Особливості японскої системи керівництва організаціями.

Основними положеннями японської системи управління є такі: - працівники отримують задоволення залежно від щільності вертикального язку в організації;зв - основним завданням менеджера є забезпечення підтримки працівників в одержанні необхідної інформації та в процедурах реалізації цілей діяльності групи; - при груповому прийнятті рішень усі члени колективу повинні вносити вклад у досягнення мети в повну міру своїх можливостей; - усередині колективу, який сформувався на засідках прихильності до однієї загальної справи, почуття єдності забезпечується емоційною участю усіх членів, яка посилює групову солідарність; - для забезпечення солідарності в колективі доцільно використовувати кланову модель, згідно з якою ієрархічна система залишається постійною, і частково - концепцію контракту, яка передбачає можливість входження в колектив та виходу з нього - використання в цілях управління характерного для японців почуття космологічної вдячності, яка в них виховується у всіх сферах суспільного й культурного життя; - менеджер винний приділяти найбільшу увагу особистим якостям шкірного працівника, особистостям; - у процесі здійснення керівництва менеджеру слід спиратись на розуміння того, що в японців сильно розвинуте почуття взаємозалежності; - керівник винний максимально тривалий час протягом робочого дня перебувати на виробництві; - службовці, які мають знання, є "ноу-хау" компанії; - працівники, які застосовують нововведення, підвищують продуктивність праці і якість, повинні постійно заохочуватися, відчувати, що до їхніх вимог та міркувань керівництво прислуховується.

№__32__

Напрями удосконалення технології прийняття та реалізації управлінських рішень.

Найпростішою технологією прийняття рішень є інтуїтивна: Реєстрація змін, вибір рішень, які містить пам'ять суб’єкта управління, прийняття рішення

Перевага інтуїтивної технології полягає у швидкості прийняття рішень, а основний недолік – у значній імовірності помилки.

модель раціональної технології прийняття рішень: діагноз проблеми, накопичення інформації з проблеми, розробка альтернативних варіантів, оцінка варіантів, прийняття рішення

Принципові відмінності між японською та американською системами управління.

Основою відмінностей між японським і американським типом управління є принципово різний підхід до організації праці управлінського персоналу, системи кар'єри і заробітної плати, добору і розстановки кадрів За прийнятими в Японії нормами, основною функцією керівника групи є не керівництво роботою підлеглих, а встановлення сприятливого соціально-психологічного клімату, розуміння між працівниками, збереження гармонічних взаємовідносин внутрі групи. Діє постулат: умови, а не менеджери мусять заставляти працювати більш продуктивно. Суттєво відрізняються японська і американська моделі організації процесу управління. Традиційна практика американського менеджменту грунтується на використанні детальних посадових інструкцій формальних механізмів координацій і контролю. Схеми організаційних структур управління у великих американських компаніях передбачають концентрацію влади в окремих менеджерів, які несуть персональну відповідальність за виконання окремих видів управлінської діяльності. В японських компаніях в основі формування схем управління лежить принцип групової відповідальності. При розподілі прав і відповідальності головним вважається організаційне забезпечення діяльності не окремих керівників, а певних структурних ланок(відділів, відділень, служб і т. п.). За таких умов організаційні схеми, як правило, не передбачають чітких формальних процедур прийняття управлінських рішень, розробку посадових інструкцій. Керівники досить самостійні у вирішенні оперативних питань з чіткою орієнтацією на головні цілі, що стоять перед компанією. Вище керівництво охоче делегує повноваження по вирішенню оперативних питань своїм підлеглим, що у переважній більшості випадків служить додатковим стимулом для їх продуктивної праці.

№_35___

Розробка та затвердження організаційних регламентів. Дати приклад.

Організаційні регламенти — це нормативні документи, що регламентують функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ та ін.), управління (бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня.

№_36___

Орг регламенти їх розробка та проведення. Дати приклад.

Організаційні регламенти — це нормативні документи, що регламентують функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ та ін.), управління (бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня.

З позиції поширення на елементи організаційної структури документи поділяють на загальнооб’єктні, що охоплюють усі елементи керованого об’єкта (загальнозаводські, загальнорадгоспні), внутрішньооб’єктні, посадові, які поширюються на окремі елементи

№_37___