2.3. Правовий режим орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як вже зазначалося, невиправдано підпорядкована режиму загальнодержавного податку і характеризується однаковим порядком і строками внесення, а також режимом відповідальності за невнесення із земельним податком (п.288.7 ПКУ). Розмір орендної плати визначається у договорі оренди, втім, встановлені його граничні межі (п.п. 288.1-288-6 ПКУ) і правило про виключно грошову форму (ст.22 ЗУ «Про оренду землі). Наказом ДПА від 24.12.2010 №1015 затверджено форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Істотні особливості обчислення орендної плати встановлені ч.1 ст.17 ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» (розмір плати є фіксованим та до того ж істотно нижчим, ніж допускається п.п. 288.1-288-6 ПКУ). Видається, що характер прийнятого пізніше ПКУ не допускає такого спеціального регулювання.

Також слід звернути увагу на те, що, на відміну від земельного податку, згідно із чинним законодавством встановлення «пільгової» орендної плати (у розмірі, меншому за встановлений п.п. 288.1-288-6 ПКУ) не допускається.

Відповідальність за несплату орендної плати настає на тих самих підставах, як і за несплату земельного податку. Крім того, п.«д» ст.141 ЗКУ, ст.32 ЗУ «Про оренду землі», ст.782 ЦКУ передбачають право орендодавця на розірвання договору шляхом відмови від нього у разі несплати наймачем орендної плати протягом трьох місяців поспіль.

3. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель у правовій доктрині визначається як комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання земель, у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів, здійсненні заходів з захисту земельних ресурсів від негативних наслідків господарської діяльності людини⁴.

Економічному стимулюванню раціонального використання та охорони земель присвячена ст.205 ЗКУ, яка декларує наявність кількох складових такого економічного стимулювання. Розглянемо кожну із них.

3.1. Надання податкових і кредитних пільг

Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 18 видів загальнодержавних податків і зборів (ст.9 ПКУ) і 5 видів місцевих податків і зборів (ст.10 ПКУ), встановлює лише незначні пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств та пільги із сплати земельного податку, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони земель.

Зокр., п.144.1 ст.144 ПКУ передбачає, що витрати на капітальне поліпшення якості земель, не пов'язане з будівництвом, підлягають амортизації. Це означає, що ці витрати можуть бути виключені з прибутку, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Пп.283.1.2 ст.283 ПКУ передбачає, що за землі «землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння», земельний податок не справляється.

Кредитні пільги. На даний час законодавство не передбачає механізму пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель.

Потреба у розробці такого механізму існує. На наш погляд, його основою повинно бути надання коштів державного бюджету на зворотній безоплатній або частково оплатній основі для здійснення заходів з використання і охорони земель.