2.5 Визначення точки беззбитковості

Поділ витрат на постійні і змінні дає змогу аналізувати залежність витрат і прибутку віт обсягу виробництва при виборі варіантів проектних і планових рішень. Через постійні витрати виробництво продукції до певного критичного обсягу Qкр, збиткове. У процесі зростання обсягу продукції частка постійних витрат у їх загальній сумі знижується, зменшуються збитки, і після досягнення критичного обсягу виробництво стає рентабельним. Для критичної програми виробництва витрати і виручка від продажу рівні. Критичний обсяг випуску певної продукції у натуральному вимірі, вище якого виробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично:

(2.37)

, (2.38)

де Ц – ціна реалізацїї одиниції продукції;

(2.39)

, (2.40)

де О - обсяг виробництва;

С - витрати на випуск продукції;

С_пост - постійні витрати;

С_змін - змінні витрати;

ВД - виручка від реалізації продукції.

2.6 Визначення економічної ефективності спроектованого приладу

В даному підрозділі необхідно дати визначення поняття «економічна ефективність» і навести формулу для розрахунку сумарного економічного ефекту від впровадження приладу (системи). Для цього можуть бути використані такі теоретичні положення.

Критерій економічної ефективності нових приладів – економія живої праці. Це положення використовується в формулі для визначення сумарного економічного ефекту (Е) від впровадження приладу

(2.41)

де - економічний ефект отриманий в умовах виробництва, тис. грн.

- економічний ефект, отриманий в умовах експлуатації на протязі всього строку служби приладу тис. грн.

Економічний ефект у процесі виробництва оцінюють шляхом порівняння оптових цін апалога-2 і спроектованого приладу (собівартість спроектованого приладу визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).

З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога-2 і спроектованого приладу в конкретних умовах його експлуатації.

Загальну умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю:

(2.42)

Оскільки показник Е являє собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:

1. ; , тоді найбільш прийнятний варіант але практично досить рідкий.

2. ; , причому , тоді найбільш ймовірний варіант, тому що прилад з кращими параметрами як правило коштує дорожче. Умова не є достатньою в даному співвідношенні.

Другою необхідною умовою буде

(2.43)

де - строк окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога-2 та нового приладу відшкодовуються з економії одержаної в умовах експлуатації), років;

(2.44)

де - нормативний строк окупності, встановлений фірмами для тої галузі, де буде використовуватись новий прилад, років;

- річний економічний ефект в умовах експлуатації спроектованого приладу, тис. грн.

3. ; , причому , тоді . Формально цей варіант є ефективним, але по суті він означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат.

За ; , тоді . Це співвідношення як частинний випадок варіанту 3слід розглядати як прийнятний оскільки він означає зниження собівартості проектованого приладу без зміни ріння його якості у порівнянні з аналогом 2. (тобто завданням на проектування є удосконалення приладу з метою зменшення витрат виробництва).

4. Співвідношення і , що призводить до результату , вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади засоби пізнання і прилади-засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращують умови праці).

Умова формального дослідження економічної ефективності не завжди характеризує доцільність впровадження приладу у виробництво експлуатацію. 1 навпаки, економічна неефективність приладу ще не свідчить про недоцільність його використання. Так, якщо застосування приладу пов'язано із створенням соціальних видів ефектів (наприклад, наукового, медичного, оборонного, учбового тощо) і вони є переважаючими, можна говорити про доцільність впровадження таких приладів при умові їх варіаційного проектування і вибору схемно-конструктивного рішення, що забезпечує найменші втрати, тобто найменше від'ємного значення показника Е.