінки.

Узагальнений показник ступеню відповідності оцінюваного взірця до кращих взірців-аналогів за технічними характеристиками визначається за формулою

, (2.5)

де q_i – відносні безрозмірні показники якості, які визначаються співставленням числових значень одиничних показників нового приладу та приладу-аналогу 1;

п – кількість одиничних показників, які прийняті для оцінки відповідності технічного рівня кращим взірцям.

При цьому К_ту може бути меншим від одиниці (технічний рівень зразка не відповідає світовому рівню), рівним або більшим одиниці (технічний рівень зразка відповідає світовому рівню).

Розрахунок виконується за основними показниками – характеристиками приладу наступним чином:

а) для показників, збільшення значень яких веде до покращення технічного рівня,

і = 1,2,...,п, (2.6)

де абсолютне значення і–го оціночного показника проектованого виробу;

абсолютне значення і – го показника аналогу 1;

п – кількість оціночних показників;

б) для показників, збільшення значень яких веде до зниження технічного рівня,

(2.7)

Визначення комплексного показника якості проектованого приладу

Комплексний показник якості проектованого приладу визначається методом арифметичного середньозваженого за формулою

(2.8)

де п – кількість одиничних показників, які прийняті для оцінки якості проектованого приладу;

К_і – коефіцієнт вагомості і – го одиничного показника якості, який визначає його відносне значення, %. Коефіцієнти вагомості визначаються експертним методом;

q_i – відносні безрозмірні показники якості, які визначаються співставленням числових значень одиничних показників нового приладу та приладу-аналога 2, за формулами (2.6, 2.7) у формулах замість аналогу 1 беремо відповідні значення аналогу 2.

Розрахунок комплексного показника якості проектованого приладу рекомендується вести в табличній формі (таблиця 2.1), заносячи необхідні для розрахунку значення, які можуть бути виражені в одиницях вимірювання, або в балах.

Таблиця 2.1 - Визначення комплексного показника якості проектованого приладу

Найменування показника	Числові значення показників			Відносний показник якості (qi)	Коефіцієнти вагомості (Кі)	(qi)·(Кі)
Приклад	Аналог 1	Аналог 2	Проек тований прилад
1Показники призначення:
- чутливість тракту зображення, обмежена шумами - чутливість тракту зображення,обмеженасинхронізацією -максимальна яскравість світіння

Продовження таблиці 2.1

-діапазон відтворюваних частот -споживана потужніст - вага - габарити
2Показники надійності: -напрацювання до відмови -ергономічні показники -антропометричні показники -психологічні показники
3Естетичні показники -інформаційна виразність -раціональність форми -цілісність композиції -товарний вид
4Показники стандартизації і уніфікації: -коефіцієнт використання -коефіцієнт повторюваності
5Патентно-правові показники -показник патентного захисту -показник патентної чистоти
6Показники безпеки -показник вибухобезпеки

Визначення коефіцієнтів вагомості (К_і) одиничних показників якості проектованого приладу (експертний метод).

Для визначення параметрів вагомості експертним методом створюються експертні комісії, в склад яких повинні входити високо кваліфіковані спеціалісти. Число членів експертної комісії – не менше семи чоловік (в комісію не повинні включатися автори проектованого виробу).

В учбових планах в якості окремих експертів можуть виступати групи студентів по 2-3 особи, при умові, що загальна кількість опитаних листів по кожному туру опитування буде дорівнювати 7-10.

Експертна комісія приймає рішення, проставляючи значення параметрів вагомості в опитувальні листи, проводячи голосування експертів. Рішення приймається більшістю (не менше ніж 2/3 голоси).

Для отримання точних результатів необхідно прийняти заходи зі зменшення суб’єктивності, яка притаманна експертному методу. З цією метою проводиться кілька турів опитувань. Спочатку експерти проставляють значення параметрів вагомості незалежно один від одного, потім після обгрунтування кожен експерт проставляє нові значення, далі проводиться другий тур опитуваннь. Кількість турів опитування залежить від компетентності експертів. Потрібна точність результатів одержується в середньому за три тури опитування.

Одержані результати застосовують для визначення середнього арифметичного значення параметрів вагомості і – го показника якості за формулою

, (2.9)

де п – число показників якості продукції;

N – число експертів;

- параметр вагомості і – го показника, названий j – м експертом

Визначення коефіцієнта вагомості

(2.10)

при цьому виконується умова ;

В нашому прикладі необхідно визначити параметри вагомості показників якості приладів.

Припустимо, що експерти визнчають в балах вагомість трьох показників якості Р₁, Р₂, Р₃:

Р₁ – показник надійності (напрацювання на відмову);

Р₂ – показник призначення (вага);

Р₃ – естетичний показник (наприклад, раціональність форми).

Число показників повинно бути таким, щоб комплексно охарактеризувати якість виробу. В данному випадку ми приймаємо, що якість приладу оцінюється тільки по цих трьох показниках.

Нормування значення параметрів вагомості:

Для зручного користування коефіцієнти вагомості можна перевести у відсотки і визначати їх з точністю до десятих . Тоді їх значення потрібно множити на 100%:

(2.11)

при умові

Таким чином визначаються значення параметрів вагомості для всього комплексу показників якості.