3. Етапи становлення поняття та явища громадянського суспільства.

Початок формування громадянського суспільства у країнах Європи і Америки припадає на XVI—XVII ст.ст.

Можна виділити три етапи становлення громадянського суспіль­ства, кожний із яких супроводжувався істотними змінами еко­номічних відносин, суспільного і державного ладу, розвитком свідомості індивіда і суспільства, культури народу і нації, пере­творюваннями суспільної ідеології:

І (XVI—XVII ст.ст.): процес визрівання передумов (економіч­них, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільст­ва, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної вла­ди правом;

Його основні положення були сформульовані такими видатними мислителями як Дж.Лок, А. Ферґюссон, Ш.Л. Монтеск’є, І.Кант, Ф.Г.Геґель, А.деТоквіль.

Застосувавши термін societas civilitas (пізніше: civil society – цивільне суспільство) для означення нових суспільних порядків, ці мислителі започаткували властиве й нинішнім концепціям громадянського суспільства протиставлення суспільства та держави; суспільна система описується як поділена на дві взаємопов’язані, проте відмінні сфери: політичну і громадську

II (кінець XVII — кінець XIX ст.ст.): формування громадян­ського суспільства в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємниц­тва і приватної ініціативи.

Формальна рівність відкриває можливості для прояву індиві­дуальності: з'являється громадянин як самостійний суб'єкт, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства. Він кон­ституційне наділений певним комплексом прав, свобод і водно­час несе відповідальність перед суспільством. Держава все біль­ше віддаляється від виконання функцій власника. Розвиваються правові механізми, що стримують політичну владу, підкоряють Ті закону. Відбувається становлення представницької демокра­тії — постійно діючих представницьких загальнонаціональних установ парламентського типу зі суворо позначеними повнова­женнями затверджувати податки і приймати закони;

ІІІ (рубіж XIX — XX ст.ст.): італійський марксист Антоніо Ґрамші став провісником наступного етапу в її розвитку – громадянського суспільства ІІІ. Цей етап приніс відродження та осучаснення ідеї, впровадження її в життя нових країн і навіть континентів.

-розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організаці­єю праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами прак­тично до рук вчених-спеціалістів (менеджерів) із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.

4.(?) Теоретичні та аналітичні моделі громадянського суспільства.

Моделі гром.сусп. – це є певні теоретичні конструкції, які є спробою обєднати розмаїття підходів до розуміння гром.сусп-ва в пенві інтелектуальні близькі схеми.

Антоніна Колодій виділяє такі моделі:

Гром.сусп.1 – раннє, буржуазн суспільство, виявом якого було зростання ролі публічної сери, громадянських асоціацій, між особових відносин.

Гром.сусп.2 - наявність загострених суперечностей в сусп..відносинах – функціонувала в різних протестах проти політичної влади.

Гром.сусп.3 – характерне для суч.розвинутих країн Заходу – задоволення інтересів в різних суспільних середовищах: створення клубів, проведення екол, культ., просвітницьких ініціатив, заходів.