- •Поняття, предмет і метод кримінального права.
- •Система кримінального права. Загальна і особлива частини кримінального права.
- •Чинний кримінальний кодекс україни, його система і загальна характеристика.
- •Диспозиція і санкція, їх види.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Чинність кримінального закону щодо осіб.
- •Набрання і втрата чинності кримінального закону.
- •Зворотна дія кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
- •Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.
- •Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.
- •Безпосередній об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •Поняття і ознаки злочинної дії.
- •Родовий об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття і ознаки злочинної бездіяльності.
- •Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.
- •Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •Причинний зв'язок між злочинним діянням і злочинними наслідками та його значення.
- •Класифікація складів злочину і її кримінально-правове значення.
- •Поняття і ознаки суб'єкта злочину.
- •Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
- •Поняття осудності та її зміст.
- •Поняття і критерії неосудності.
- •Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.
- •Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •Поняття, зміст та значення вини.
- •Форми і види вини, критерії і значення їх виділення.
- •Необережність і її види.
- •Умисел і його види.
- •Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня
- •Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Поняття ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •Замах на злочин: поняття, ознаки та види.
- •Відмінність замаху на злочин від готування до злочину від закінченого злочину.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •Понят співучасті у злочині об'єктиві суб'єктивні озн
- •Виконавець (співвиконавець) злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.
- •Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
- •Пособники злочину об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.'
- •Вчинення злочину групою осіб.
- •Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
- •Вчинення злочину організованою групою.
- •Вчинення злочину злочинною організацією.
- •Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.
- •Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу.
- •Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •Поняття, ознаки і види сукупності злочинів.
- •Поняття, види кримінально-правове значення рецидив.
- •Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •Необхідна оборона і уявна оборона.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •Поняття, ознаки і мета покарання. Відмінність покарання від ін видів держ примусу і заходів громадського впливу.
- •Покарання основні.
- •Громадські роботи.
- •Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові.
- •Штраф. Заміна штрафу іншим покаранням.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7р.
- •Умовно-дострокове звільнення.
- •Поняття і правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Зворотна дія кримінального закону.
Як загальне правило у ч. 2 ст. 4 КК закріплено положення про те, що злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Однак часто мають місце ситуації, коли на час вчинення злочину діяв один закон, а на час розслідування або розгляду справи в суді - вже інший.
Це і є питання про зворотну дію закону, тобто про можливість поширення нового закону на діяння, вчинені до набрання цим законом чинності. Його регулює ст. 5 нового КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію, якщо він:
1) скасовує злочинність діяння; 2) пом'якшує кримінальну відповідальність. Разом з тим закон, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі (ч. 2 ст. 5 КК).
Коло осіб, на яких поширюється зворотна дія закону. Це
1) особи, що вчинили відповідні діяння до набрання чинності законом, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність. 2) також особи, що відбувають покарання або 3) відбули його, але мають судимість.
Поняття і ознаки злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК «злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину». Із визначення випливає, що злочином є діяння (дія або бездіяльність), якому властиві такі обов'язкові ознаки: 1) це діяння вчинене суб'єктом злочину; 2) воно є винним; 3) вказане діяння є суспільно небезпечним; 4) відповідне діяння передбачене чинним КК.
Суспільна небезпечність і винність -- є матеріальними, що розкривають як зовнішню, так і внутрішню соціально-психологічну природу злочину. Передбаченність діяння КК - формальна ознака, що відбиває юридичну, нормативну природу злочину, тобто його протиправність.
Злочином визнається діяння, вчинене суб'єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка на момент його вчинення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ст. 18 КК). В науці кримінального права панує думка про наявність чотирьох обов'язкових ознак злочину: суспільної небезпечності, винності, протиправності і караності.
З урахуванням цих ознак можна дати наукове визначення поняття злочину: злочином визнається суспільно небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Кожна з цих ознак злочину відображає його різні істотні властивості, має свій зміст.
Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
Класифікація злочинів передбачає поділ їх на групи (категорії) залежно від того чи іншого критерію. Ст. 12 КК (класифікація злочинів) таким критерієм катетеризації злочинів називає ступінь їх тяжкості. Роль формального класифікатора за цим критерієм виконують санкції статей Особливої частини КК, а точніше - розмір покарання у виді позбавлення волі. Залежно від ступеня тяжкості закон поділяє злочини на чотири категорії:
1) злочини невеликої тяжкості. За ці злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 р або ін, більш м'яке покарання;
2) злочини середньої тяжкості. За них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років;
3) тяжкі злочини. Санкція відповідних статей передбачає за такі злочини покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років;
4) особливо тяжкі злочини, до яких належать суспільно небезпечні діяння, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.