Показати на схемі послідовність створення акціонерного товариства

Створення товариства включає таку послідовність дій:

• Прийняття рішення зборами засновників про:

• намір створення акціонерного товариства;

• визначення уповноваженої особи (осіб) засновника (засновників), якій надаються повноваження здійснювати дії, пов'язані із створенням товариства (у разі необхідності);

• розміщення акцій та затвердження протоколу рішення про розміщення акцій;

• укладання договору про створення товариства (із зазначенням розподілу акцій, що планується розмістити, кожному засновнику товариства).

Подання до реєструвального органу документів на реєстрацію випуску акцій.

• створення товариства та затвердження статуту;

• затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій.

Державна реєстрація товариства в органах державної реєстрації.

№__21__

Хар-ка підходів до управління: професійний підхід, системний підхід, ситуаційний підхід

Для сучасного етапу розвитку теорії і практики мен-ту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного погодження принципів та інструментів упр-ня. Сучасні концепції мен-ту можна звести до трьох підходів: процесний, системний, ситуаційний. Процесний підхід розглядає упр-ня як неперервну серію взаємопов'язаних ф-цій упр-ня. В свою чергу кожна ф-ція упр-ня також являє собою процес, який складається із серії взаємопов'язаних дій. Отже, процес упр-ня – це заг сума цсіх ф-цій упр-ня. Системний підхід ґрунтується на теорії систем, яка вперше була застосована в точних науках і в техніці, а наприкінці 50 р у в теорії упр-ня. СП до упр-ня – це не набір правил чи принципів, якими мають керуватися управлінці, а заг спосіб мислення і підходу щодо орг-ції і упр-ня. СП передбачає в першу чергу розгляд д-сть орг-цї, як системи в цілому, досягнення ефективності не за рахунок виконання окремих ф-цій, а за рахунок досягнення ефективності системи в цілому (тобто в першу чергу, враховуючи динаміку розвитку елементів системи). Отже, СП розгляд орг-цію як сук-сть взаємопов'язаних ел-тів, що направлені на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовн середовища, але об'єднані загальною метою функціонування орг-ції. Усі орг-ції (об’єкти упр-ня) є системами, які складаються з таких ел-тів: структура, завдання, технологія, люди і цілі. Орг-ція є відкритою системою, тобто взаємодіють із зовн середовищем. Система – це сук-сть взаємопов'язаних ел-тів (частин), які постійно взаємодіючи визначають її х-р. Ситуаційний підхід дозволив значно розширити суч практику мен-ту. Головним поняттям СП є ситуація – це конкретний набір змінних обставин, які суттєво впливають на д-сть орг-ції в даний період часу. Відповідно до СП, д-сть орг-ції розгляд як певна відповідь на різні за природою впливи обставин (змінних), які хар-ють певну ситуацію. Змінюється ситуація – змінюються конкретні задачі орг-цій, її методи упр-ня. Менеджер концентрує свою увагу на визначення таких методів упр-ня, які ефективні в конкретній ситуації для досягнення цілей орг-ції. СП – це концепція, котра стверджує, що найкращим рішенням є ф-ція факторів середовища в самій орг-цій (вн змінні) та в оточуючому середовищі

№_22___