Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_1-60.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
444.93 Кб
Скачать

44) Економічне зростання: сутність, типи і фактори

Розвиток на­ціональної економіки протягом певного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту, валового національного продукту й національного доходу в цілому або темпами при­росту цих показників у розрахунку на душу населення.

Екстенсивний тип економічного зростання досягаєть­ся завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня .У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів

Інтенсивний тип економічного зростання характери­зується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного використання Їх.

Виділяють також третій тип економічного зростання — реальний, або змішаний. Йому притаманне збільшення обсягу ВВП як завдяки залученню більшої кількості фак­торів виробництва, так і за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва.

Факторами економічного зростання називають яви­ща та процеси, які впливають на обсяги реального вироб­ництва і якість продукції.

Прямі фактори безпосередньо впливають на економіч­не зростання: удосконалення технології та організації виробництва;збільшення кількості та поліпшення якості природ­них ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму тру­дових ресурсів; збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу;розвиток підприємництва.

Непрямі фактори — впливають на можливість реалі­зації потенціалу прямих факторів: рівень цін на виробничі ресурси;рівень податків;норма позичкового процента;ступінь монополізації ринку.

45).Сукупний попит і пропозиція

Сукупний попит - це загальна (сумарна) кількість товарів і послуг в країні, яку здатні придбати покупці за кожного можливого рівня цін за певний проміжок часу (рік, квартал тощо). Ринок не реагує на потреби, які не

підкріплені відповідними грошовими засобами, тобто попит на обсяг національного виробництва має бути платоспроможним. Структура сукупного попиту складається зі споживчих витрат населення (С ) , приватних інвестицій в державну економіку ( І ), державних закупок товарів і послуг (G ), чистого експорту ( NX ).

Крива сукупного попиту відображає зміни, що відбуваються в поведінці споживачів по мірі зростання цін. На зміни в поведінці споживачів впливають три основних чинники.

По-перше, ефект відсоткової ставки. Підвищення цін (при незмінній кількості грошей) збільшує попит на гроші, тому що для здійснення кожної операції їх потрібно більше. Це веде до збільшення відсоткової ставки, яка по суті є ціною за користування грошима. В результаті споживання і інвестиції з використанням кредиту стають дорожчими і їх обсяги скорочуються, тобто падає сукупний попит.

По-друге, ефект багатства. Зростання цін веде до падіння купівельної здатності накопичених фінансових активів. У результаті купівлі багатьох товарів стають нездійсненними або відкладаються, що приводить до скорочення сукупного попиту.

По-третє, ефект імпортних закупівель. Збільшення рівня цін на внутрішньому ринку приводить до того, що все більше вітчизняних покупців віддадуть перевагу купівлі імпортних товарів. У результаті сукупний попит на товари вітчизняного виробництва всередині країни впаде.

Нецінові чинники сукупного попиту, які зміщують криву сукупного попиту

1. Зміни в споживчих витратах:

а) добробут споживача;

б) очікування споживача;

в) заборгованість споживача;

г) податки.

2. Зміни в інвестиційних витратах:

а) процентні ставки;

б) очікувані прибутки від інвестицій;

в) податки з підприємств;

г) технологія;

д) надлишкові потужності.

3. Зміни в державних витратах.

4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту:

а) національний дохід в іноземних державах;

б) валютні курси.

Сукупна пропозиція - загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована до продажу у відповідності з рівнем цін, що склався. Сукупна пропозиція дорівнює реальному валовому нутрішньому продукту. Вона залежить від рівня цін, виробничих потужностей економіки і рівня витрат. Залежність між сукупною пропозицією і рівнем цін – пряма: зі зростанням цін зростає і пропозиція. Це означає, о на макрорівні зберігається закономірність між ринковою ціною і пропозицією товару, що існує на рівні мікроекономіки. Згідно з цим законом, поведінка виробника на ринку буде визначатися очікуваним рівнем рибутковості від його діяльності. При високому рівні цін виробник буде зацікавлений збільшувати виробництво товарів і послуг і пропозицію для їх продажу. При низькому рівні цін виробник скорочує виробництво і ропозицію товарів. У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно природи і форми кривої сукупної пропозиції. В залежності від того, як рівень цін впливає на сукупну пропозицію, виділяють дві моделі: класичну і кейнсіанську.

Нецінові чинники сукупної пропозиції, які зміщують криву сукупної пропозиції

1. Зміна цін на ресурси:

а) наявність внутрішніх ресурсів:

- земля (природні ресурси);

- трудові ресурси;

- капітал;

- підприємницькі здібності;

б) ціни на імпортні ресурси;

в) панування на ринку.

2. Зміни в продуктивності.

3. Зміни правових норм:

а) податки з підприємств і субсидії;

б) державне регулювання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]