- •Поняття, предмет і метод кримінального права.
- •Система кримінального права. Загальна і особлива частини кримінального права.
- •Чинний кримінальний кодекс україни, його система і загальна характеристика.
- •Диспозиція і санкція, їх види.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Чинність кримінального закону щодо осіб.
- •Набрання і втрата чинності кримінального закону.
- •Зворотна дія кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
- •Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.
- •Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.
- •Безпосередній об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •Поняття і ознаки злочинної дії.
- •Родовий об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття і ознаки злочинної бездіяльності.
- •Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.
- •Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •Причинний зв'язок між злочинним діянням і злочинними наслідками та його значення.
- •Класифікація складів злочину і її кримінально-правове значення.
- •Поняття і ознаки суб'єкта злочину.
- •Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
- •Поняття осудності та її зміст.
- •Поняття і критерії неосудності.
- •Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.
- •Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •Поняття, зміст та значення вини.
- •Форми і види вини, критерії і значення їх виділення.
- •Необережність і її види.
- •Умисел і його види.
- •Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня
- •Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Поняття ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •Замах на злочин: поняття, ознаки та види.
- •Відмінність замаху на злочин від готування до злочину від закінченого злочину.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •Понят співучасті у злочині об'єктиві суб'єктивні озн
- •Виконавець (співвиконавець) злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.
- •Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
- •Пособники злочину об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.'
- •Вчинення злочину групою осіб.
- •Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
- •Вчинення злочину організованою групою.
- •Вчинення злочину злочинною організацією.
- •Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.
- •Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу.
- •Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •Поняття, ознаки і види сукупності злочинів.
- •Поняття, види кримінально-правове значення рецидив.
- •Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •Необхідна оборона і уявна оборона.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •Поняття, ознаки і мета покарання. Відмінність покарання від ін видів держ примусу і заходів громадського впливу.
- •Покарання основні.
- •Громадські роботи.
- •Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові.
- •Штраф. Заміна штрафу іншим покаранням.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7р.
- •Умовно-дострокове звільнення.
- •Поняття і правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
Для характеристики об'єктивної сторони злочину важливе значення мають такі його ознаки: 1. Місце вчинення злочину - це певна територія або інше місце, де відбувається суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки. У статтях Особливої частини КК місце вчинення злочину визначається як територія України, як географічне поняття; певну територію, на якій людина проживає чи займається діяльністю.
2. Час вчинення злочину - це певний відрізок часу, протягом якого відбувається сусп небезпечне діяння і настають сусп небезпечні наслідки.
3. Обстановка вчинення злочину - це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин. Обстановка вказує на ті умови, у яких відбувається діяння; на умови, у яких перебуває потерпілий.
4. Спосіб виступає як обов'язкова ознака складу злочину у випадках, коли він: а) прямо зазначений у законі, б) однозначно випливає із змісту закону, про що свідчить характер дії, опис якої містить диспозиція статті.
5. Засоби вчинення злочину - це предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні суспільна небезпечного діяння. Вони поділяються на знаряддя та інші засоби вчинення злочину.
Поняття осудності та її зміст.
Осудність - це здатність особи під час вчиненая злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Чинне кримінальне законодавство виходить з того, що лише осудна особа може вчинити злочин і, отже, може підлягати кримінальній відповідальності. Злочин завжди є актом поведінки свідомо діючої осо Юридичний критерій осудності характеризується трьома ознаками: інтелектуальною, вольовою та емоційною.
Інтелектуальна ознака визначає можливість особи усвідомлювати характер діянь, які нею вчиняються, та їх суспільну небезпеку. При цьому вимоги усвідомлювати рівень суспільної небезпеки не існує. Немає вимоги усвідомлення і протиправності власної поведінки.
Вольова ознака свідчить про здатність особи керувати своїми діями під час вчинення нею злочину. Емоційна ознака не включається у формулу осудності. Однак виходячи з останніх досліджень про роль емоцій у людській поведінці вона повинна встановлюватись і враховуватись при визначенні осудності особи.
Поняття і критерії неосудності.
У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки».
Особа, яка перебуває в стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності і покаранню за скоєне суспільно небезпечне діяння, оскільки вона не є суб'єктом злочину. Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У частині 2 ст. 19 зазначені чотири види психічних захворювань: а) хронічна психічна хвороба; б) тимчасовий розлад психічної діяльності; в) недоумство; г) інший хворобливий стан психіки.
У частині 2 ст. 19 юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність); 2) вольовою - особа не могла керувати ними. Під "своїми діями" (бездіяльністю) мають на увазі не будь-яку поведінку психічно хворого, а тільки ті його суспільно небезпечні дії (бездіяльність), що передбачені певною статтею КК.