- •1. Основні поняття теорії множин (поняття порожньої множини, універсуму, способи завдання множин).
- •2.Основні операції над множинами.
- •3.Властивості операцій над множинами
- •4.Геометрична інтерпретація множин
- •5.Поняття підмножини, рівність множин.
- •6.Множина підмножин.
- •7.Алгебра множин.
- •8.Узагальнення операцій над множинами.
- •9.Декартовий добуток множин
- •10.Еквівалентність множин.
- •11.Поняття потужності множини.
- •12.Зчисленні та незчисленні множини.
- •13.Множини потужності континуума.
- •14.Поняття відношення
- •15.Поняття фактор – множини
- •16.Подання відношень за допомогою матриці і графа
- •17.Операції над відношеннями
- •18.Симетричне (обернене) відношення
- •19.Поняття композиції відношень
- •20.Властивості композиції відношень
- •26.Поняття функції та відображень.
- •27.Типи відображень
- •28.Поняття образу та праобразу
- •29.Основні властивості відображень
- •30.Відношення еквівалентності
- •31.Матриця та граф відношення еквівалентності
- •32.Відношення толерантності
- •33.Відношення нестрогого порядку
- •34.Відношення строгого порядку
- •35.Матриця та граф відношення нестрогого порядку
- •36.Матриця та граф відношення строгого порядку
- •37.Алгоритм побуд. Транзитивного замикання відношень(алг. Уоршалла)
- •38.Осн. Поняття реляційної алгебри
- •39.Булеві функції, способи задання булевої функції
- •40.Номери булевих функцій та інтерпретацій.Булеві ф-ї двох змінних.
- •41.Закони булевої алгебри
- •42.Поняття двоїстої та самодвоїстої функцій
- •43. Правило розкладаня булевої ф-ї за всіма або декількома змінними.
- •44.Поняття досконалої диз’юнктивної нормальної форми (дднф) та досконалої кон’юнктивної нормальної форми (дкнф).
- •45.Алгоритм переходу від таблиці істинності до дднф.
- •46.Поняття алгебри Жегалкіна, лінійні функції.
- •47.Правила мінімізації булевих функцій (карти Карно).
- •48. Понятя повних систем булевих функцій
- •49.Теорема Поста про повноту.
- •53.Поняття предикату, квантору
- •54. Закони у логіці предикатів
- •55.Алгоритм зведення вільної форми алгебри логіки предикатів до внф.
- •56. Закони математичної логіки першого ступеня. Поняття множини істинності предиката.
- •57.Основні поняття теорії графів (порядок, степені вершин, порожній граф, мультиграф, псевдо граф, орієнтований та неорієнтований граф).
- •58.Задання графа за допомогою матриці інцидентності
- •59.Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •60.Задання графа за допомогою матриці Кірхгофа.
- •61. Локальні степені вершини графа.
- •62. Локальні степені вершини орграфа.
- •64. Операції над частинами графа.
- •65. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •66. Ознаки зв’язності
- •67. Поняття дерева.
- •73. Поняття гамільтонових графів.
- •75. Поняття укладання графа. Пласкі та планарні графи.
- •76. Теорема. Ейлера та властивості планарного графа
- •77. Критерії планарності
- •80. Критичні графи
- •82. Алгоритм Форда-Беллмана д/знах. Макс. Шляху
- •83. Алгоритм Форда-Фалкерсона – знах. Макс. Потоку в мережі
- •84. Алгоритм Хафмана
- •90. Біном Ньютона. Поліномна формула
41.Закони булевої алгебри
Булава алгебра – це алгебраїчна структура (А,,+, -,0,1) з бінарними операціями ,А: А2А, унарною операцією “ ”: АА і виділеними елементами 0, 1 в носії А, які задовольняють властивості: 1)комутативність: XvY =YvX, XY=YX; 2)асоціативність: Xv(YvZ)=(XvY)vZ, (X^Y)^Z=X^(Y^Z), 3)дистрибутивність: Xv(Y^Z)=(XvY)^(XvZ), X^(YvZ)=(X^Y)v(X^Z) 4) ідемпотентність кон’юнкції та диз’юнкції: XvX=X, X^X=X 5)закон виключення третього: Xv ¬X=1; 6)закон протиріччя: X^¬X=0; 7) дії з константами: Xv0 =X, Xv1=1, X^0=0, X^1=X 8) закон елімінації: X^(XvY)=X, Xv(X^Y)=X 9)подвійне заперечення: ¬ ¬ Х=Х 10)закон де Моргана: ¬(XvY)= ¬X^ ¬Y, ¬(X^Y)= ¬Xv ¬Y 11) X Y = ¬Xv Y 12) X xor Y = X·¬Y v ¬X·Y 13) X~Y=X·Yv¬X·¬Y. Це набір незалежних властивостей, які можна вважати аксіомами або незалежними законами булевої алгебри.
42.Поняття двоїстої та самодвоїстої функцій
Функція, двоїста сама собі, тобто f=fk, називається самодвоїстою. Функція f*(x1,x2…,xn) називається двоїстою до функції f(x1,…,xn), якщо f*(x1,…,x2)=f(¬x1,…, ¬xn). Відношення двоїстості між функціями симетрично. Із визначення двоїстості маємо, що для будь – якої функції двоїста їй визначається однозначно. Функція, яка двоїста сама собі, назив. самодвоїстою.
43. Правило розкладаня булевої ф-ї за всіма або декількома змінними.
Серед множин еквівалентних формул, що зображують булеву функцію f виділяється одна формула, досконала нормальна форма(ДНФ).
ДНФ має регламентовану логічну структуру, а її побудову заснована на рекурентному застосуванні теорем спец.розкладання Булевих функцій про змінні.
Будь-яку булеву функцію f(x1,x2..xN)
Можна зобразити у такій формі
=багатократна диз’юнкція, яка береться за всіма можливими наборами значень для будь-якого к-кількість змін.
44.Поняття досконалої диз’юнктивної нормальної форми (дднф) та досконалої кон’юнктивної нормальної форми (дкнф).
Досконалою диз’юнктивною нормальною формою (ДДНФ) називається формула, що зображена у вигляді диз’юнкції елементарних кон’юнкцій даної функції. Досконалою кон’юнктивною нормальною формою (ДКНФ) функції називається формула, що зображена у вигляді кон’юнкції конституент нуля (макстермів) даної функції. Елементарною диз’юнкцією, що містить нуль змінних, будемо вважати константу 0.
45.Алгоритм переходу від таблиці істинності до дднф.
1.Виключити константи, використовуючи закони дій з константами;
2.Опустити закони заперечення безпосередньо на змінні, використовуючи закони де Моргана;
3.Використовуючи дистрибутивний закон, розкрити дужки;
4.Побудувати конституанти одиниці функції введенням у кожну елементарну кон’юнкцію відсутніх змінних, використовуючи закон виключення третього;
5.За допомогою дистрибутивного закону розкрити дужки і звести подібні, використовуючи закон ідемпотентності. Одержана формула відповідає ДДНФ функції.
Алгоритм переходу від довільної формули алгебри логіки до ДКНФ.
1.Виключити константи, використовуючи закони дій з константами
2.Опустити знаки заперечення безпосередньо на змінні, використовуючи закони де Моргана.
3.За допомогою використання дистрибутивного закону, звести функцію до виду кон’юнкції елементарних диз’юнкцій. До одержаних елементарних диз’юнкцій застосувати закони ідемпотентності й виключення третього, спростити їх і звести подібні.
4.Побудувати конституанти нуля функції введенням у кожну елементарну диз’юнкцію відсутніх змінних, використовуючи закон протиріччя.
5.Зо допомогою дистрибутивного закону звести функцію до виду кон’юнкції конституант нуля і спрстити формулу, використовуючи закон ідемпотентності. Одержана формула є ДКНФ функції.