1. Поняття науки та її ознаки. Класифікація юридичних наук.

Будь-яка сфера людської діяльності характеризується наявністю двох напрямків: А) дослідницького, метою якого є забезпечення приросту наукових знань завдяки застосуванню спеціальних категорій та методів;

Б) практичного, метою якого є реалізація завдань та функцій, що мають професійний характер та засновуються на наукових теоріях, а також реалізація суб'єктивних інтересів, які пов'язані із життєвими проблемами.

Наукова діяльність, таким чином, є важливим напрямком діяльності суб'єктів. В сучасній науковій літературі склалось два підходи до визначення категорії «наука»:

1. Теоретичний, що характеризуються визначенням науки як діяльності спеціальних суб'єктів, яка заснована на професійних знаннях.

2. Практичний аспект, що визначає науку як сферу діяльності, метою якої є отримання науково обґрунтованих знань про предмет дослідження, які (знання) мають своє втілення на практиці.

Зазначені аспекти визначення науки мають самостійний характер, однак націлені на дослідження певної сторони об'єкту. Найбільш достовірне уявлення про науку можливе за умови поєднання вищезазначених аспектів.

Наука - це сфера діяльності суб'єктів, що засновується на наявності спеціальних знань, вмінні їх застосовувати, метою якої (діяльності) є отримання приросту знань про предмет відповідної науки.

Це категорія, що характеризується спеціальними ознаками:

1. це сфера діяльності, що передбачає наявність суб'єкта та характеризується відповідною направленістю;

2. це сфера, що має професійне спрямування;

3. характеризується наявністю чітко визначеного предмету;

4. характеризується наявністю різноманітних методів дослідження, які в сукупності складають методологію;

5. це діяльність, що засновується на знаннях, які є науково обґрунтованими та визнаними в науці;

6. це діяльність, що має систематичний характер і не є одноразовою;

7. це діяльність, що забезпечує приріст нових знань про предмет дослідження;

8. має наступницький характер, тобто враховує вже існуючі наукові ідеї;

9. це діяльність, результати якої потребують підтвердження практикою. Багатоманітність предметів дослідження обумовлює класифікацію наук. Вона можлива за такими критеріями:

а) технічні науки, предметом вивчення яких є закони та закономірності ефективного використання технічних засобів та їх функціонування;

б) природничі, предметом вивчення яких є закони та закономірності функціонування живої природи та визначення місця в її системі людини;

в) суспільні, метою яких є визначення закономірностей функціонування суспільства як певним чином організованої соціальної системи.

Оскільки суспільство є складовою категорією, що має має власну природу, структуру та функції, то суспільні науки складають систему окремих дисциплін, кожна з яких вивчає певний аспект суспільства. До суспільних наук належать: філософія; історія; соціологія; політологія; юриспруденція та ін..

Важливе місце в їх системі належить юриспруденції. Юридична наука є суспільною, оскільки предметом її вивчення є держава і право як важливі засоби упорядкування суспільства.

Оскільки держава і право є складними критеріями, що мають багатоаспектний характер, то правомірним є виокремлення юридичних наук, кожна з яких вивчає окремий аспект цих категорій. В залежності від предмету вивчення та методології, що застосовуються, юридичні науки класифікуються на три групи:

1. теоритико-історичні (загальнотеоретичні), предметом вивчення яких є загальні закономірності виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права, основними серед них є:

теорія держави і права; історія держави і права; філософія права; політологія;

історія вчень про державу і право;

2. галузеві (міжгалузеві), предметом дослідження яких є вивчення особливостей державно-правового впливу на відповідну сферу суспільних відносин. Ці особливості полягають у предметній націленості сфери та методах, що застосовуються в процесі впливу.

Серед галузевих наук: конституційне право; адміністративне право; цивільне право; трудове право; земельне право;

фінансове право...;(Всього нараховується від 16 до 23 галузей права). Вони складають професійний рівень юриспруденції.

3. спеціально-прикладні науки, предметом вивчення яких є можливості застосування знань неюридичнош характеру в процесі розгляду юридичних справ. Призначення цієї групи наук є забезпечення взаємозв'язку юридичної науки є іншими суспільними, а також технічними та природничими науками. До системи цих наук належить:

кримінологія; криміналістика; судова медицина;

з

судова психіатрія; юридична психологія; правова соціологія; балістика; правова статистика; судова бухгалтерія;

2. Предмет теорії держави і права та його особливості

Самостійність будь-якої науки визначається двома факторами: предметом дослідження та методом дослідження.

Предмет науки - це самостійна частина об'єкту дослідження, яка характеризує

самостійність зазначеної науки та визначає те, що вивчає наука.

Предмет науки є самостійною категорією, що характеризує особливості наукового

пошуку.

Предмет теорії держави і права складають загальні закономірності, зародження, формування, виникнення, функціонування, вдосконалення держави і права, а також їх взаємодії з іншими лементами суспільства, (це визначення сприймається науковцями як аксіома, співпадає із визначеннями з іншими науками).

Зазначений підхід до характеристики предмету теорії держави і права його сутність виявляється в процесі характеристики особливостей предмету, сукупність яких і характеризує теорію як самостійну науку, відрізняючи її від інших наук.

Особливості предмету:

1. оскільки держава і право як суб'єкт вивчення юридичною наукою функціонують в межах суспільства, то предметом теорії є аналіз тих закономірностей функціонування суспільства, які безпосередньо впливають на функціонування та розвиток держави і права (наприклад, наявність інститутів демократії, історичних традицій організації держави, рівень розвитку економічних відносин, проте, наприклад, приріст населення є важливим предметом науки, але не для держави і права);

2. оскільки основу функціонування суспільства складають економічні відносини (базис), то предметом теорії є вивчення взаємозалежності, взаємодії та взаємовпливу таких категорій як економіка, суспільство, держава і право;

3. оскільки держава і право є з однієї сторони самостійними категоріями, а з іншої - взаємодіють в процесі впливу на суспільство,то предметом теорії є закономірності, що властиві державі і праву окремо, а також закономірності, що характеризують їх сумісно (наприклад, форма державного правління);

4. оскільки держава і право є елементом більш широких систем (держава - є елементом політичної системи, а право - елементом системи засобів соціального регулювання), то предметом теорії є визначення місця державно-правових категорій в межах систем, до яких вони належать та їх взаємодії з іншими елементами цих систем;

5. належність держави і права до засобів забезпечення суб'єктивних інтересів у суспільстві визначає в якості предмета вивчення теорією таких категорій як:

соціальне регулювання; правовідносини; суб'єктивне право; юридичний обов'язок;

- реалізація права; тлумачення права; правова поведінка; законність; правомірна поведінка; правопорушення; юридична відповідальність; правосвідомість; правова культура;

6. предметом теорії є загальні закономірності держави і права, які характеризують їх як логічно завершені категорії безвідносно до особливостей їх виникнення, історичного етапу розвитку, національної природи та існуючих традицій;

7. оскільки держава і право є динамічними категоріями, що постійно розвиваються та вдосконалюються , то предметом теорії вивчення

шляхів вдосконалення та перспектив розвитку цих категорій у майбутньому. Отже, теорія держави і права є самостійною юридичною наукою, яка є складовою суспільних наук на що вказують особливості її предмету.

Питання на державний іспит з проблем теорії права та держави для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

1. Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення, (с. 5-6).

2. Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).

3. Особливості предмету теорії держави і права (консп.).

4. Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).

5. Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)

6. Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)

7. Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)

8. Держава і право: відмінності, (с. 24-25).

9. Типологія держав: підходи до характеристики, (с. 27-30).

10. Поняття та ознаки влади (с. 37-38).

11 .Особливості державної влади (с. 41-42).

12. Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).

13. Суверенітет як ознака державної влади (консп.).

14. Поняття і елементи форми держави (консп.).

15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).

16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).

17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).

18. Поняття та ознаки правової держави (роздр.).

19. Поняття та ознаки соціальної держави (роздр.).

20. Поняття та ознаки норм права

17. Поняття, риси, елементи систе:

18. Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).

19. Поняття, ознаки, елементи 0-истемі^механізму держави (консп.).

20. Поняття та основні ознаки держави (ршд.).

21. Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).

22. Нормативні акти: ознаки та види ((консп.).

23. Нормативно-правові акти (консп.).

24. Юридичний позитивізм (роздр.).

25. Теорія природного права (роздр.).

26. Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).

1 Теорія держави і права. Акадеічний курс: Підручник / Зр ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. - 2-е вид., ттерероб.

³ Поляков А.В. Общая теория права. - СПб., 2003. - С.831.

⁵ Теория государства и права / Под ред. М.М.Рассолова. - М., 2000. - С.113; Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М., 1996. - С.66.

1 Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - Тернопіль, 2002. - С. 138.

2 Рассолов М.М. Проблемьг государтсва и права. - М., 2007.-С.307.

1 Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права. - К„ 2002. - С.207.

2 Загальна теорія держави і права / За ред. М.В.Цвітка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. - X., 2002. - С.381.

3 Крестовская Н.М. Теория государства и права: злементарньїй курс. - X., 2007.-С.216.

1 Загальна теорія держави і права / Під ред. М.В.Цвітка, В.Д.Ткаченка та О.В.Петришина. - X., 2002. - СЛ16.

2Скакун О.Ф. теорії держави і права. - X., 2001. - С.87.

3Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. - М., 1999.-С.107.

Загальна теорія держави і права / Під ред. М.В.Цвітка, В.Д.Ткаченка та О.В.Петришина. - X., 2002. - СЛ16.

1 Загальна теорія держави і права/За ред. В.В.Копєйчикова. -К., 1999.

2" Скакун О.Ф. теорії держави і права. - X., 2001. - С.87.

3Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. - М., 1999.-С. 107.

4 Черданцев А.Ф. Теория государства и права. - М., 2002. - 432 с.

5 Морозова Л.А. Теория государства и права. - М., 2002. - С.115.

6 Див.: Чиркин В.Е. Основьі сравнительного государствоведения. -М., 1997.